Вирок № 92905724, 17.11.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1366/20

Провадження № 1-кп/350/164/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

з участю секретаря Видойник І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12020095220000041 від 27 серпня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Камінь Рожнятівського району, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, на утриманні має двох малолітніх дітей, військовозобов`язаного, судимого вироком Рожнятівського районного суду від 07 травня 2020 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Газукіної О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 ухилився від відбування громадських робіт будучи засудженим до цього покарання.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_1 , 20 липня 2020 року будучи належним чином повідомленим провідним інспектором Рожнятівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, яке йому призначено вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2020 року, що відповідно до ст. 4 Кримінально-виконавчого кодексу України є підставою виконання і відбування покарання, та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, і з наказом директора комунального підприємства Рожнятівської селищної ради від 21.07.2020 № 52 «Про прийняття на громадські роботи» не приступив до відпрацювання громадських робіт, без поважних причин у період з 21 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року з метою ухилення від відбуття призначеного покарання у виді громадських робіт, жодного разу не прибув у комунальне підприємство Рожнятівської селищної ради та не відбув жодної години громадських робіт, призначених йому вироком суду, тобто не з`явився більше двох разів протягом місяця без поважних причин для відбуття громадських робіт, чим порушив порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України визнав повністю та пояснив, що кримінальне правопорушення вчинено саме при викладених в обвинувальному акті обставинах. Дійсно, будучи ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, він ухилився від відбування громадських робіт, так як в цей період часу він по домовленості працював по ремонту квартири в м. Івано-Франківську, оскільки йому необхідні були кошти на своє прожиття та утримання. Однак, на даний час він повністю відпрацював призначених йому 100 годин громадських робіт. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вищенаведеного, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши характеризуючі дані на обвинуваченого доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, при обставинах викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки він ухилився від відбування громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання.

Обставинами, що пом`якшують покараня ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, визнання вини, та повне відбуття обвинуваченим покарання у виді сто годин громадських робіт на момент розгляду справи судом.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецедив злочинів.

У судовому засіданні прокурор просила врахувати дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше судимий, обставини вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також той факт, що обвинувачений відбув покарання повністю, а тому призначити йому покарання без ізоляції від суспільства у виді 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, той факт, що обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся, на момент розгляду справи судом відбув покарання повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, раніше судимий.

Таким чином, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , наявності вище зазначених трьох пом`якшуючих покарання обставин та однієї обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На думку суду саме таке покарання буде справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженні у їх сукупності, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого ОСОБА_1 та буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного злочинного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися.

Процесуальних витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 368-369, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України строком на один рік покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 3 ст. 76 КК України строком на один рік покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступний обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання за даним вироком, а саме іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 17 листопада 2020 року.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Максимів І.В.