Ухвала суду № 92913268, 25.09.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3686/20

Провадження № 1-кп/740/561/20

УХВАЛА

25 вересня 2020 рокум.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді – Гагаріної Т.О.

за участі секретаря судового засідання – Полторацької В.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020275180000809 від 01.08.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Колоші О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника обвинуваченого – адвоката Сухоцького О.В.

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

установив:

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, посилаючись на те, що на даний час не відпали ризики, що були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.08.2020 на той час підозрюваному ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із строком застосування 01.10.2020.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Статтею 199 КПК передбачений порядок продовження строку тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 був обраний з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості покарання інкримінованого йому злочину та на підставі наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5ст.177 КПК.

Суд бере до уваги обставини, встановлені під час обрання обвинуваченому тримання під вартою, а саме те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, пов`язаних із викраденням чужого майна, тобто існування «обґрунтованої підозри» і вагомість доказів, які її підтверджують, при цьому суд звертає увагу, що він не досліджує їх зміст для встановлення винуватості.

За вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України передбачене покарання від трьох до шести років, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання судом винним, враховуючи особу обвинуваченого, який не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення подібних злочинів, відсутність міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, стадію розгляду справи і не досліджені докази, чим у сукупності об`єктивно підтверджується можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду, що перешкоджатиме встановленню істини по справі.

При цьому суд розуміє, що тяжкість покарання не може бути вирішальною і єдиною підставою для продовження строку тримання під вартою, а тому така обставина розглядається в сукупності з іншими.

Також прокурором доведено, що існує ризик можливості вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , який вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11.07.2018 був засуджений за ч.3 ст.185, 70 КК до покарання у виді позбавлення волі стоком на 3 роки, звільнившись 26.05.2020, умовно-достроково, обвинувачується у вчиненні іншого умисного злочину.

Вищезазначеними висновками суду спростовуються заперечення захисника про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Суду не надано будь-яких медичних документів про стан здоров`я обвинуваченого, його погіршення і неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора.

На підставі викладеного, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК, з огляду на те, що при обранні особистого зобов`язання чи домашнього арешту обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду. Враховуючи наявність існування ризику переховуватись від суду, застосування зазначеного запобіжного заходу є неможливим. Відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК, а також відсутність у обвинуваченого офіційного місця роботи та постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_1 запобіжних заходів у вигляді особистої поруки.

Таким чином, розглядаючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , судом не було встановлено наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, оскільки заявлені прокурором ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК не зменшились, а тому суд знаходить підстави для продовження строку тримання під вартою, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.

Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, особи обвинуваченого, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали і мають місце на теперішній час.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177,178,181,182,193-196,369,372,392 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 листопада 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків визначених КПК України у межах 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 175 760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят)

гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок: UA128201720355289002000005960, одержувача ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_1 з-під варти в результаті внесення застави.

Копію ухвали надіслати Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» для виконання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває від вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюються з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя Т.О.Гагаріна