
Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/7446/19
Провадження № 2-а/644/22/20
12.11.2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді – Ізмайлова І.К.,
за участю секретаря – Зінченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Топоренка Івана Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Топоренка Івана Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що 30 серпня 2019 року 16 годині 35 хвилин під час керування автомобілем «CITROЁN Berlingo» державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі М-18 в смт. Високий його зупинено поліцейським взводу №2 роти №6 батальйону № 2 УПП у Харківській області, лейтенантом поліції Топоренком І.А. Поліцейські повідомили, що нібито мало місце перевищення дозволеної швидкості на 25 км, а саме, що він рухався зі швидкістю 75 км/год. чим порушив п.12.4 ПДР України.
Він пояснював, що правил дорожнього руху не порушував, і порушувати не міг, так як швидкість руху не перевищував, отже п.12.4 ПДР України - не порушував.
Заявив клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату, яке було задоволене та призначено розгляд справи на 03.09.2019 р. о 16:00 за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.
03.09.2019 р. інспектором патрульної поліції лейтенантом поліції Топоренком І.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №660312 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
На його думку інспектором Топоренком І.А. порушено вимоги ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», він виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфені забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, використавши лазерний вимірювач швидкості автотранспортних засобів TruСАМ серійний номер №ТС000709 в ручному режимі, що заборонено зазначеним законом.
Враховуючи те, що відеозапис з TruСАМ серійний номер №ТС000709 отриманий з порушенням порядку, встановленого законом, - такий відеозапис не є допустимим доказом.
Докази, одержані за допомогою пристрою TruСАМ - неналежні та недопустимі з мотивів незаконності використання цього засобу вимірювальної техніки.
Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruСАМ, який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12, затверджений сертифікатом № UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012 року є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 року є не чинним з 02.11.2015 року.
Отже вимірювання швидкості руху автомобіля, що було проведено інспектором патрульної поліції Топоренком І.А. з використанням лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI 20/20 TruСАМ серійний номер №ТС000709, вчинено безпідставно та отримані технічні дані щодо швидкості покладені в основу обставин правопорушення необґрунтовані, у зв`язку з чим постанова є неправомірною.
Крім того в оскаржуваній постанові зазначений лише серійний номер технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, проте не вказано ні модель, ні виробника цього пристрою, а отже
ідентифікувати його не вбачається можливим, що є порушенням норм ч. З ст. 283 КУпАП, а отже зазначена постанова ДП18 №660312 є незаконною та підлягає скасуванню.
Оскільки на думку позивача постанова винесена з численними порушеннями закону, є незаконною, то він і просив скасувати постанову серія ДП18 №660312 від 03.09.2019 року у справі про адміністративне правопорушення винесену поліцейським взводу №2 роти № 6 батальйону № 2 УПП у Харківській області інспектором лейтенантом поліції Топоренком І.А. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
При судовому розгляді ОСОБА_1 позов підтримав підтвердив обставини викладені в позовній заяві просив його задовольнити, зазначивши, що з відеозапису вбачається, що він записаний в ручному режимі, що суперечить положенням ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію». Саме тому цей відеозапис не відповідає вимогам ст. 74 КАС України та є недопустимим доказом.
Крім того, на приладі TruСАМ серійний номер №ТС000709, за допомогою якого було нібито зафіксоване правопорушення, відсутній відбиток повірочного тавра або пломби, що відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» № 193 від 08.02.2016 року дає підстави вважати, що засіб вимірювальної техніки не повіреним.
Також не погоджується з твердженнями відповідача про те, що TruСАМ використовувався під час проведення превентивних поліцейських заходів, оскільки поліцейські не повідомили його про причини застосування такого превентивного заходу і не довели до відома нормативно-правові акти, на підставі яких такий захід було застосовано.
Більш того, термін «превентивний захід» передбачає певний захід, який спрямований саме на попередження правопорушення, а не на його фіксацію, отже на думку позивача використання TruСАМ на підставі ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» не відповідає вимогам закону, оскільки TruСАМ не є превентивним заходом.
