Рішення № 92906260, 12.11.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3367/20

Провадження №2-а/463/93/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, третя особа Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №0006-вих-4231/147 від 02 грудня 2019 року та закрити провадження у справі.

Адміністративний позов мотивує тим, що дізналась про оскаржувану постанова в ході виконавчого провадження по її виконанню. Вважає, що така не відповідає фактичним обставинам, до відповідальності притягнуто особу, відмінну від позивача, постанова винесена не на підставі Конституції України та законів України, із порушенням прав позивача. Так, в постанові зазначені різні особи, таким чином постанова не відповідає принципу правової визначеності та вимогам ст.7 КУпАП.

Як вбачається з Постанови №0006-вих-4231/147 при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19.09.2019 по 02.10.2019 не забезпечено доступ посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до об`єкту будівництва для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові. Між тим, відповідно до вимог ч.2 ст.188-42 КУпАП адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачено за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, що не є тотожним поняттями із не забезпеченням доступу. Фабула правопорушення не відповідає диспозиції статті, у зв`язку із чим відсутній склад адміністративного правопорушення. Окрім того, жодних повідомлень про проведення запланованої перевірки квартири позивач не одержувала, на час проведення перевірки позивач проживала за іншою адресою. Також, порушено процедуру при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, позивач про складення протоколу не повідомляли, чим порушено її права. Протокол позивач також не отримувала. Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було роз`яснено її процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, що підтверджується відсутністю відмітки про це у протоколі та підпису останньої, слід дійти висновку про наявність порушених процесуальних прав позивача при розгляді даної справи та відсутність у відповідача підстав для прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення. Також, позивач жодних повісток про повідомлення про час розгляду справи не отримувала. Однак, відповідач розглянув справу у відсутності особи, яка притягується до відповідальності, була позбавлена можливості давати пояснення, подавати докази, що порушує її права. Також, постанова не містить дати вчинення правопорушення, що суттєво впливає на строки притягнення до відповідальності. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим просить постанову скасувати.

Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому зазначає про безпідставність позову. Так, підставою для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 став лист Личаківської районної адміністрації про акт попередження від 05.09.2019 року, який складений ЛКП «Господар» на ОСОБА_1 щодо встановлення дверного блоку на місці існуючого вікна (віконного прорізу) за адресою: АДРЕСА_1 . Інспекцією ДАБК у м. Львові було видано наказ про проведення позапланової перевірки № 497-п від 19.09.2019 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 19.09.2019 року № 497-пп на об`єкті «Встановлення дверного блоку на місці існуючого вікна (віконного прорізу) за адресою: АДРЕСА_1 ». За результатами проведеного заходу складено: акт позапланової перевірки від 02.10.2019 року, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення позапланової перевірки, у період 3,19:09.2019 року по 02.1.0,2019 року, не допущено посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Львові, для здійснення позапланової перевірки об`єкту будівництва «Встановлення дверного блоку на місці існуючого вікна (віконного прорізу) за адресою: АДРЕСА_1 »; протокол про адміністративне правопорушення від 02.10.2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.188-42 КУпАП; припис про забезпечення у 10-ти денний термін проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва. Вказані документи було надіслано відповідачу поштою 15.10.2020 року, що підтверджується супровідним листом Інспекції від 07.10.2020 року, квитанцією ПАТ «Укрпошта» про надіслання рекомендованого відправлення від 15.10.2020 року, яке повернулось відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання. В подальшому, з метою повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення по Об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , Інспекцією ДАБК у м. Львові неодноразово надсилались листи із зазначенням вищевказаної інформації, що підтверджується долученими копіями листів та квитанціями ПАТ «Укрпошта» про надіслання рекомендованого відправлення. За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення 02.10.2019 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 0006-вих-4231/147 від 02.10.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. Оскаржувана постанова була надіслана ОСОБА_1 03.12.2019 року, що також підтверджується листом Інспекції від 02.12.2019 року та квитанцією ПАТ «Укрпошта» про надіслання рекомендованого відправлення від 13.12.2019 року.

Вважає, що складені Інспекцією ДАБК у м. Львові за результатами проведених заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а також враховуючи норми матеріального права, зокрема норми Порядку здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, якими визначено повноваження посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, слід прийти до висновку, що позивачем при здійсненні владних повноважень до моменту звернення ОСОБА_1 з даним позовом було вжито усіх можливих заходів реагування на порушення вимог містобудівного законодавства, як шляхом винесення відповідних приписів про зобов`язання відповідача до вчинення дій, так і шляхом притягнення до адміністративної відповідальності. Також вважає, що технічна описка в виконавчому документі не впливає на законність винесної постанови. Просить в позові відмовити.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача в ході розгляду справи проти позову заперечив. Навів доводи про законність постанови, викладені у відзиві на позов, вважає постанову законною. Просить в задоволені позову відмовити. В останнє судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення не подав. А тому, з врахуванням наданих пояснень, суд вважає за можливе завершити розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи у відсутності сторін.

Дослідивши зібрані докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про те, що за результатами позапланової перевірки «Встановлення дверного блоку на місці існуючого вікна (віконного прорізу) за адресою: АДРЕСА_1 » виявлено порушення: за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19.09.2019 по 02.10.2019 не допущено посадових осіб для здійснення позапланової перевірки об`єкта будівництва «Встановлення дверного блоку на місці існуючого вікна (віконного прорізу) за адресою: АДРЕСА_1 », чим порушено вимоги п.1 ч.2 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.188-42 КУпАП. В протоколі зазначено, що в останній день перевірки для підписання протоколу ОСОБА_1 не з`явилася, підписи особи відсутній.

Постановою від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн, за те, що як вбачається з Постанови №0006-вих-4231/147 при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19.09.2019 по 02.10.2019 не забезпечено доступ посадових осіб Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у м.Львові до об`єкту будівництва для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові.

Дійсно, відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, такий позивач мотивує тим, що як складення протоколу про адміністративне правопорушення було здійснено без участі позивача, копія його не вручена, права не роз`яснено, свої заперечення та доводи вона не могла надати, чим порушено процедуру складання протоколу.

Дійсно,відповідно доположень ст.256КпАП України,у протоколіпро адміністративнеправопорушення зазначаються:дата імісце йогоскладення,посада,прізвище,ім`я,по батьковіособи,яка склалапротокол;відомості проособу,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності (уразі їївиявлення);місце,час вчиненняі сутьадміністративного правопорушення;нормативний акт,який передбачаєвідповідальність задане правопорушення;прізвища,адреси свідківі потерпілих,якщо вониє;пояснення особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності;інші відомості,необхідні длявирішення справи.Якщо правопорушеннямзаподіяно матеріальнушкоду,про цетакож зазначаєтьсяв протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Окрім того,відповідно доположень ст.254КУпАП провчинення адміністративногоправопорушення складаєтьсяпротоколуповноваженими нате посадовоюособою абопредставником громадськоїорганізації чиоргану громадськоїсамодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, він складений у відсутності позивача, такий позивачем не підписувався, з правами не ознайомлений. Підтвердження отримання копії протоколу позивачу суду також не надано.

Окрім того, у протоколі не зазначено час вчинення правопорушення, що має значення для перевірки дотримання строків накладення стягнення, не розкрито суть правопорушення, не наведено докази, які підтверджують факт його вчинення.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»/

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Пунктом 5 Порядку №533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та отримання припису, посадова особа інспекції робить в акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Якщо суб`єкт містобудівної діяльності, який присутній під час здійснення перевірки, відмовляється від підпису акта, протоколу та припису, про це ставиться відповідна відмітка з подальшим направленням складених документів засобами поштового зв`язку.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, акт від 02 жовтня 2019 року та протокол про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2019 року був складений без участі позивача, даних про вручення такого суду не надано.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 735; далі Порядок № 244), цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі №804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі №360/403/19, від 20 лютого 2020 року у справі №161/15661/16-а.

Разом з тим, як встановлено судом жодних доказів того, що після складання акту позивача було запрошено для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем не надано як і даних про своєчасне повідомлення позивача ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності немає, справу розглянуто за відсутності позивача чи її представника, вказані обставини не спростовані відповідачем. Надані суду копії листів та квитанцій про направлення поштової кореспонденції не підтверджують факт їх отримання позивачем.

З аналізу зазначених вище положень вбачається, що факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки особі, до якої застосовується штрафна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується стягнення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за триденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справах № 482/9/17 та № 308/12552/16-а.

Судом встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначена дата розгляду справи про правопорушення у даній сфері 02 жовтня 2019 року, позивачем не отримано. При цьому, у матеріалах справи, що розглядалась, немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач був поінформований належним чином.

Окрім того, у відповідності до положень ст.251 КУпАП передбачено, що у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження факту скоєння правопорушення відповідачем надано акт від 05 вересня 2019 року, якому зазначені наступні порушення: встановлено двері на місці віконного отвору. Разом з тим, як до акту, так і до матеріалів справи в цілому не долучено доказів проведення реконструкції. При цьому у акті зазначено, що позивач на проведення перевірки у останній день не з`явився, копію акту йому не вручено. В той же час у матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач повідомлявся про проведення перевірки і що йому вручено направлення про проведення перевірки. В судовому засіданні представник відповідача визнав, що під час перевірки позивач не був присутній, доказів того, що він ухилився від отримання направлення не надано. Окрім того, з матеріалів позову вбачається, що про існування перевірки, складення протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення постанови позивач дізнався лише в процесі примусового виконання постанови і дійсно, доказів на спростування такого висновку відповідач не надав.

За таких обставин доводи відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності суд не приймає до уваги, оскільки позбавлення позивача права бути присутнім, як під час перевірки, так і під час розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, обумовило неможливості надання останнім пояснень з приводу виявленого порушення, подання доказів для його спростування.

З огляду на вищезазначене, відповідачем допущено грубе порушення порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що зумовлює протиправність винесеної за наслідком такого розгляду постанови №0006-вих-2988/13, а тому слід постанову скасувати та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 241-246 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

Скасувати постанову в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Денисяк Теодозії Григорівни №0006-вих-2988/13 від 02 грудня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі закрити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, місцезнаходження: м. Львів, вул. Угорська, 7а, код ЄДРПОУ 40181003;

третя особа: Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Львів, вул. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009358.

Суддя: Гирич С. В.