Вирок № 92906158, 12.11.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3551/18

1-кп/405/147/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Льон С.М.,

при секретарів: Ісмієвій А.І., Люльчак А.А.,

за участю прокурорів: Іщенка Б.М., Звенигородської О.В.,

захисника: Паіцики О.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017120000000059 від 21.03.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за наступних обставин.

Відповідно до наказу начальника Департаменту кіберполіції національної поліції України № 99 о/с від 21.11.16 року ОСОБА_1 , призначено на посаду старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції.

Так, обіймаючи з 21.11.16 року посаду старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції, будучи майором поліції, відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч.3 ст.18 КК України, п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1-2, 15, 17-18, 21-23 Закону України «Про поліцію», ОСОБА_1 є працівником органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто працівником правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

ОСОБА_1 , являючись майором поліції, старшим інспектором відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції, будучи працівником органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку тобто правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника державного органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у відповідності до ст.19 Конституції України, ст.ст.1-2, 15, 17-18, 21-23 Закону України «Про поліцію», мав наступні права та обов`язки, зокрема: охороняти права і свободи людини, а також інтересів суспільства і держави; протидіяти злочинності; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; розшукувати осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; у випадках, визначених законом, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання; доставляти у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживати заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; здійснювати охорону об`єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також брати участь у здійсненні державної охорони; у межах компетенції організовувати та контролювати виконання поліцією Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, а також наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України з питань, що належать до сфери діяльності поліції, тощо.

Тобто, ОСОБА_1 був наділений обсягом повноважень, які надавали йому реальну можливість в повному обсязі відповідно до Закону виконувати покладені на нього обов`язки.

Проте, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції, будучи майором поліції, працівником органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто правоохоронного органу, службовою особою, обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, вирішив умисно використати свої службові повноваження працівника поліції із корисливих мотивів, а саме з метою вчинення одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, при наступних обставинах.

22.02.17 року Кропивницьким відділом поліції ГУНП в Кіровоградській області внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у кримінальному провадженні №12017120020002187, за фактом несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.

Старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції ОСОБА_1 дізнавшись, що в провадженні слідчого Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Шевченко І.В., знаходяться матеріали кримінального провадження №12017120020002187 від 22.02.17 року, за фактом несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, вирішив використати матеріали кримінального провадження №12017120020002187 від 22.02.17 року, як привід для одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, які уповноважені на виконання функцій держави, так як будучи їхнім колегою, працюючи разом в органах поліції Кіровоградської області, міг вплинути на слідчих уповноважених здійснювати досудове розслідування, в тому числі шляхом прохання, використання авторитету, як працівника вищестоящого органу, чи іншим способом з метою вжиття заходів щодо створення умов, а саме отримання ними неправомірної вигоди як їх винагороди для можливості подальшого закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 і таким чином уникнення ним кримінальної відповідальності.

Реалізуючи свій злочинний план, старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції ОСОБА_1 , 07.03.17 року перебуваючи на території де здійснює свою господарську діяльність ПП «Алмаз-М», розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського 2Ж, де після проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12017120020002187 від 22.02.17 року та особистої зустрічі з інженером керування систем ПП «Алмаз-М» ОСОБА_2 викликав останнього до відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції для дачі показань у кримінальному провадженні.

В подальшому, 09.03.17 року при зустрічі, за попередньою домовленістю з гр. ОСОБА_2 , біля приміщення обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І. Чижевського, за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 24, вказав останньому, що виключно за неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США, вирішить питання щодо створення уповноваженими особами Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області умов, які уповноважені на виконання функцій держави для можливості подальшого закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 і таким чином уникнення ним кримінальної відповідальності, за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.

Громадян ОСОБА_2 вимушений був погодись на протизаконні вимоги старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції ОСОБА_1 , щодо давання йому та уповноваженим особам Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, які уповноважені на виконання функцій держави неправомірної вигоди, з метою запобігання настання для себе негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.

В подальшому, 11.03.17 року під час наступної зустрічі за попередньою домовленістю з гр. ОСОБА_2 , на території ПП «Алмаз-М», розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 2Ж, старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції ОСОБА_1 підтвердив останньому, що виключно за неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США для уповноважених осіб Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, які уповноважені на виконання функцій держави, вирішить питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, при цьому передав ОСОБА_2 аркуш паперу з адресою електронного гаманця, на який останній має перерахувати неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США, на що ОСОБА_2 вимушено погодився та перерахував згідно злочинних вимог ОСОБА_1 19.04.17 року об 10 год. 47 хв. на адресу електронного гаманця, який йому надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 , являючись старшим інспектором відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції, майором поліції, будучи відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч.3 ст.18 КК України, п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1-2, 15, 17-18, 21-23 Закону України «Про поліцію», працівником органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто працівником правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням владних, адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, грубо порушуючи вимоги ст.ст.19 Конституції України, ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1-2, 15, 17-18, 21-23 Закону України «Про поліцію», умисно вчинив прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе та уповноважених осіб Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, які уповноважені на виконання функцій держави за можливість в подальшому закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, на загальну суму 20000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в скоєному правопорушенні не визнав в повному обсязі та пояснив, що станом на лютий 2017 рік супроводжував кримінальне провадження щодо несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку. За дорученням слідчого приймав участь в обшуку приміщення ПП «Алмаз-М», де працював ОСОБА_2 системним адміністратором, якого знав раніше по іншій справі, а саме: щодо розповсюдження порнографії. Після чого, 07.03.2017 року ОСОБА_2 був запрошений до адміністративної будівлі, де його було допитано в якості свідка. 08.03.2017 року до нього зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що хвилюється з приводу справи та просив його зустрітися, однак він відмовив, оскільки був святковий день. На наступний день, 09.03.2020 року, ОСОБА_2 приїхав до нього на роботу, зателефонував йому і він вийшов. ОСОБА_2 почав говорити про те, що справа серйозна і просив допомогти йому. В розмові ОСОБА_2 озвучив, що оцінює послуги в 4 тис. доларів та готов їх потратити. Він погодився допомогти та запропонував йому звернутись за допомогою до адвоката ОСОБА_26 Йому було відомо, що вони зустрічалися з адвокатом, однак угоду про надання правової допомоги укладено не було, в зв`язку з чим йому не відомо. Потім він ще один раз зустрічався з ОСОБА_2 , він знову просив йому допомогти. Після чого, він не бачив його до 29.03.2017 року. В цей день ОСОБА_2 був викликаний до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, де йому було вручено підозру. Після того, ОСОБА_2 знову зателефонував йому, попросив зустрітися. ОСОБА_2 під`їхав до нього на роботу, вони зустрілися, і той повідомив, що йому оголосили підозру, і просив знову йому допомогти. Однак, він сказав, що в даному випадку це питання буде вирішувати вже суд. Потім спілкувався з ОСОБА_2 , оскільки він обіцяв надати корисну інформацію по роботі, а саме: адреси, ПІБ, чим займаються особи, які здійснювали незаконною діяльністю у їхній сфері, яку він і надав на аркушу паперу в день його затримання. Даний аркуш паперу він поклав до кишені не дивлячись його, оскільки ОСОБА_2 сказав, що на ньому написана інформація про певних осіб. Зазначив, що він не бачив, що там квитанція. Вказав, що спілкувався з ОСОБА_2 , оскільки повинен був довести кримінальне провадження відносно нього та інших осіб до суду. Зазначив, що директор фірми переховувався від працівників поліції, на виклики до слідчого не з`являвся, а тому він телефонував ОСОБА_2 та запитував де директор. Зазначив, що ОСОБА_2 будучі вже в статусі підозрюваного при кожному дзвінку та зустрічі просив його вирішити питання про закриття кримінального провадження відносно нього, на що він казав, що все буде добре, суд вирішить питання. В своїх розмовах ОСОБА_2 постійно вказував не те, що щось найшов, що продає автомобіль та інші речі, сам вказав про грошові кошти в сумі 4 тисячі доларів, всі активні дії були від ОСОБА_2 . Порекомендував йому адвоката, оскільки ОСОБА_2 у кримінальному провадженні міг бути свідком, так як головною особою справі був його директор.

Оцінюючи доводи обвинувачення щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак злочину, суд виходить із вимог ст.94 КПК України, відповідно до якої суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження , керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Виходячи з положень ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається виключно на сторону обвинувачення.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доводи сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, базується на показаннях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що перебуває в службових відносинах з ОСОБА_1 . Вказав, що здійснював процесуальне керівництво у кримінальній справі відносно ОСОБА_2 .

Вперше з ОСОБА_2 спілкувався в 2017 року, коли останній мав статус підозрюваного, та приходив зі скаргою до Кіровоградської місцевої прокуратури зі своїм захисником ОСОБА_5 . Скарга стосувалася неправомірних дій слідчого щодо проведення обшуку. На даний час підтримує обвинувачення в Кіровському районному суді м. Кіровограда, в якому слухається справа відносно ОСОБА_2 та ще двох осіб.

ОСОБА_1 залучався до проведення обшуку і виконував доручення слідчого щодо допиту свідків та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 .

Вказав, що до нього не звертався ні ОСОБА_1 , ні будь - яка інша особа з питання щодо прийняття ним рішення щодо перекваліфікації, закриття чи будь - якої іншої дії, які б пом`якшили чи звільнили від відповідальності ОСОБА_2 . Зазначив, що спілкувався з ОСОБА_1 до і після повідомлення про підозру ОСОБА_2 щодо достатності доказів, необхідності проведення слідчих дій з метою направлення справи до суду, оскільки ОСОБА_1 здійснював супроводження справи.

Після затримання ОСОБА_1 справа відносно ОСОБА_2 була витребувана слідчим слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області для огляду. Станом на 2017 рік була така практика направляти справу за запитом слідчого для огляду. Більше року справа перебувала у слідчого. Вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 на період перебування у слідчого було зупинено в зв`язку з хворобою підозрюваного. Після повернення справи поновили провадження і направили справу до суду.

Свідок ОСОБА_4 , в судовому засіданні показала, що вона перебуває в службових відносинах з ОСОБА_1 , займає посаду старшого слідчого, на даний час перебуває у декретній відпустці. В кінці лютого - березні 2017 року перебувало у її провадженні кримінальне провадження щодо несанкціонованого втручання в мережу інтернет провайдера «Імперіал» відносно трьох осіб, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третє прізвище не пам`ятає. Вказала, що як орган досудового розслідування звернулись до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку на підприємстві «Алмаз-М». Отримавши ухвалу, провели обшук. ОСОБА_1 супроводжував справу та був залучений до проведення обшуку як оперуповноважений. Під час обшуку вилучили роутер та інші речі. Вказала, що підозра була вручена трьом особам. Зазначила, що процесуальне керівництво в справі здійснював ОСОБА_3

ОСОБА_1 або будь - яка інша особа до неї не зверталась з приводу вирішення питань уникнення відповідальності підозрюваних у справі осіб або перекваліфікації їх дій. Вказала, що їй відома була інформація, що якийсь оперуповноважений підходив, цікавився як закрити справу, однак йому було повідомлено, що буде вирішено законним шляхом. Чула, що ініціатором був ОСОБА_2 . В травні 2017 року справа передавалась прокурору, який здійснював досудове розслідування у справі відносно ОСОБА_8 , для чого їй не відомо. Вказала, що кримінальне провадження на цей період нею зупинялось, оскільки в неї були наявні довідки про хворобу підозрюваного. В серпні 2018 року справа повернулась в слідчий відділ, після чого була направлена до суду. З приводу зустрічей ОСОБА_1 з фігурантами справи нічого не знає.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він в березні 2017 року працював інженером ПП «Алмаз М», займався забезпеченням автоматизованих систем. З ОСОБА_1 познайомився, коли він з іншими працівниками поліції в лютому 2017 року приїхали до підприємства ПП «Алмаз М» для проведення обшуку, шукали якісь порнографічні матеріали. В ході обшуку вони нічого не знайшли. Після першого обшуку 07.03.2017 року ОСОБА_1 йому зателефонував та сказав, що йому необхідно приїхати та підписати якісь документи. Він під`їхав до підприємства, до перших воріт, де ОСОБА_1 його зустрів та повідомив, що на даний час на підприємстві проводиться обшук та йому загрожує кримінальна відповідальність. Вони разом пішли на підприємство, до головного офісу, де дійсно проводився обшук. Вказав ОСОБА_1 , що в нього сім`я і йому не потрібна кримінальна відповідальність. В результаті обшуку було вилучено принтер, роутери, можливо ще щось. Після чого, в цей же день ОСОБА_1 зателефонував і запропонував зустрітися. Домовились про зустріч біля райвідділу і він запитав що трапилось, на що ОСОБА_1 відповів, що вчинено злочин і щоб він не турбувався, все буде добре. 09.03.2017 року йому зателефонував ОСОБА_1 і вони зустрілись в центрі міста. При зустрічі ОСОБА_1 розповів, що на підприємстві скоєно злочин, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 361 КК України, пояснив, що це серйозна стаття і що він може допомогти вилучити його зі справи, перевести в статус свідка, за винагороду в розмірі 4 тисячі доларів, на що він погодився. Після чого, ОСОБА_1 йому сказав, щоб він чекав подальших інструкцій.

11.03.2017 року ОСОБА_1 йому зателефонував та призначив зустріч недалеко біля підприємства біля воріт. ОСОБА_1 дав листочок паперу, сказавши, що на ньому записана адреса електронного гаманця, куди необхідно перерахувати кошти.

Така сума для нього була великою, він почав шукати кошти, звертався до знайомих та до банку. Виставив автомобіль на продажу. Однак, коштів все одно не вистачало. Він ходив до адвокатів, однак ніхто не хотів братися за його справу.

В зв`язку з чим, 21.03.2017 року він пішов в СБ України в Кіровоградській області і написав власноручно заяву, додавши як доказ аркуш паперу з адресою електронного гаманця, який надав йому ОСОБА_1 .

В березні 2017 року йому було вручено підозру.

Після цього, він телефонував ОСОБА_1 та казав йому, що шукає гроші. Потім 06.04.2017 року він зустрівся з ОСОБА_1 , і той йому сказав, що його повідомили, що стікер з адресою електронного гаманця, який він йому дав потрапив до прокуратури і він підозрює його у співробітництві з правоохоронними органами.

10.04.2017 року він пізно повертався з роботи, тому не змогли зустрітись з ОСОБА_1 і в телефонному режимі домовились зустрітися 11.04.2017 року.

11.04.2017 року знову зустрілись, ОСОБА_1 дав йому аркуш з надрукованою адресою електронного гаманця та сказав, що це на випадок якщо він загубить той листочок з електронною адресою гаманця, що давав йому раніше. Вони домовились, що він повинен був на квитанції про перерахунок коштів написати назву фірми і передати ОСОБА_1 як підтвердження.

19.04.2017 року приблизно о 08:30-08:40 год. йому зателефонував співробітник СБ України в області, запитав, де він, заїхав до нього на роботу та забрав його звідти. На автомобілі поїхали до залізничного вокзалу, де зупинились, там перебувало двоє дівчат, які були понятими. Йому дали акт про передачу коштів, де він розписався. Грошові кошти йому надали в автомобілі і він перевірив номер та серію купюр по ксерокопіям, які були додані до акту. Грошові кошти були в сумі 20 тисяч гривень. Після чого, його відвезли до роботи. Пізніше до нього приїхали та надягли обладнання та він пішов до Приватбанку, який знаходиться біля його роботи, де отримав інформацію як перераховувати кошти на електронний гаманець. Він поклав кошти на свою карту у касі банку, потім пішов на роботу, де зайшов в програму «Приват 24» та перерахував кошти на електронний гаманець. Після чого, він зателефонував ОСОБА_1 , той спитав його чи в нього є докази, на що він сказав, що є та поїхав до нього. Вони зустрілись приблизно о 18-19 год., віддав ОСОБА_1 чек на підтвердження перерахування коштів у сумі 20 тисяч гривень, на звороті написав назву та адресу фірми. ОСОБА_1 подивився на чек, сказав, що перший крок зроблений, займайся далі, ще є час та заховав чек. Вказав, що кошти перерахував з метою, щоб справа відносно нього була закрита.

Крім показів вищевказаних свідків стороною обвинувачення надано ряд доказів, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

- заяву ОСОБА_2 про вчинення злочину від 21.03.2017 року (а.к.п.2-3; а.с.п.87-88, т.1);

- витяг з ЄРДР (а.к.п.7; а.с.п.89, т.1);

- протокол огляду місця події від 19.04.2017 року, під час якого, в присутності понятих, оглянуто автодорогу вул. Гагаріна в м. Кропивницький навпроти будинку №8/24 біля приміщення обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І. Чижевського . На момент огляду біля вказаної вище адреси знаходився чоловік, заблокований працівниками УСБУ в Кіровоградській області,який на запитання слідчого назвався старшим інспектором відділу протидії кіберзлочинам ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 . В ході огляду було вилучено грошові кошти, ключі, документи та речі, вказані в протоколі (а.к.п.43-45, а.с.п.90-92,т. 1);

- протокол огляду місця події у невідкладних випадках від 19.04.2017 року, в ході якого оглянуто службовий кабінет відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області НП України в м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 30. Під час огляду виявлено та вилучено:

1) системний блок, який знаходиться під робочим столом інженера ВПК ОСОБА_10 без бокової кришки;

2) системний блок чорного кольору, який знаходиться під робочим столом старшого інспектора ВПК ОСОБА_11 ;

3) принтер темного кольору «canon MF 4016», серійний номер EN46509;

4) ноутбук чорного кольору марки «Lenovo» та зарядний пристрій до нього, флеш накопичувач чорного кольору, пластикова картка № НОМЕР_1 , платіжна картка «Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_12 , платіжні картки «Приватбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , дві платіжні картки «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , папка з документами та фотографіями осіб, причетних до вчинення кіберзлочинів на 14 арк., робочий зошит №8 на 60 арк., зошит №345 з щоденного планування роботи ОСОБА_1 на 96 арк., зошит зі службової підготовки без номеру, зошит зі службової підготовки ОСОБА_1 на 59 арк., блокнот чорного кольору з записами, аркуші паперу: розписка від 09.03.2017 року про отримання комп`ютерної техніки, копія квитанції від 27.03.2017 року, копія скриншоту об`яви з ремонту комп`ютерної техніки, копії квитанції від 15.11.2016 року про поповнення мобільного зв`язку Київстрар, МТС, рукописний текст з 6 номерами телефонів, прізвищами в кількості 3 штук, 2 аркуші, де вказано назви підприємств (а.к.п.51-53, а.с.п. 94-96, т.1).

