Ухвала суду № 92910873, 13.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16316/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"13" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва

Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача АТ «Альфа-Банк» - адвокат Мартиненко В.В. звернулась до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Згідно заявлених вимог представник позивача просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №380/2315/08-А від 10 вересня 2008 року, укладеного маж Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 у розмірі 69 674,61 доларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб автомобіль марки «Mitsubishi», модель Lanser EVO X, 2008 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля АТ «Альфа-Банк» шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу.

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Жоден із долучених до позовної заяви документів не містить підпису представника позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.

Крім того, до позовної заяви долучено копію заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 року у справі №753/10427/16-ц з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка не завірене належним чином, не містить підпису судді, секретаря, гербової печатки суду, відмітки про набрання законної сили та не містить даних про учасників справи (є знеособленою).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Положеннями пункту 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн) і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (735 700,00 грн).

До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн, як за вимогою немайнового характеру.

Визначаючи ціну та характер позову, представник позивача керувався постановою ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно з яким вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред`явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов`язання (стягнення заборгованості тощо).

За ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №755/10947/17) зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року в справі №907/9/17 (провадження № 12-76гс18) зроблено висновок про те, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові № 907/9/17 від 26 лютого 2019 року та беручи до уваги те, що позивач, звертаючись з позовом про звернення стягнення на предмет застави, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на заставлене майно, належить сума боргу за кредитним договором у розмірі 69 674,61 доларів США (що еквівалентно 1 742 009,67 грн за курсом НБУ на день проведення розрахунку), ціна даного позову становить 1 742 009,67 грн, отже сума судового збору за подання даної позовної заяви майнового характеру, яка підлягає сплаті, становить 26 130,15 грн (1,5% від ціни позову).

На виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору за вимогою майнового характеру в розмірі 24 028,15 грн (26 130,15 грн - 2 102,00 грн).

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати копії долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходять у позивача, посвідчені належним чином із проставленням дати та долучити належним чином завірену копію заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21 вересня

2016 року у справі №753/10427/16-ц з відміткою про набрання законної сили та подати до суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору вимогою майнового характеру в розмірі 24 028,15 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я