Рішення № 92910830, 17.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9055/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про зобов`язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що 09 вересня 2016 року між сторонами укладено договір № 460301/331 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. 19 квітня 2017 року лічильник гарячого водопостачання (заводський № 14147740) прийнято на абонентський облік засобів обліку води за актом, відповідно до якого показання лічильника становлять «00000,», особовий рахунок НОМЕР_1 . На початку березня 2020 року позивач отримала рахунок на оплату послуги постачання гарячої води за лютий 2020 року, в якому вказана заборгованість, яку нараховано за нормами споживання із розрахунку 1 зареєстрованої особи через невчасне здійснення повірки засобу обліку гарячої води. 08 травня 2020 року позивачу видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 20024050520009, в якому вказано про відповідність засобу вимірювальної техніки вимогам ДСТУ 3850. 03 червня 2020 року позивач звернулася до відповідача повторно з вимогами анулювати заборгованість. У середині червня 2020 року відповідачем повідомлено про часткове списання боргу за 2019 рік та 2020 рік та про наявність боргу за березень, квітень, травень 2020 року у розмірі 1600,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, тобто на період повірки лічильника відповідач вважає, що має право нараховувати за послуги з постачання гарячої води за середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. Однак у квартирі відсутня сантехніка, тому позивач послугами не користується. 22 червня 2020 року складено акт, що гаряче водопостачання від внутрішньо будинкового стояку до квартири АДРЕСА_1 перекрито, показники лічильника гарячого водопостачання № 14147740 на момент огляду становлять 0,338 куб. м. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно нарахована заборгованість. У зв`язку з чим позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» здійснити перерахунок за спожиті комунальні послуги з гарячого водопостачання по особовому рахунку споживача з урахуванням показань приладів обліку гарячої води (лічильник заводський № 14147740) та анулювати (списати) нараховану заборгованість.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.7, 8).

09 вересня 2016 року між сторонами укладено договір № 460301/331 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 9-12).

Позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» здійснити перерахунок за спожиті комунальні послуги з гарячого водопостачання по особовому рахунку споживача з урахуванням показань приладів обліку гарячої води (лічильник заводський № 14147740 ) та анулювати (списати) нараховану заборгованість.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалась на відсутність у квартирі сантехніки, тому позивач послугами не користується, про що 22 червня 2020 року складено акт, що гаряче водопостачання від внутрішньо будинкового стояку до квартири АДРЕСА_1 перекрито, показники лічильника гарячого водопостачання № 14147740 на момент огляду становлять 0,338 куб. м.

На підтвердження позовних вимог позивач надала суду технічний паспорт лічильника холодної та гарячої води (а.с.13-14), акт від 19 квітня 2017 року про прийняття на абонентський облік засобів обліку води, відповідно до якого показання лічильника становлять «00000,0» (а.с.15-16), лист позивача від 05 березня 2020 року до відповідача про анулювання заборгованості (а.с.17-20), письмову вимогу від 03 червня 2020 року про анулювання заборгованості (а.с.22), свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 20024050520009 (а.с.24), акт виконаних робіт з демонтажу/монтажу лічильника від 08 травня 2020 року (а.с.25, 26, 27), акт опломбування від 16 червня 2020 року (а.с. 28), акт від 22 червня 2020 року, що гаряче водопостачання від внутрішньо будинкового стояку до квартири АДРЕСА_1 перекрито, показники лічильника гарячого водопостачання № 14147740 на момент огляду становлять 0,338 куб. м.(а.с. 29, 30), історію показань приладів( а.с.31-31), інформацію про розрахунки (а.с. 33 -45).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до договору та технічного паспорту лічильника холодної та гарячої води міжповірковий інтервал засобу обліку становить 4 роки, тобто датою, з якої засіб вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації позивача підлягає повірці 01 березня 2019 року. У березні 2019 року лічильник було знято з абонентського обліку, як такий, що не пройшов державну повірку. За відсутності у Товариства інформації про проведення споживачем періодичної повірки вузла розподільного обліку, після спливу строку повірки, подальші розрахунки з таким споживачем здійснювалися як зі споживачем, приміщення якого не оснащене приладом обліку, а саме, згідно затверджених норм споживання (лист від 08 липня 2010 року № ДЕЗ-1659). Розрахунок щодо фактичного використання гарячого водопостачання за період з 01 березня 2019 року по 05 травня 2020 року (за який споживачем не проведено повірку), наведені у розрахунку: з 01 березня 2019 року по 01 квітня 2019 року - розрахунок проводився відповідно до п. 15 Правил, із середньомісячними показаннями вузла розподільного обліку за попередні три місяці. З 01 квітня 2019 року по 04 травня 2020 року розрахунок проведено відповідно до п. 21 Правил, згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства 3 куб. м - 1 особу+39 куб. м). З 01 по 04 травня 2020 року розрахунок складає 3/31х4=0,387 куб. м. Разом 39 куб. м + 0, 387 куб. м = 39,387 х 80,28 (тариф) = 3162,00 грн.

На підтвердження відзиву представник відповідача надав суду лист від 08 липня 2010 року № ДЕЗ-1659 про розгляд звернення позивача від 10 червня 2020 року стосовно опломбування та нарахування за послуги гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 55).

За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії) за індивідуальним договором складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України; 3) плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, які забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками.

Відповідно до 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим (п.21 Правил ).

Судом встановлено, що 08 липня 2020 року листом відповідач повідомив позивача, що з моменту зняття з абонентського обліку приладу обліку, його показники не враховуються і подальші розрахунки з таким споживачем здійснюються як зі споживачем, приміщення якого не оснащене вузлом розподільного обліку, а саме, для послуг гарячого водопостачання згідно затверджених норм споживання.

Посилання позивача на акт від 22 червня 2020 року, що гаряче водопостачання від внутрішньо будинкового стояку до квартири АДРЕСА_1 перекрито, показники лічильника гарячого водопостачання № 14147740 на момент огляду становлять 0,338 куб. м не є обставинами, які свідчать про відсутність заборгованості за послуги гарячого водопостачання.

За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 319, 322 ЦК України, ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна