
Справа № 750/6950/20
Провадження № 2/750/1602/20
У Х В А Л А
16 листопада 2020 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря – Шилової Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
в с т а н о в и в:
12 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Ухвалою від 20 серпня 2020 року відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В установлений законом строк відповідач подала відзив на позовну заяву.
У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте 12 листопада 2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову, в якій вона зазначила, що наслідки відмови їй та позивачу відомі і зрозумілі.
Представник відповідача, у зв`язку з відмовою позивача від позову, подала до суду заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Підстав для неприйняття судом відмови від позову не має.
Також, частиною другою статті 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 902 грн. 55 коп.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також, відповідно до заяви від 16 листопада 2020 року відповідач просить стягнути з позивача на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Відповідачу правничу допомогу надавала адвокат Святная О.В. на підставі договору та ордеру серії ЧН № 083462 від 24.09.2020.
Відповідно до акту-розрахунку витраченого адвокатом часу від 16 листопада 2020 року відповідачу були надані наступні послуги: вивчення матеріалів цивільної справи; підготовка відзиву на позовну заяву та консультація щодо порядку подачі відзиву; підготовка до розгляду справи та підготовка до судових засідань.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 01.10.2020 відповідач сплатила згідно договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 01.09.2020 адвокату 5000 грн.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.
Оскільки відповідачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу у даній справі, проте у сумі 2000 грн., зважаючи на складність справи та обсяг наданих послуг адвокатом.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 137, 142, 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - закрити.
Управлінню Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Київська, 9, м. Чернігів, ідентифікаційний код юридичної особи - 38054398) повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 451 грн. 30 коп., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1797995843.1 від 12 серпня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) 2000 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Судове рішення № 92913133, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 16.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 750/6950/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: