Рішення № 92909799, 16.11.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4299/20

Номер провадження 2/629/1287/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину. В обґрунтування позову зазначила, що з 01 червня 2001 року з відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.06.2016 року. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.08.2016 року з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 800,00 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2017 року сума аліментів була збільшена до 1100 грн. на місяць, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.01.2019 року сума аліментів була збільшена до 1700 грн. на місяць, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.03.2020 року сума аліментів визначена у розмірі 1/4 частину заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. Як їй відомо, аліменти відповідач нікому не платить, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків не має. При цьому матеріальне становище відповідача значно покращилось - тільки за останній рік він придбав декілька власних автомобілів. Зазначила, що попередній позов про збільшення розміру аліментів був обґрунтований тим, що відповідач мав постійну роботу на протязі року. Як тільки було винесено рішення суду, відповідач звільнився з роботи, тим самим підтвердив, що має наміри сплачувати набагато менше, ніж 1/4 частина від заробітної плати. На цей час відповідач працює неофіційно і знаходиться на обліку в міському центрі зайнятості як непрацюючий. Неповнолітня дитина ОСОБА_3 у серпні 2020 року вступив до Харківського національного економічного університету ім.С.Кузнеця на контрактну форму навчання. Сума навчання і проживання у гуртожитку за рік складає 26171 грн. Додаткові витрати на харчування, одяг, канцтовари, проїзд на транспорті складає в середньому 4000 грн. на місяць, тобто 48000 грн. на рік, і це не враховуючи відпочинку і оздоровлення. Тобто в середньому щомісячно дитина потребує більше 6000 грн. витрат на проживання і навчання. Окремі витрати спричинені створенням належних житлово-побутових умов для розвитку, навчання і відпочинку дитини. Таким чином, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. З урахуванням викладеного, вважає за доцільне збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі , оскільки на даний час позивач не може повністю забезпечити та задовольнити потреби неповнолітньої дитини, який став студентом університету, одягом за кожним сезоном, продуктами харчування, засобами гігієни, заняття спортом. В зв`язку з викладеним, просить збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , який було встановлено рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 березня 2020 року в розмірі ј частина всіх видів заробітку відповідача, до твердої грошової суми у розмірі 3000,00 гривень, щомісячно.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягала та просила задовольнити в повному обсязі. У разі неявки відповідача не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі. Зазначив, що даний час проживає разом зі своєю матір`ю, яка є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 3709.00 грн., перебуває на обліку в Лозівському центрі зайнятості як безробітній та отримує виплати в розмірі 6116,67 грн. Щомісяця оплачує комунальні послуги за квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в середньому в розмірі 1 000,00 грн. Також, в АТ КБ «ПриватБанк» має заборгованість в розмірі 5071,65 грн. за споживчий кредит, у зв`язку з чим розмір щомісячних платежів становить 700,00 грн. Крім того, заначив, що має заборгованість за кредитами в «Альфа банку» та «ОТБ банку» на загальну суму 58 700,00 грн., щомісячні платежі на погашення даних кредитів складають 2 000,00 грн. Щомісячно з виплати по безробіттю утримуються аліменти в розмірі 1752,70 грн., У зв`язку зі здійсненням всіх платежів в нього залишається сума в розмірі - 663,97 грн., що є нижчою за прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 01.07.2020 року складає 2118,00 грн. З огляду на зазначене, підстав для зміни розміру аліментів у бік збільшення не вбачає. Вказав, що намагається підтримувати сина в можливих для всіх членів його сім`ї розмірах, не обмежується лише сплатою встановленого розміру аліментів. Збільшення розміру аліментів поставить його у вкрай невигідне становище, коли він не зможе сплачувати аліменти у повному розмірі, внаслідок чого утвориться заборгованість. Вказав, що встановлений розмір аліментів в сумі 1700,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, необхідність виплати аліментів співмірна з його матеріальними можливостями. Інших дітей на утриманні не має, не є інвалідом та учасником бойових дій. Зазначив, що за ним обліковується причіп ПВА У 5 , 2009 року випуску, іншого рухомого майна не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 червня 2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міського управління юстиції Харківської області актовий запис №111.

Від даного шлюб у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міського управління юстиції Харківської області актовий запис №367.

Згідно копії свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_3 , виданого 18 травня 2018 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області актовий запис №08, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Згідно копії свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_4 , виданого 18 травня 2018 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області актовий запис №0, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_6 .

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.03.2020 року по справі № 629/759/20 змінено спосіб стягнення аліментів, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини.

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання від 25.08.2020 року за №5205, 5206, виданих відділом з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області, позивач разом з сином ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

З копії довідки №369/2020 від 08 вересня 2020 року, виданої Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця, та копії договору №2020.04.126.010.6.01.023 від 07 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 навчається на 1 курсі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, факультету економічної інформатики, денної форми навчання, спеціальність 126 «Інформаційні системи та технології» Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (IV рівня акредитації). Зарахований на навчання за кошти фізичної особи. Строк навчання до 30 червня 2024 року. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 78687,00 гривень.

Згідно квитанцій №65 та №66 від 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 здійснено оплату за перший семестр 2020/2021 навчального року у розмірі 9836,00 гривень та за проживання у гуртожитку у розмірі 2080,00 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При цьому за змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з частинами першою та другою статті 182 СК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №2037-VIII, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесені зміни до ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до вимог ст.ст. 12,80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно довідки Лозівського міськрайонного центру зайнятості від 27.10.2010 року зареєстрований як безробітний з 25.02.2020 року. Дохід відповідача за період з 01.03.2020 року по 30.09.2020 року становить 52177,45 грн., з яких утримані аліменти у розмірі 12216,22 грн.

Крім того, з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 11.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 станом на 11.11.2020 року має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 5071,65 грн.

Разом з тим, твердження ОСОБА_2 про наявність у нього матері пенсійного віку не свідчить про те, що мати знаходиться на утриманні відповідача. Таких доказів матеріали справи не містять та відповідачем суду не надані.

Крім цього, посилання відповідача на наявність заборгованості в «Альфа банку» та «ОТБ банку» на загальну суму 58 700,00 грн. судом також не приймається до уваги, оскільки належних доказів на підтвердження даного факту відповідачем до суду не надано.

Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 вказала, що на даний час не може повністю забезпечити та задовольнити потреби неповнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки останній у серпні 2020 року вступив до Харківського національного економічного університету ім.С.Кузнеця на контрактну форму навчання. Сума навчання і проживання у гуртожитку за рік складає 26171 грн. Додаткові витрати на харчування, одяг, канцтовари, проїзд на транспорті складає в середньому 4000 грн. на місяць, тобто 48000 грн. на рік, і це не враховуючи відпочинку і оздоровлення. Тобто в середньому щомісячно дитина потребує більше 6000 грн. витрат на проживання і навчання.

Разом з тим, позивачем крім договору про надання освітніх послуг та квитанцій про оплату навчання та проживання в гуртожитку не надано жодного іншого доказу, який би свідчив про істотну зміну обставин, що можуть вплинути на розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами потребу дитини у матеріальному забезпеченні з боку відповідача у розмірі 3000 гривень.

Також, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що матеріальне становище відповідача значно покращилось, останнім придбано декілька власних автомобілів, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази в їх обґрунтування. Разом з тим, відповідачем надано інформацію з територіального сервісного центру МВС №6348 від 12.11.2020 року, з якої вбачається, що згідно інформації в Єдиному державному реєстрі МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів та інших наявних баз даних, за ОСОБА_2 значиться зареєстрованим транспортний засіб – причіп НОМЕР_5 , 2009 року виготовлення, дата державної реєстрації 25.08.2009 року.

Відтак, суд вирішує питання щодо розміру аліментів, виходячи з наданих сторонами належних і допустимих доказів.

За змістом частині 1 ст. 192 СК України обставинами, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів, є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Таким чином, підставою для збільшення розміру стягнутих аліментів, є перелік обставин, та відповідно надання сторонами доказів на підтвердження таких обставин, за яких суд може винести рішення.

Надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази належним чином не підтверджують наявність підстав для збільшення розміру аліментів до твердої грошової суми у розмірі 3000 гривень.

Разом з тим, при вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідач є працездатною особою, інвалідом не є, однак офіційно непрацевлаштований, інших утриманців не має, враховує наявність у відповідача невиконаного кредитного зобов`язання. Оскільки з часу винесення рішення про стягнення аліментів неповнолітній син ОСОБА_3 вступив до навчального закладу на денну форму навчання за рахунок коштів фізичних осіб, в зв`язку з чим останній потребує матеріального забезпечення в більшому обсязі, аніж визначено рішенням суду від 19.03.2020 року, тому суд вважає, що розмір аліментів, який стягується на теперішній час не відповідає вимогам законодавства та суперечить інтересам дитини.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі 2200,00 грн. щомісячно. Суд вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для нормального розвитку і утримання дитини, а тому задовольняє позовні вимоги частково.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що судові витрати необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягується на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.03.2020 року по справі №629/759/20 з ОСОБА_2 , шляхом зміни способу їх присудження та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2200 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною віку повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Після набрання даним рішенням суду законної сили відкликати виконавчий лист, виданий Лозівським міськрайонним судом Харківської області 19.03.2020 року по справі №629/759/20.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м.Лозова, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , орган, що видав - 6346, виданий 30.07.2018 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с.Новоіванівка, Лозівського району, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 06 вересня 2001 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Смірнова