Надані відповідачем електронні докази не засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", а тому є недопустимими.
Відповідач Управління патрульної поліції в Харківській області, надав відзив в якому позов не визнав, проти його задоволення заперечував зазначивши, що 03.09.2019 об 17 год. 20 хв. в м. Харкові, за адресою: вул. Шевченко 315А винесено постанову стосовно ОСОБА_1 , який 30.08.2019 об 16 год. 37 хв. в смт. Високий, 76 Харківської області керував транспортним засобом «CITROЁN Berlingo», номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись із швидкістю 75 км/год. перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год. Вимір швидкості здійснено вимірювачем швидкості автотранспортних засобів лазерним LTI 20/20 TruСАМ серії ТС 000709.
Вважали безпідставними твердження позивача про використання лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів TruСАМ литше в автоматичному режимі, оскільки такий режим передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» При цьому нормативно-правові акту в системі Національної поліції, які б надали роз`яснення з приводу того, яку саме техніку можна вважати автоматичною не існує.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, а саме: застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, без посилання на режим застосування.
Прилад TruСАМ має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/13550 від 14.12.2018 р., в якому зазначено: «Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості як в ручному так і в автоматичному режимах, є засобом вимірювальної техніки і підрозділи поліції використовують цей прилад як засіб вимірювальної техніки «вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruСАМ».
Прилад обладнано функцією фото-, відео, але не є автоматичним засобом фото-, кінозйомки у розумінні ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Прилад працює у неавтоматичному режимі.
Отже використання приладів ТгиСАМ поліцейськими у службовій діяльності належить до превентивних поліцейських заходів, визначених Законом України «Про Національну поліцію».
По дорозі до посту в смт. Високий, Харківської області на узбіччі є знак, який попереджає про те, що ведеться вимірювання швидкості за допомогою приладу LTI 20/20 TruСАМ.
Оскаржувана постанова складена у відповідності до абзацу 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджену наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та ст. 283 КУпАП.
Прилад TruСАМ укомплектований Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012, який хоча і втратив чинність 02.11.2015 року, на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362, однак це свідчить лише про заборону на їх серійне виробництво на території України, або їх ввезення на територію України партіями. Прилади, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх із Державного реєстру, дозволяється застосовувати у подальшому за умовою позитивних результатів їх повірки.
У зв`язку з позитивним результатом державних приймальних випробувань, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було затверджено тип вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruСАМ та зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Можливість використання приладу підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який свідчить про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Точність виміру швидкості руху транспортних засобів підтверджена Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13550 виданого Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт».
Таким чином, інспектором достовірно встановлено перевищення швидкості руху автомобілю на 25 км/год.
Під час розгляду справи було досліджено докази, зафіксовані технічним приладом TruСАМ, згідно вимог статті 245 були своєчасно, всебічно, у повному обсязі, об`єктивно з`ясовані обставини справи, вирішені в точній відповідності з законом.
На підставі наявних доказів була встановлена наявність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважали, що зазначені позивачем доводи, свідчать про намагання уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення та уникнути адміністративного стягнення, яке є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Представник Управління патрульної поліції в Харківській області при судовому розгляді підтримав доводи викладені в відзиві та просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач інспектор взводу 2 роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Топоренка І.А. в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2019 року прийнято адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Топоренка І.А. про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до положень ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:
Предметом оскарження у даній справі є постанова серії ДП18 №660312 від 03.09.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи
всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п`ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху
та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 грн за те, що керуючи транспортним засобом «CITROЁN Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_1 належному ОСОБА_2 30 серпня 2019 року о 16 годині 37 хвилин в Харківській області на автодорозі М-18, 19-й км. в населеному пункті смт. Високий рухався зі швидкістю 75 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год, чим перевищив дозволену швидкість на 25 км/год, допустивши порушення п. 12.4 ПДР України порушив його зупинено поліцейським взводу №2 роти №6 батальйону № 2 УПП у Харківській області, лейтенантом поліції Топоренка І.А. Поліцейські повідомили, що нібито мало місце перевищення дозволеної швидкості на 25 км, а саме, що він рухався зі швидкістю 75 км/год. чим порушив п.12.4 ПДР України. Порушення зафіксовано на пристрій TruСАМ ТС 000709.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає у разі перевищення водієм встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 122 КУпАП відбулося через порушення, на думку відповідача, позивачем п.12.4 ПДР України, оскільки позивач, керуючи транспортним засобом «CITROЁN Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_1 у населеному пункті, рухався зі швидкістю 75 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год.
Згідно вимог п.п. «б» п.12.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7.
Відповідно до п. 12.4.ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Отже, у разі перевищення у населеному пункті швидкості руху передбаченої п. 12.4.ПДР більш як на двадцять кілометрів на годину для водія транспортного засобу настає відповідальність за ч.1ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП судом встановлено, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 660312 від 03.09.2019 року містить посилання на те, що швидкість руху позивача вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості руху TruСАМ ТС 000709.
Відповідно до роздруківки фіксування лазерним вимірювачем TruСАМ ТС 000709 швидкість руху автомобіля «CITROЁN Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_1 в межах населеного пункту, складає 75 км/год
Як позивач так і відповідач не заперечують ту обставину, що вимірювання швидкості та зупинка автомобіля здійснена в межах населеного пункту сел. Витсокий Харківського району, Харківської області, а отже в жах дії дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту».
Тобто, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «CITROЁN Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 75 км/год рухався у населеному пункті, де допустима швидкість встановлена 50 км/год.
Таким чином, позивач допустив перевищення швидкості руху у населеному пункті більш як на двадцять км/год.
Лазерним вимірювачем швидкості TruСАМ ТС 000709 підтверджено перевищення позивачем швидкості руху автомобіля «CITROЁN Berlingo» у населеному пункті більш як на двадцять кілометрів на годину та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13550, виданого ДП «Укрметртестстандарт» лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCam LTI 20/20 № 000709 відповідає вимогам технічної документації. Свідоцтво чинне до 14.12.2019 р. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ±2 км/год. в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год.
Згідно характеристики TruCAM похибка приладу становить ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Отже, похибка показань становить ±2 км/год.
Враховуючи, що позивач перевищив швидкість руху на 25 км/год., то похибка у ±2 км/год. не доводить дотримання позивачем правил дорожнього руху, оскільки перевищення швидкості руху на 25 км/год. є підставою для притягнення до відповідальності за ч.1ст. 122 КУпАП.
Згідно листа Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04.10.2018 року №04/03/03-3878 виріб TruCAM LTI 20/20 має чинний експертний висновок у сфері КЗІ від 27.09.2018 року №04/02/03-3008, який підтверджує реалізацію криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Відповідач наголошує, що зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Таким чином доводи позивача про протиправність застосування засобу вимірювання швидкості та порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є хибними.
Крім того сам позивач не заперечує, що на місці зупинки 30.08.2019 року він не погодився з порушенням ним п. 12.4 ПДР України і скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 268 КУпАП звернувся з клопотанням про розгляд справи не на місці зупинки, яке було задоволено і справа розглянута 03.09.2020 року.
Водій ознайомлений з відеозаписом зафіксованого правопорушення та не заперечував, що саме автомобіль, яким він керував, зафіксовано на прилад.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач, при прийнятті спірної постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалюючи дане судове рішення суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним
здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Топоренка Івана Анатолійовича про скасування постанови серії ДП18 № 660312 від 03.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2020 р.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач – Управління патрульної поліції в Харківській області – 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-а, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач - інспектор взводу 2 роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Топоренко Іван Анатолійович - 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-а.
Суддя:
Судове рішення № 92910034, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 12.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 644/7446/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: