Ухвала суду № 92910274, 16.11.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/873/2020

Справа № 646/8943/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Теслікової І.І.,

секретаря судового засідання – Бєлівцової О.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представників позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Барчук А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду Харківської області перебуває вказана цивільна справа за вищевказаним позовом.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20.01.2020 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.06.2020 року представником позивача при поданні уточненого клопотання про призначення експертизи, було зазначено про витребування у Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» ориганалу заяви ОСОБА_1 про звільнення.

В судовому засіданні позивач та її представник просили поновити строк на подання вказаного клопотання та витребувати зазначений доказ.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотанням із посиланням на пропущення строку на його подання.

Суд, вислухавши думку учасників судового засіданні, дослідивши матеріали справи в межах поданих клопотань, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положення ст. 81 ЦПК України відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Положеннями ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В судовому засіданні представник просила поновити строк на подання вказаного клопотання.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на всій території України карантин, який у подальшому неодноразово продовжувався, згідно з Постановами КМ.

Згідно з пунктом 3 Розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України у редакції Закону № 540-IX від 30 березня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року, що набув чинності 17 липня 2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, у зв`язку із поданням клопотання у червні 2020 року та виклад його вимог одночасно із поданням заяви про призначення експертизи, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 83, 84, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , строк на подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дудій А.І., про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати у Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» оригінал заяви ОСОБА_1 від 04.12.2019 року про звільнення за власним бажанням.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не має можливості подати такий доказ в установлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І.Теслікова