- відповідь ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.05.2017 року про надходження грошових коштів до каси банку (а.к.п.147, а.с.п.112, т.1);

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 06.06.2017 року, під час якого вилучено грошові кошти в сумі 400 гривень, номіналом по 100 гривень, виданих РУ ПАТ КБ «Приватбанк» (а.к.п.140-143, а.с.п. 107-110, т.1);

- протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 19.04.2017 року, згідно якого проведено огляд грошових коштів номіналом 500 гривень в кількості 19 штук, номіналом 200 гривень в кількості 32 штук, номіналом 100 гривень в кількості 41 штуки, які виділені за рахунок кошторисних призначень Управління СБ України в Кіровоградській області та вручені ОСОБА_2 для участі у проведені контролю за вчиненням злочину у формі проведення спеціального слідчого експерименту - одержання частини неправомірної вигоди ОСОБА_1 від заявника через електронний гаманець (а.к.п.163-189, а.с.п.113-139, т.1);

- копії матеріалів кримінального провадження, які перебували в провадженні у старшого слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області Шевченко І.В. , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, направлених супровідним листом слідчому в ОВС СВ прокуратури Кіровоградської області Рохману О.В. (а.к.п.2-112, а.с.п.140-250, т.1, а.к.п.113-129, а.с.п.1-17, т.2).

- висновок судово - почеркознавчої експертизи №17-892 від 08.06.2017 року, згідно якого, рукописний текст «Perfekt Money НОМЕР_13 (bbc) инфо: ІНФОРМАЦІЯ_7», який виконаний барвником червоного кольору на аркуші паперу блакитного кольору, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.к.п.159-163, а.с.п.30-34, т.2);

- висновок судової комп`ютерно - технічної експертизи №17-895 від 26.06.2017 року, згідно якого на НЖМД наданого на дослідження ноутбука зазначені в питаннях постанови ключові слова «Perfekt Money НОМЕР_13 (bbc) инфо: ІНФОРМАЦІЯ_7» не виявлено.

На НЖМД наданого на дослідження ноутбука виявлено встановлену комп`ютерну програму браузер «Google Chrome», в історії переглядів інтернет сторінок містяться 11337 записів, серед яких згадування про інтернет сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відсутні (а.к.п.169-172, а.с.п.37-40, т.2);

- висновок судової комп`ютерно - технічної експертизи №17-893 від 07.06.2017 року, згідно якого на НЖМД наданого на дослідження СБПК зазначені в питаннях постанови ключові слова «Perfekt Money НОМЕР_13 (bbc) инфо: ІНФОРМАЦІЯ_7» не виявлено.

На НЖМД наданого на дослідження СБПК виявлено встановлену комп`ютерну програму браузер «Google Chrome», в історії переглядів інтернет сторінок містяться 66713 записів, серед яких згадування про інтернет сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відсутні (а.к.п.178-181, а.с.п.43-46, т.2);

- висновок судової комп`ютерно - технічної експертизи №17-894 від 15.07.2017 року, згідно якого на НЖМД наданого на дослідження СБПК зазначені в питаннях постанови ключові слова «Perfekt Money НОМЕР_13 (bbc) инфо: ІНФОРМАЦІЯ_7» не виявлено.

На НЖМД наданого на дослідження СБПК виявлено встановлену комп`ютерну програму браузер «Google Chrome», в історії переглядів інтернет сторінок містяться 6793 записів та « Mozilla Firefox », в історії переглядів інтернет сторінок містяться 2865 записів серед яких згадування про інтернет сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відсутні (а.к.п.187-190, а.с.п.49-52, т.2);

- висновок технічної експертизи №231 від 25.09.2017 року, згідно якого надати відповідь на питання «чи виготовлено наданий аркуш паперу з надрукованою на ньому адресою електронного гаманця наступного змісту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за допомогою принтера, зразки якого надані для порівняльного дослідження» не представилось можливим (а.к.п.210-216, а.с.п.58-64, т.2);

- висновком додаткової судово - технічної експертизи №3/1 від 02.03.2018 року, згідно якого друкований текст та лінії графлення в наданому на експертизу фрагменті аркушу паперу з надрукованою на ньому адресою електронного гаманця наступного змісту - « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ймовірно, нанесені за допомогою друкуючого вузла (картриджа) FX10 (07H30H1637-03) багатофункціонального пристрою (монохромний лазерний принтер, копіювальний апарат та сканер) торгової марки «Canon», моделі i-sensys MF4018, с/н: ENH46509, який вилучено 19.04.2017 року в службовому кабінеті старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції ОСОБА_1 (а.к.п.235-255, а.с.п.72-92, т.2);

- заяву ОСОБА_2 про залучення до матеріалів справи виписки ПАТ КБ «Приватбанк» по рахунку , відкритого на його ім`я за період 19.04.2017 року. (а.к.п.54, а.с.п.95, т.2);

- постанову слідчого з ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області про доручення проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 24.03.2017 року, винесена на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, а саме: про спостереження за особою ОСОБА_1 , з застосуванням відеозапису, фотографування та спеціально технічних засобів для спостереження, терміном згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 (а.к.п.13-14, а.с.п.153-154, т.2)

- постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Кіровоградської області Сливки М.А. від 18.04.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій (а.к.п.1-4, а.с.п.141-144, т.2)

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 10.04.2017 року, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, згідно якого зафіксовано факти розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , котра відбулась 06.04.2017 року (а.к.п.192-204, а.с.п.155-167, т.2)

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 12.04.2017 року, з аудіо диском до нього, в якості додатку, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, згідно якого отримано відеозапис, на яких зафіксовано факти розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на одній з вулиць м. Кропивницького, котра відбулась 11.04.2017 року (а.к.с.205-215, а.с.п.172-182, т.2)

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 19.04.2017 року, з аудіо диском до нього, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області на підставі постанови про проведення НСРД, згідно якого ОСОБА_2 на власному автомобілі прибув до відділення банку, де користуючись послугами касира поповнив власну картку на суму 20 000 гривень. Після чого, ОСОБА_2 вийшов з приміщення банку, попрямував до свого автомобілю, сів в нього та поїхав в напрямку своєї роботи. Прибувши до місця роботи, зайшов до свого кабінету, де сів за ноутбук та зробив дії щодо перерахування коштів. (а.к.п.215-217, а.с.п.186-188, т.2)

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, щодо спостереження за ОСОБА_1 19.04.2017 року на вул. Гагаріна біля бібліотеки Чижевського в м. Кропивницький (а.к.п.220, а.с.п.189, т.2)

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року, з аудіо диском до нього, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, згідно якого близько 18:55 год. відбулась зустріч між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.к.п.221-223, а.с.п.193-196,т.2)

- протокол про результати контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 20.04.2017 року, згідно якого старший опероуповноважений ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, на підставі постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Кіровоградської області №17/1-1000т від 18.04.2017 року про проведення НСРД, за участю ОСОБА_2 провів НСРД. (а.к.п.217-219, а.с.п.190-192, т.2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року, з аудіо диском до нього, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, згідно якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які відбулись 06.04.2017 року о 14:50 год., 10.04.2017 року о 14:31 год., 10.04.2017 року о 18:48 год., 11.04.2017 року о 14:52 год., 11.04.2017 року о 17:48 год., 11.04.2017 року о 18:05 год., 19.04.2017 року о 16:07 год., 19.04.2017 року о 18:28 год. (а.к.п.224-227, а.с.п.197-201, т.2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року, з аудіо диском до нього, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року, згідно якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які відбулись 06.04.2017 року о 14:50 год., 10.04.2017 року о 14:31 год., 10.04.2017 року о 18:48 год., 11.04.2017 року о 14:52 год., 11.04.2017 року о 17:48 год., 11.04.2017 року о 18:05 год., 19.04.2017 року о 16:07 год., 19.04.2017 року о 18:28 год. (а.к.п.228-231, а.с.п.202-205, т.2).

Однак, на думку суду, стороною обвинувачення не надано належних, допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували наявність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та наявність у його діях складу кримінального правопорушення. Сукупність доказів зібраних стороною обвинувачення не є достатньою та взаємозв`язаною для прийняття судом рішення про винуватість ОСОБА_1 , та не є достатньою та взаємозв`язаною для спростування показань обвинуваченого ОСОБА_1 та доказів, які свідчать про його невинуватість.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. На підставі вимоги безпосередності судового розгляду всі належні й допустимі згідно із законом докази підлягають установленню й дослідженню під час судового засідання.

Дослідивши докази, якими обвинувачення обґрунтовує доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.

Так, диспозицією ч.2 ст.369-2 КК України передбачено прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно обвинувального акту від 04.06.2018 року дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковано як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, тобто стороною обвинувачення повинно бути доведено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію та одержав неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, 22.03.2017 року слідчий з ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області Рохман О.В. за погодженням з прокурором Сливкою М.А. звернувся до апеляційного суду Черкаської області з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді спостереження за особою аудіо -, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у кримінальному провадженні за №42017120000000059 від 21.03.2018 року

Ухвалами апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №42016120000000179 негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді спостереження за особою у публічно доступних місцях з застосуванням відеозапису, фотографування та спеціально технічних засобів для спостереження; аудіо -, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Постановою слідчого з ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області Рохман О.В. від 24.03.2017 року з метою отримання відомостей про можливу злочинну діяльність старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 доручено оперативним співробітникам УСБУ в Кіровоградській області проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Судом вбачається, що в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за №42016120000000179, в той час як відомості, внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_1 за №42017120000000059, а тому суд визнає недопустимими докази, отримані на підставі вищезазначених ухвал, а саме:

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 10.04.2017 року (а.с.п.155-167, т2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 12.04.2017 року (а.с.п.172-181, т.2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року (а.с.п.189, т.2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року (а.с.п.193-195, т.2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року (а.с.п.197-200, т.2);

- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року (а.с.п.202-205, т.2).

Окрім того, судом встановлено, що листом від 25.05.2018 року прокурор Кіровоградської області звертався до апеляційного суду Черкаської області про скасування грифу секретності ухвал слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року.

02.06.2018 року ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Паіцикі О.В. надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

31.05.2019 року апеляційним судом Черкаської області надано відповідь, якою повідомлено, що гриф секретності ухвал слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2017 року переглянуто, останні розсекречено 03.05.2019 року.

Тобто, ні обвинувачений ОСОБА_1 , ні його захисник Паіцика О.В. під час відкриття матеріалів відповідно до положень ст.290 КПК України не були ознайомлені із документами (ухвали, постанови), які були правовою підставою проведення негласних слідчо-розшукових дій (надалі НСРД), що позбавило сторону захисту можливості перевірити і достовірно встановити, які конкретно негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані слідчим суддею, щодо кого конкретно, на який строк та чи діяли співробітники УСБУ в Кіровоградській області у межах та у спосіб, передбачені цими судовими рішеннями, тобто сторона захисту була позбавлена можливості з`ясувати законність заходів, які тимчасово обмежували конституційні права та свободи ОСОБА_1 , що становить основний критерій допустимості їх результатів як джерела доказів.

Однак, суд вважає за необхідне надати оцінку протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 10.04.2017 року та протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 12.04.2017 року, протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року та протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року.

Так, з тексту протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 10.04.2017 року вбачається, що за наслідками аудіо - відео контролю отримано фіксацію розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на одній з вулиць м. Кропивницького, котра відбулась 06.04.2017 року, згідно якої при спілкуванні ОСОБА_1 запитував у ОСОБА_2 щодо особи, яку він порекомендував, а саме: «… Он тебя видел? Человека, котрого я порекомендовал? ….. Ты бы с ним заключил договор или что?...». На що ОСОБА_2 відповів, що спілкувались та повідомив, що договір з ним не уклав, що особа сказала, що спробує допомогти у правовій сфері, оскільки є адвокатом, а саме: «… Будем заключать договор…. Попытается только в правовом русле. Линия защиты на суде. Я и сам понимаю, что проиграю». Після чого, ОСОБА_2 процитував слова адвоката: «… Я по сути адвокат, сколько смогу там вычитаю по законам, чтобы тебя максимально попытаться вывести с этого дела, но шансы у тебя маленькие потому, что тяжелый момен».

Зміст даної розмови узгоджується з показами ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, згідно яких коли ОСОБА_2 йому зателефонував і вони зустрілися, останній просив допомоги, на що ОСОБА_1 порекомендував йому адвоката ОСОБА_26, з яким ОСОБА_2 зустрічався, однак, договір про надання правової допомоги не уклав. При цьому, зміст подальшої розмови не містить будь - яких вимог ОСОБА_1 про надання йому або іншій особі винагороди у розмірі 4 тисяч доларів, як і пропозиції ОСОБА_2 щодо надання обвинуваченому та третій особі неправомірної вигоди у вищезазначеному розмірі.

Щодо протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 12.04.2017 року, з аудіо диском до нього, в якості додатку згідно якого отримано відеозапис, на яких зафіксовано факти розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на одній з вулиць м. Кропивницького, котра відбулась 11.04.2017 року суд зазначає, що з аналізу обвинувального акту встановлено, зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка зафіксована в протоколі негласних слідчих (розшукових дій) від 12.04.2017 року не відображена, а тому не вказує на вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті.

При цьому, з тексту протоколу вбачається, що наслідками аудіо - відео контролю отримано фіксацію розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно змісту якої судом установлено, що при спілкуванні ОСОБА_1 запитував у ОСОБА_2 про інформацію, яку той обіцяв з приводу осіб, які здійснюють незаконну діяльність: «…Ну а ту информаху ты записал или нет?... Ну что ты обещал! Ну кантору товарища», та вказував про те, щоб ОСОБА_2 надрукував інформацію на аркуші паперу «… Та лучше напечатать на листик та распечатать тот листик». На що ОСОБА_2 в свою чергу погодився, про що свідчить зміст розмови « Дай мне свой ящик. Та я тебе там данные полностью, номера телефонов покидываю...».

В подальшому зміст розмови містить слова ОСОБА_2 про те, що є особи, які можуть вирішити питання: «… Мне говорят что там пробивали, узнают и говорят, что учитывая что это подписано прокурором, тут очень тяжелый вопрос, если хотя бы не вручили пидозру, то там ест люди, которые порешали».

В подальшому розмова не підтверджує з боку ОСОБА_1 дій, спрямованих на вимагання для себе та інших осіб неправомірної вигоди, а навпаки ОСОБА_1 вказує про неможливість допомоги з його боку: «Тут я ж тебе просто говорю, тут, на этот вопрос, я никак не повлиляю, и я его не решаю, я сразу говорил. И все….». Після чого, розмова закінчується тим, що ОСОБА_1 вказує ОСОБА_2 , щоб той привіз аркуш паперу: «Подвезешь листочек и все…Завтра закинешь?.... Привезешь листочек…», на що ОСОБА_2 погодився.

Тобто, зміст розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю узгоджується з показами ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, а саме про те, що він спілкувався з ОСОБА_2 , оскільки той обіцяв надати йому корисну інформацію по роботі (адреси та ПІБ осіб, які займалися незаконною діяльністю у їхній сфері), та не підтверджує вину ОСОБА_1 у інкримінуємому органом досудового розслідування злочині.

Окрім того, суд вказує, що зміст розмов від 06.04.2017 року та від 11.04.2017 року спростовують покази свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 надавалися на аркушах паперу адреси електронних гаманців для того, щоб перерахувати кошти. Зміст аудіозапису взагалі не містить розмови з приводу електронного гаманця.

При аналізі аудіозапису телефонних розмов, що містяться в протоколі про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року, згідно якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які відбулись 06.04.2017 року о 14:50 год., 10.04.2017 року о 14:31 год., 10.04.2017 року о 18:48 год., 11.04.2017 року о 14:52 год., 11.04.2017 року о 17:48 год., 11.04.2017 року о 18:05 год., 19.04.2017 року о 16:07 год., 19.04.2017 року о 18:28 год., судом не встановлено будь - яких фактів, які б підтверджували зі сторони ОСОБА_1 вимоги про одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи або ж містили пропозицію одержання такої вигоди.

При цьому, з аудиозапису розмови, яка відбулася 19.04.2017 року (а.к.п.227, а.с.п.200, т.2) вбачається, що, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 «…Я понял, бо ты шось обещал и пропал», на що ОСОБА_2 відповів «…А когда, если что к тебе подскочить. Листочек передать».

Дана розмова узгоджується з розмовою між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка відбулась 11.04.2020 року та з показами самого ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні про надання адреси особи, яка займається незаконною діяльністю та спростовує покази свідка ОСОБА_2 , який вказав, що вони домовились з ОСОБА_17 , що він на квитанції про перерахунок коштів напише назву якоїсь фірми.

18.04.2017 року прокурор прокуратури Кіровоградської області Сливка М. виніс постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій, який розпочати 18.04.2017 року та закінчити з моменту одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди від ОСОБА_2 в сумі 4 тис. доларів США або частини вказаної суми.

Зі змісту протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19.04.2017 року, проведеного на підставі постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо -, відеоконтролю за річчю - ідентифікованими грошовими коштами, вбачається, що згідно протоколу грошові кошти в сумі 20 000 гривень були надані ОСОБА_2 для перерахування на адресу електронну гаманця. Після чого, останній прибув до відділення банку, де користуючись послугами касира поповнив власну картку на суму 20 000 гривень. Потім прибувши до місця роботи, зайшов до свого кабінету, де сів за ноутбук та зробив дії щодо перерахування коштів на адресу електронного гаманця та пішов до сусіднього кабінету, щоб роздрукувати квитанцію.

Згідно відповіді відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Кіровоградській області, грошові кошти в сумі 20 000 гривень, які були надані ОСОБА_2 для передання ОСОБА_1 виділені за рахунок кошторисних призначень Управління СБ України в Кіровоградській області.

Зміст вищезазначеного протоколу спростовується випискою з КБ «Приватбанк», наданою ОСОБА_2 , з якої вбачається, що 19.04.2017 року ОСОБА_2 здійснив поповнення своєї карти за № НОМЕР_6 грошовими коштами в розмірі 20 тисяч гривень, після чого ним була здійснена оплата в інтернет магазині на суму 19992 грн. Будь - яких даних про перерахування коштів на електронний гаманець «Perfekt Money НОМЕР_13 ІНФОРМАЦІЯ_4» виписка не містить.

Окрім того, будь - яких доказів подальшого використання електронного гаманця, а саме: зняття коштів, перерахування чи будь - яких інших дій, органом досудового розслідування не зібрано, суду не додано. Окрім того, органом досудового розслідування не проведено будь - яких слідчих дій, щодо визначення виду електронного гаманця, який начебто був відкритий ОСОБА_1 , часу та місця його відкриття, як і не встановлено коло осіб, які мають доступ до нього.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 20.04.2017 року, складеного на підставі постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій від 18.04.2017 року, зафіксовано, зокрема, події зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 біля бібліотеки Чижевського в м. Кропивницький по вул. Гагаріна, 4, згідно якого останні починають спілкуватися щодо аркуша паперу, на якому написане підприємство, яке використовує неліцензійне програмне забезпечення Microsoft, кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та повсякденних справ. В ході розмови ОСОБА_2 віддає ОСОБА_1 аркуш паперу. Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 передавав ОСОБА_1 квитанцію про перерахування частини коштів на електронний гаманець, на якій написано підприємство, яке використовує неліцензійне програмне забезпечення Microsoft.

Враховуючи результати аудіо - , відео контролю, оцінка яким надана судом вище та наявність на папері назви підприємства, суд приходить до висновку про обґрунтованість показів ОСОБА_1 щодо отримання від ОСОБА_2 , на його думку, аркушу паперу з раніше обіцяною інформацією про підприємство, яке використовує неліцензійне програмне забезпечення Microsoft. Зміст протоколу не спростовує позицію обвинуваченого ОСОБА_1 .

Протокол про проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 20.04.2017 року, складений старшим опероуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, щодо спостереження за ОСОБА_1 19.04.2017 року на вул. Гагаріна біля бібліотеки Чижевського в м. Кропивницький не є доказом на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в ньому зазначено про зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.04.2017 року о 19:01 год., після чого о 19:05 год. ОСОБА_1 був затриманий співробітниками відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, тобто зміст протоколу не містить будь - яких фактів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Щодо протоколу огляду місця події від 19.04.2017 року, в ході якого начебто оглянуто автодорогу по вул. Гагаріна в м. Кропивницький, навпроти будинку 8/24, біля приміщення обласної універсальної бібліотеки імені Д.І, Чижевського , однак зі змісту протоколу вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 було запропоновано викласти всі речі з його сумки та кишень на багажне відділення автомобіля, після чого останній виклав свої особисті речі, суд зазначає наступне.

Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу (ч. 3 ст. 208 КПК України). Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника(ч. 4 ст. 208 КПК України). З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. (ч. 1-2 ст. 237 КПК України.

Зміст приведених імперативних процесуальних норм переконує в тому, що під час огляду місця події, зокрема виявлення та вилучення вмісту з кишень ОСОБА_1 , орган досудового розслідування істотно порушив права та свободи людини, так-як володіння особи було порушено без наявної добровільної згодою особи, яка ними володіє, а також без дозволу слідчого судді. Не роз`яснено прав фактично затриманої особи, зокрема права мати захисника одразу після затримання. З ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.04.2017 року про обрання запобіжного заходу вбачається, що ОСОБА_1 затримано 19.04.2017 року о 19:05 год. в порядку ст. 208 КПК України. З протоколу огляду місця події від 19.04.2017 року вбачається, що він розпочатий 19.04.2017 року о 19:05 год., тобто одночасно з затриманням обвинуваченого. Таким чином з моменту фактичного затримання та початку огляду місця події з участю ОСОБА_1 останній був позбавлений права на правову допомогу. Європейський суд з прав людини у пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Інкримінована на час затримання санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачала позбавлення волі.

Тобто відсутність захисника після фактичного затримання і складанні протоколу огляду місця події з участю ОСОБА_1 суперечить інтересам правосуддя. Істотність перерахованих порушень зобов`язує суд констатувати факт обмеження права затриманої особи на захист, та права володіння. За таких умов результати проведеної слідчої дії визнано недопустимим доказом.

Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Згідно з ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Огляд службового кабінету відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області НП України в м. Кропивницький по вул. В. Перспективна, 30 проводився на підставі добровільної згоди начальника ВПК в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_19 , а тому суд визнає протокол огляду місця події у невідкладних випадках від 19.04.2017 року допустимим доказом, однак таким, що не доводить вину ОСОБА_1 в інкримінуємому органом досудового розслідування злочині.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що 11.03.2017 року під час зустрічі ОСОБА_1 надав йому стікер, на якому було від руки написано адресу електронного гаманця.

Так, при поданні заяви начальнику УСБ України в Кіровоградській області від 21.03.2017 року про вчинення ОСОБА_1 злочину ОСОБА_2 в якості доказу додано аркуш паперу блакитного кольору з рукописним текстом та вказано, що ОСОБА_1 власноручно написав йому адресу електронного гаманця, куди необхідно було перевести грошові кошти. Однак, експертом у висновку судово - почеркознавчої експертизи №17-892 від 08.06.2017 року зроблено висновок про те, що рукописний текст виконаний не ОСОБА_1 , що спростовує покази свідка ОСОБА_2 про те, що при зустрічі біля воріт підприємства ОСОБА_1 дав йому аркуш паперу та повідомив, що на ньому записана адреса електронного гаманця, куди необхідно перерахувати 4 тисячі доларів.

Також, висновок судової комп`ютерно - технічної експертизи №17-895 від 26.06.2017 року, висновок судової комп`ютерно - технічної експертизи №17-893 від 07.06.2017 року, висновок судової комп`ютерно - технічної експертизи №17-894 від 15.07.2017 року, висновок технічної експертизи №231 від 25.09.2017 року не є доказом на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, так як експертами будь - яких обставин вчинення злочину при проведенні експертиз не встановлено.

У висновку додаткової судово - технічної експертизи №3/1 від 02.03.2018 року зазначено, що друкований текст та лінії графлення на аркуші паперу з надрукованою на ньому адресою електронного гаманця «Perfekt Money НОМЕР_13 https: ІНФОРМАЦІЯ_6 », ймовірно, нанесений за допомогою друкуючого вузла (картриджа) FX10 (07H30H1637-03) багатофункціонального пристрою торгової марки «Canon», який вилучено 19.04.2017 року в службовому кабінеті старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Кіровоградській області Придніпровського управління кіберполіції ОСОБА_1 . Суд визнає вказаний доказ належним та допустимим, однак зазначає, що він не вказує на причетність ОСОБА_1 до друкування адреси електронного гаманця на аркуші паперу.

Покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , надані в судовому засіданні не підтвердили застосування впливу на них з боку обвинуваченого ОСОБА_1 як на посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави з метою вирішення питання щодо уникнення ОСОБА_2 кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, а тому вони не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому органом досудового розслідування злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Також, суд зазначає, що копії матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120020002187 від 22.02.2017 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, супровід яких як оперуповноважена особа здійснював ОСОБА_1 , надані в якості доказу судом не можуть бути визнані допустимими, оскільки отримані слідчим у невстановлений КПК спосіб, так як матеріали вищезазначеного кримінального провадження витребуванні слідчим в ОВС СВ прокуратури Кіровоградської області Рохманом О.В. супровідним листом. Натомість, у відповідності до ч.2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

При цьому, надані копії матеріалів провадження не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, а лише підтверджують факт того, що старшим інспектором ВПК в Кіровоградській області Придніпровського УК ДКП НП України ОСОБА_1 здійснювались відповідні процесуальні дії у зазначеному кримінальному провадженні: допитувались свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , потерпілий ОСОБА_22 . Окрім того, матеріали справи містять повідомлення про вручення 28.03.2017 року ОСОБА_2 підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, що беззаперечно вказує про перебування ОСОБА_2 в статусі підозрюваного в період вчинення дій (19.04.2017 року), спрямованих на перерахування коштів, які органом досудового розслідування викладені в обвинувальному акті як перерахування неправомірної вигоди.

Твердження сторони захисту про те, що слідча дія, а саме тимчасовий доступ до речей та документів, проведений 06.06.2017 року, під час якого вилучено грошові кошти в сумі 400 гривень, номіналом по 100 гривень, виданих РУ ПАТ КБ «Приватбанк», проведена поза межами граничного терміну, визначеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.05.2017 року, якою встановлено термін до 03.06.2017 року знайшли свої підтвердження.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.164 КПК України (в редакції від 14.04.2017 року) строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Судом встановлено, що тимчасовий доступ до речей та документів 06.06.2017 року проводився на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.05.2017 року, тобто підтверджує доводи захисту про проведення процесуальної дії поза межами процесуального строку визначеного судом та визнається судом недопустимим доказом, отриманим з порушенням норм КПК України.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення доведена. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

У справі «Barbera, MesseguandJabardov. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип призумції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мінеллі проти Швейцарії" від 25.03.1983 року № 49, у п. 30 Суд зазначає, що принцип презумпції невинуватості є одним з елементів справедливого судового процесу у кримінальних справах у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не встановлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

Питання розподілу процесуальних витрат на залучення експертів для проведення експертиз, судом не вирішується, оскільки ч. 2 ст. 124 КПК України передбачено стягнення тільки з обвинуваченого витрат на залучення експерта у разі ухвалення саме обвинувального вироку, а витрати за залучення стороною обвинувачення експертів в порядку визначеному ч. 2 ст. 122 КПК України здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведенням наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у ОСОБА_1 закінчився.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.04.2017 року на майно ОСОБА_1 , а саме:

- платіжне доручення ПАТ КБ «Приватбанк» №Р24А674546661312088 від 19.04.2017 (час платежу 10:47), платник ОСОБА_2 , на суму 19992,0 грн.;

- 9 аркушів паперу з рукописними записами; мобільний телефон марки «NOKIA»,

- мобільний телефон марки «Айфон 3»;

- пластикова картка від сім карти оператора мобільного зв`язку «Life» № НОМЕР_7 ;

- банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 ;

- банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 ;

- банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_10 ;

- один долар США В17946522Е;

- грошові кошти на загальну суму дві тисячі дев`яносто дві гривні, а саме: п`ять купюр номіналом по 500 грн. кожна, п`ять купюр номіналом по 100 грн. кожна, одна купюра номіналом 50 грн., дві купюри по 20 грн., одна купюра номіналом дві гривні;

- системний блок, зі стола інспектора ВПК ОСОБА_10 , без бокової кришки;

- системний блок який знаходився під робочим столом старшого інспектора ВПК ОСОБА_23 ,

- принтер «Canon» MF 4016, серійний номер ЕN46509;

- ноутбук чорного кольору, марки «Lenovo» G505, серійний номер CV31669004 та зарядний пристрій до нього;

- флеш накопичував чорного кольору без зазначення моделі;

- пластикову картку «Брокбізнесбанк» № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_24 ;

- банківську картку банку «Аваль» № НОМЕР_11 на імя ОСОБА_24 ;

- папку з документами та фотокартками осіб причетних до вчинення кіберзлочинів на 14 арк.;

- робочий зошит №8 на 60 арк.;

- зошит №345 з подальшого планування роботи ОСОБА_1 на 96 арк.;

- зошит із службової підготовки без зазначення власника;

- зошит із службової підготовки ОСОБА_1 на 59 арк.;

- блокнот в обкладинці чорного кольору, з записами виконаними кульковою ручкою,

- аркуші паперу а саме: розписка ОСОБА_25 про отримання комп`ютерної техніки від 09.03.2017 року,

- копія квитанції від 27.03.2017,

- копія скриншоту об`яви з ремонту комп`ютерної техніки,

- 5 копій квитанцій від 15.11.2016 про поповнення мобільного зв`язку "Київстар", "МТС",

- рукописний текст з номерами телефонів, прізвищами, ім`ям по батькові виконані олівцем в кількості три штуки,

- два аркуші рукописного тексту виконані кульковою ручкою на яких вказані назви підприємств.

Речові докази:

- грошові кошти на загальну суму 400 гривень, а саме: купюри номінальною вартістю по 100 гривень кожна, в кількості 4 штук, які мають номери та серії: МД3201882, ЕВ5027052, СВ8390760, ЗА6197262 - повернути до УСБУ в Кіровоградській області;

- копії кримінального провадження №12017120020002187 від 22.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України - залишити зберігати при матеріалах даного кримінального провадження;

- принтер марки «Canon» I-SENSYS MF4018, вилучених в ході огляду місця події 19.04.2017 року, - повернути до відділу протидії кіберзлочинів в Кіровоградській області НП України в м. Кропивницький;

- аркуш паперу, на якому міститься рукописний текст «Perfekt Money НОМЕР_13 инфо: ІНФОРМАЦІЯ_7», - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- аркуш паперу, на якому міститься рукописний текст «Perfekt Money USD НОМЕР_13 ІНФОРМАЦІЯ_6» - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- банківський чек на 1 аркуші про перерахування грошових коштів в сумі 20 тисяч гривень на рахунок/карту № НОМЕР_12 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- доручення №Р24А674546661312088 від 19.04.2017 року на 1 аркуші, яке видане ОСОБА_1 та вилучене 19.04.2017 року під час проведення огляду місця події - повернути ОСОБА_1 як йому належне.

- легалізовані матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, проведених в рамках кримінального провадження №42017120000000059, а саме: протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.04.2017 року на 13 арк., від 12.04.2017 року на 10 арк., від 19.04.2017 року на 2 арк., від 20.04.2017 року на 3 арк., від 20.04.2017 року на 1 арк., від 20.04.2017 року на 3 арк., від 20.04.2017 року на 4 арк., від 20.04.2017 року на 4 арк. та електронні носії інформації, а саме: шість дисків марки «DVD-R», розміром 4,7GB №1413т, №1428т, №1437т, №1440т, №1436т, №1438т - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені віднести за рахунок коштів державного бюджету.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон