Ухвала суду № 92908980, 17.11.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/855/20 Провадження № 1-кп/613/165/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря Дегтяр А.Ю.,

прокурора Мирошниченка Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Векленка В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Готвянського С.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження № 12020220220000375 від 18.07.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городнє Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Козіївка Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_2 було залучено захисника Готвянського С.І.

Також, під час підготовчого судового засідання ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 14.09.2020 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганський та Харківській областях призначити захисника для здійснення захисту ОСОБА_1 .

В підготовчому судовому засіданні 03.11.2020 захисником Готвянським С.І. було заявлено клопотання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_3 .

Для виконання вимог ч. 11 ст. 290 КПК України, в тому числі складення даного клопотання у письмовому вигляді та відкриття стороні обвинувачення відомостей про свідка та обставини, які сторона захисту має намір підтверджувати показаннями цього свідка, у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву.

В підготовчому судовому засіданні 17.11.2020 захисник Готвянський С.І. заявлене клопотання підтримав, однак, повідомив, що наразі викликати та допитати свідка ОСОБА_3 не представляється можливим, оскільки останній перебуває за межами України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що вимог ч.11 ст.290 КПК України захисником не виконано, суд вважає заявлене клопотання про виклик вказаної особи в якості свідка – передчасним. Разом з тим, суд зауважує, що питання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_3 може бути вирішене під час розгляду справи по суті на стадії встановлення порядку дослідження доказів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Мирошниченко Д.О. вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, просив суд доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні не заперечували щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та надання судом доручення органу пробації скласти досудову доповідь, будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявляли.

Захисники Готвянський С.І., Векленко В.І. у підготовчому судовому засіданні проти призначення справи до розгляду та надання судом доручення органу пробації скласти досудову доповідь не заперечували.

Представник потерпілого ДП «Гутянське лісове господарство» в підготовче судове засідання не прибув, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.1 ст.136 КПК України.

Враховуючи, що представник потерпілого належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого судового засідання, надав пояснення з приводу поданого цивільного позову та клопотання про застосування заходів забезпечення позову в підготовчому судовому засіданні 14.09.2020, суд, керуючись положеннями ст.325 КПК України, вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності представника потерпілого.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, розписку про отримання підозрюваними копії обвинувального акту та цивільного позову, заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Богодухівському районному суду Харківської області.

Разом з обвинувальним актом до суду в порядку ст.128 КПК України надійшов цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» матеріальної шкоди у розмірі 1552201,61 грн.

Під час підготовчого судового засідання прокурор, обвинувачені, захисник обвинуваченого Рудь О.О. не заперечували проти прийняття до розгляду зазначеного цивільного позову по кримінальному провадженню.

Враховуючи, що пред`явлений потерпілим ДП «Гутянське лісове господарство» уточнений цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, відповідає вимогам ст.ст. 127, 128 КПК України, ст. 175 ЦПК України, вказаний цивільний позов у підготовчому судовому засіданні 14.09.2020 було прийнято судом до розгляду у кримінальному провадженні.

В рамках підготовчого провадження обвинуваченим ОСОБА_1 було подано відзив на зазначений цивільний позов.

З приводу заявленого у позові клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не визначився зі способом забезпечення позову у кримінальному провадженні, оскільки будь-які вказівки на те, яким чином слід забезпечити цивільний позов, у позовній заяві відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Вимоги до змісту та форми такої заяви передбачені статтею 151 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Разом з тим, заяви про забезпечення позову, яка б відповідала наведеним вимогам, цивільним позивачем не подано. Форма та зміст, в якій позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову (шляхом включення клопотання про забезпечення позову до позовної заяви, за відсутності будь-якого обґрунтування щодо виду заходу забезпечення позову, який заявник просить застосувати, необхідності вжиття даного виду заходу забезпечення позову) виключають можливість застосування судом заходів забезпечення позову.

З пояснень представника потерпілого, який одночасно є цивільним позивачем, наданих у підготовчому засіданні 14.09.2020, судом встановлено, що під заходами забезпечення позову останній розуміє накладення арешту на майно обвинувачених.

Надаючи оцінку можливості накладення арешту на майно обвинувачених в порядку забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч.8 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частинами 11, 12 статті 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності у обвинувачених іншого майна (рухомого чи нерухомого майна, грошей у готівці чи безготівковій формі, грошей чи цінностей, розміщених у банку, цінних паперів, майнових або корпоративних прав), крім їх власного житла.

Пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За приписами ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що ані цивільним позивачем у позовній заяві, ані його представником у судовому засіданні не зазначено, на яке саме майно обвинувачених слід накласти арешт, з якою метою, та жодним чином не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, заявлене у цивільному позові, задоволенню не підлягає.

Також у підготовчому судовому засіданні обговорено питання про необхідність надання органом з питань пробації досудової доповіді відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Учасники кримінального провадження не заперечували проти доручення органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Отже, складення органом пробації досудової доповіді у даному кримінальному провадженні є доцільним та буде відповідати інтересам прав людини, що передбачено ч. 5 ст. 314 КПК України.

Складання досудової доповіді слід доручити Краснокутському районному відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Роз`яснити обвинуваченим, що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Таким чином, судом вирішено всі питання, які підлягають вирішенню у підготовчому судовому засіданні.

Отже, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

В судове засідання необхідно викликати осіб, зазначених в обвинувальному акті.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду, який здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, захисників, обвинувачених та представника потерпілого (цивільного позивача).

Керуючись ч. 1 ст. 31, ст.ст.128, 170, ч.1 ст.173, ст.ст.314-316, 325, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220220000375 від 18.07.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, на 24 листопада 2020 року о 14:00 год. в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області.

У задоволенні клопотання цивільного позивача Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» про вжиття заходів забезпечення позову – відмовити.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Доручити Краснокутському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах кримінального провадження № 613/855/20 у строк до 24 листопада 2020 року.

У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Сеник