Рішення № 92913177, 17.11.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7804/20

Провадження № 2/750/1794/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Чернігів

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

в складі судді Коверзнева В. О.

учасники справи:

секретар судового засідання - Хамайко С. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні (у порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНСПЕЛЕ» про визнання договору недійсним.

1.Суть спору

1.1. 08.09.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНСПЕЛЕ» (далі - відповідач, співвідповідач) про визнання недійсним укладеного відповідачами 02.08.2017 договору позики грошових коштів на суму 150000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначила, що відповідач, який є її чоловіком, фактично грошові кошти у співвідповідача не отримував, а підписав договір позики під загрозою втратити роботу та джерела існування.

2.Процесуальні дії суду в справі

2.1. Ухвалою судді від 16.09.2020 відкрито провадження в цивільній справі № 750/7804/20, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 73, 74).

Цією ж ухвалою запропоновано сторонам подати до суду процесуальні заяви по суті справі (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення).

3.Позиція учасників справи у судовому засіданні

3.1. Сторони в судове засідання не з`явилися, при цьому представник позивача надіслав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь в іншому судовому засіданні.

3.2. У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 позов визнав і зазначив, що фактично грошові кошти у співвідповідача не отримував, а підписав договір позики під загрозою втратити роботу (а.с. 93).

3.3. Представник співвідповідача у відзиві на позовну заяву повідомив про невизнання позову з мотивів його безпідставності.

4.Обставини справи, встановлені судом

4.1. Відповідач працював у співвідповідача на посаді водія транспортних засобів.

02.08.2017 відповідачі уклали договір позики грошових коштів, за яким співвідповідач передав відповідачеві у власність грошові кошти в сумі 150000 грн строком до 02.08.2019 (а.с. 126; далі - Договір).

4.2. Позивач, як дружина відповідача, стверджує, що останній фактично грошові кошти у співвідповідача не отримував, а підписав Договір під впливом тяжкої обставини.

5. Застосовані судом релевантні норми права та висновки суду

5.1. Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Кодексу).

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

5.2. Позивач у своїй заяві не вказує конкретні норми Кодексу або іншого закону, які визначають підстави недійсності укладеного відповідачами Договору, проте з тексту позовної заяви убачається, що такою підставою є стаття 233 Кодексу, що визначає правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини, та стаття 1051 Кодексу, що надає право оспорювання договору позики на тій підставі, що грошові кошти не були одержані позичальником від позикодавця.

5.3. Аналіз наведених норм Кодексу дає підстави для висновку, що позивачем зазначено взаємовиключні підстави визнання Договору недійсним, оскільки вчинення правочину під впливом тяжкої обставини (ст. 233 Кодексу) передбачає реальність правочину на відміну від його оскарження з підстав безгрошів`я (ч.1 ст. 1051 Кодексу); крім того, в обох випадках право на оскарження Договору належить виключно його сторонам.

Позивач не є ані стороною Договору, ані правонаступником його сторони, в зв`язку з цим їй не належить право оскарження Договору з підстав, передбачених статтями 233, 1051 Кодексу.

5.4. За таких обставин, пред`явлений позов не підлягає задоволенню як такий, що не грунтується на законі.

6. Керуючись статтями 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

суд вирішив:

6.1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНСПЕЛЕ» про визнання договору недійсним відмовити.

6.2. Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його складання, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя В. О. Коверзнев