Ухвала суду № 92914320, 09.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31765/20

Провадження № 1-кп/761/2871/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кваші А.В., при секретарі Волок А.О., за участю прокурора Дєєва О.В., захисників Чернецької О.М., Сушка Р.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , перекладача Донадзе М.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тбілісі, Грузія, громадянина Грузії, без визначеного місця проживання на території України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020100100004123 від 18 травня 2020 року),

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в обґрунтування якого вказав, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу на досудовому слідстві не зменшилися. Вони встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 обґрунтовано у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення майнового характеру, направленого на особисте збагачення, вчиненого в сукупності з іншими кримінальними правопорушеннями, він не працює, немає постійного джерела доходу, немає постійного місця проживання, не одружений, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи наведене, прокурор вказує, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам, у зв`язку з чим просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Захисники обвинуваченого - адвокати Чернецька О.М. та Сушко Р.М. заперечували проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, вказали на відсутність обґрунтованої підозри, на неналежне встановлення особи обвинуваченого, а також необґрунтованість ризиків.

Обвинувачений підтримав думку своїх захисників.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши наявні матеріали вважає, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою слідчого судді від 02.10.2020 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 терміном до 12.10.2020 включно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, при цьому санкцією частини третьої статті 185 КК України визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, що відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, відповідно до класифікації, визначеної статтею 12 КК України, та відповідно до пункту четвертого частини другої статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає даний обов`язок на сторону обвинувачення.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення сукупності кримінальних правопорушення, він немає офіційного постійного джерела доходу, визначеного місця проживання на території України, міцних соціальних зв`язків та є громадянином іншої держави, дана сукупність обставин свідчить про високу ймовірність переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а відсутність в нього підтвердженого місця проживання перешкоджає суду у застосуванні відносно нього іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

Доводи адвокатів щодо неналежного встановлення особи обвинуваченого не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, оскільки вони спростовуються наданими прокурором документами щодо встановлення особи обвинуваченого як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, згідно класифікації кримінальних правопорушень, визначених статтею 12 КК України, оскільки саме такий розмір може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в разі внесення ним застави.

Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 314, 372, 376 ч.2 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час судового провадження, строком на 60 днів, терміном до 07 грудня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади;

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, визначити на два місяці з моменту внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положення частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: