Ухвала суду № 9290555, 22.04.2010, Апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року м.Ужгород.

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого : Власова С.О.,

суддів : Куштана Б.П., Ігнатюка Б.Ю.,

при секретарі : Плавайко Т.О.,

з участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідачів ПАТ АКБ КИЇВ- Чорного А.М. , ТзОВ Сузіря - Олійника Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ на рішення Свалявського районного суду від 12 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТзОВ Сузіря, Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ про визнання інвестиційних договорів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернення безпідставно одержаних та збережених коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2009 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сузіря (далі -ТзОВ Сузіря) та Акціонерного комерційного банку Київ (далі -АКБ Київ) в особі Святошинської філії АКБ Київ про визнання інвестиційних договорів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернення безпідставно одержаних та збережених коштів.

Позов обґрунтовували тим, що 16 листопада 2007 року між ними та відповідачем АКБ Київ в особі Святошинської філії, було укладено договори за № 03\2007 та за № 04\2007 про участь у фонді фінансування будівництва (далі -ФФБ), згідно з яким позивачі як довірителі, взяли на себе зобовязання передати грошові кошти до ФФБ в довірче управління відповідачеві АКБ Київ, а відповідач зобовязувався прийняти кошти до ФФБ та використати їх на фінансування будівництва житла (квартир) № 6 та № 9 загальною площею 67,33 кв.м. кожна, розташованих на третьому поверсі житлового будинку по вул. Д.Климпуша в м. Ужгороді Закарпатської області, що мав бути введений в експлуатацію в червні 2008 року, згідно умов договору та Правил фонду фінансування будівництва виду А.

Правилами ФФБ, затвердженими рішенням Правління АКБ Київ від 21.03.2007 року визначено, що забудовником обєкту інвестування є ТзОВ Сузіря.

Позивачі виконали всі взяті на себе зобовязання по внесенню грошових коштів у відповідності з погодженим сторонами графіком.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 22-562\10 Номер рядка статистичного звіту:19

Головуючий у першій інстанції: Жиганська Н.М.

Доповідач: Власов С.О.

Загальну вартість обєкта інвестування в повному обсязі було своєчасно сплачено позивачами на вказаний у договорі рахунок ФФБ № 26019601031901 в Святошинскій філії АКБ Київ, МФО 320939, код отримувача ЄДРП0У 31859132.

Відповідач АКБ Київ взяті на себе зобовязання перед позивачами не виконав, зокрема, не уклав з позивачами договір уступки майнових прав на обєкт інвестування, не забезпечив виконання умов щодо строку введення обєкта інвестування в експлуатацію та не сформував оперативний резерв тощо.

В звязку з цим договір № 03\2007 та договір № 04\2007 було розірвано за ініціативою позивачів, що стверджується їх заявою від 17.11.2008 року та підписаною сторонами додатковою угодою від 17.11.2008 року про розірвання договорів.

Відповідачі в добровільному порядку щодо повернення позивачам грошових сум не виконали.

Крім того, як на думку позивачів, відповідачем АКБ Київ було порушено ряд умов договору, в тому числі:

- грошові кошти довірителів (позивачів) було зараховано не на спеціально

створений рахунок ФФБ, а на рахунок, що належить ТзОВ Сузіря;

- не створено оперативного резерву для повернення коштів довірителям;

- не закінчено будівництво житлового будинку та не введено в експлуатацію

у встановлений договором строк.

На цій підставі позивачі просили суд винести рішення, яким визнати недійсними укладені договори щодо участі позивачів у ФФБ та стягнути на їх користь по 571228 грн. -збитків кожному, заподіяних неправомірними діями відповідачів, стягнути по 10522 грн.01 коп. -три проценти річних, стягнути по 70278 грн.19 коп. -інфляційних збитків та по 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

4 серпня 2009 року Свалявським районним судом було постановлене заочне рішення про стягнення з ВАТ АКБ Київ на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 285614 грн. внесених у фонд фінансування коштів, 70278 грн. 19 коп. інфляційних збитків, 1700 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ПАТ АКБ Київ подав заяву про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду якої заочне рішення було скасоване і призначено справу до нового розгляду.

В ході розгляду справи позивачі надали районному суду довідку розрахунок підписану директором Святошинської філії АКБ Київ п. Вишневецьким В.О., з якої убачається, що сума коштів, яку необхідно повернути довірителям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на день подання ними заяви про вихід із ФФБ, становить 374018,15 грн. кожному \а.с.118\.

Рішенням Свалявського районного суду від 12 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ АКБ Київ в користь ОСОБА_2 374018 грн.15 коп. внесених грошових коштів, 70278 грн.19 коп. інфляційних збитків, 1700 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. з ІТЗ розгляду справи.

Стягнуто з ВАТ АКБ Київ в користь ОСОБА_1 374018 грн.15 коп. внесених грошових коштів,74098 грн. 85 коп. інфляційних збитків, 1700 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат з ІТЗ розгляду справи.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою Свалявського районного суду від 21 грудня 2009 року виправлено допущені в мотивувальній частині вище вказаного рішення суду описки.

Згідно з новою редакцією представленого представником апелянта Статуту Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ , який затверджено позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ АКБКиїв

( протокол № 1-2009 від 15 грудня 2009 року), копію якого апеляційним судом долучено до справи, Акціонерний комерційний банк Київ змінено на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк КИЇВ.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ АКБ КИЇВ ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким він просить повністю відмовити позивачам у задоволенні позову.

При цьому вказується на те, що згідно договору про участь у фонді фінансування будівництва ( п.6.3 вищезгаданого договору) відповідальність щодо строків спорудження і якості обєкта будівництва та передачу у власність довірителю обєкта інвестування та своєчасне повернення довірителям проінвестованих ними коштів несе забудовник згідно Правил ФФБ, тому відповідальність перед позивачами, як на думку апелянта, має нести забудовник ТзОВ Сузіря, який не перерахував кошти ПАТ АКБКИЇВ для подальшої їх видачі довірителям ОСОБА_1та ОСОБА_2

Крім того апелянт зазначає, що суд в рішенні не обґрунтував підстави збільшення стягуваної на користь позивачів суми коштів.

Посилаючись на вказані обставини та на закон, зокрема, Закон України Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю , ст.1030 ЦК України, апелянт просив задовольнити скаргу.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника ПАТ АКБ КИЇВ, який підтримав доводи апеляційної скарги, в апеляційному суді визнав, що сума коштів, яка підлягає поверненню позивачам становить 374018 грн. 15 коп. кожному, як це зазначено у розрахунку Святошинської філії АКБ Київ (а.с.118), однаку таку на думку апелянта слід стягнути з ТзОВ Сузіря, пояснення позивачів та представника відповідача ТзОВ Сузіря, які апеляційну скаргу ПАТ АКБ КИЇВ не визнали та просили рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та додані до них в апеляційному суді додаткові докази, які долучено до справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду немає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом установлено, матеріалами справи стверджено, що відповідно до договору № 04\2007 від 16 листопада 2007 року, укладеного між АКБ Київ в особі Святошинської філії та ОСОБА_2- сторони домовилися про участь довірителя ОСОБА_2 у фонді фінансування будівництва та нею визнані Правила фонду фінансування.

В свою чергу АКБ КИЇВ- управитель, взяв на себе зобовязання прийняти від довірителя кошти та використати їх за цільовим призначенням з дотриманням Правил ФФБ.

Відповідно, 23 листопада 2007 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежилими приміщеннями, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Д. Климпуша, мікрорайон Боздош. Згідно даного свідоцтва обєктом інвестування є квартира № 9 вищевказаного будинку. Розмір внесених коштів становить 30% загальної вартості обєкту інвестування.

17 березня 2008 року ОСОБА_2 отримала друге свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва за яким розмір додатково внесених коштів становить 70 % вартості обєкту інвестування.

Таким чином на 17 березня 2008 року позивачка повністю оплатила вартість обєкту інвестування, що підтверджується копіями доданих квитанцій.

Відповідно до договору № 03\2007 від 16 листопада 2007 року , укладеного між АКБ Київ в особі Святошинської філії та ОСОБА_1- сторони домовилися про участь довірителя ОСОБА_1 у фонді фінансування будівництва та нею визнані Правила фонду фінансування.

В свою чергу ВАТ АКБ Київ управитель прийняв на себе зобовязання прийняти від довірителя кошти та використати їх за цільовим призначенням з дотриманням Правил ФФБ.

Відповідно, 19 грудня 2007 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва вище вказаного будинку, обєктом інвестування якого є квартира № 6. Розмір внесених нею коштів становить 30% загальної вартості обєкту інвестування.

17 березня 2008 року ОСОБА_1 отримала друге свідоцтво про участь у фонді фінансування, яким розмір додатково внесених коштів становить 70% вартості обєкту інвестування.

Таким чином, станом на 17 березня 2008 року, позивачка повністю оплатила вартість обєкту інвестування, що також підтверджується копіями доданих квитанцій.

Відповідно до виданих позивачам свідоцтв про участь у ФФБ визначено дату введення обєкта в експлуатацію-30 червня 2008 року.

Станом на 18 листопада 2008 року обєкт інвестування не закінчений та в експлуатацію не введений.

Відповідно до додаткової угоди ОСОБА_2 від 17 листопада 2008 року та додаткової угоди ОСОБА_1 від 16 листопада 2007 року укладених між ними та АКБ Київ в особі Святошинської філії розірвано угоди про участь у ФФБ, однак кошти позивачам повернуті не були.

Отримані від довірителів кошти було перераховано ТзОВ Сузіря, яке використало їх за цільовим призначенням на будівництво житлового будинку в м. Ужгрород, вул. Климпуша.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив розмір коштів, що підлягають поверненню позивачам виходячи із зробленого відповідачем - АКБ Київ розрахунку, на який суд послався в мотивувальній частині свого рішення.

Щодо правильності нарахування розміру інфляційних збитків, то цю обставину сторони не оскаржують.

Щодо доводів апелянта ПАТ АКБ КИЇВ про те, що відповідальність перед позивачами за невиконання договору про участь у Фонді фінансування будівництва має нести другий відповідач по справі - ТзОВ Сузіря , то колегія судів з такими також не може погодитись виходячи з наступного.

При прийнятті оскаржуваного рішення Свалявським районним судом правильно встановлено, що вимоги позивачів до ТзОВ Сузіря є абсолютно безпідставними, оскільки договірних відносин між ними не існувало це підтверджують і самі позивачі у позовній заяві, і, відповідно ТзОВ Сузіря не має прямих зобовязань про повернення коштів на користь позивачів.

Нормою ст.20 Закону України Про фінансово- кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю передбачено, що у разі припинення управління майном та договору про участь у фонді фінансування будівництва, відкріплення обєкта інвестування від довірителя, повернення коштів довірителю з ФФБ у визначених законом випадках здійснюється управителем ФФБ, яким у даному випадку являється АКБ Київ. В свою чергу закон не передбачає права довірителів, якими виступають позивачі, вимагати повернення коштів безпосередньо від забудовника.

Відповідно до п.п. 9 п.2.1.1. договорів на участь у фонді фінансування будівництва укладених між ПАТ АКБ Київ? та позивачами, Управитель (ПАТ АКБ Київ) зобовязаний повернути повністю або частково довірителю, за його письмовою вимогою кошти в сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць обєкта інвестування по ціні на день подачі довіритилем такої вимоги, протягом 30 банківських днів.

Отже, в силу положень вищевказаних приписів закону та договору, у звязку з розірванням договору про участь у ФФБ кошти довірителям ( позивачам) можуть повертатися лише з рахунку ФФБ, а обовязок повернення коштів позивачам лежить на управителю ФФБ, який має право на здійснення відповідних платежів з такого рахунку.

В даному випадку необхідно чітко розмежовувати відносини між довірителями (позивачами) та управителем (ПАТ АКБ Київ) і забудовником (ТзОВ Сузіря), з другого боку. Це абсолютно різні правовідносини, що оформлені окремими договорами. Між довірителями і забудовниками ніяких безпосередніх фінансових правовідносин не існувало та не існує, і, відповідно, довірителі не мають права вимагати виконання якихось зобовязань щодо повернення їм коштів від забудовника.

Спір про повернення внесених у фонд фінансування будівництва коштів випливає виключно з відносин між довірителями та управителем , і, в той же час, предмет даного спору не охоплює відносин між управителем та забудовником.

Твердження апелянта про те, що рахунок який вказаний у договорах про участь ФФБ та на який позивачі перерахували внески у ФФБ є рахунком ТзОВ Сузіря не відповідає дійсності.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 280 Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України рахунки 2601-це поточні рахунки банку управителя з довірчого управління. Саме такий рахунок вказаний у договорах про участь у ФФБ, а не рахунок 2600- кошти на вимогу субєктів господарювання, який міг належати Забудовнику (ТзОВ Сузіря ).

Позивачі вносили кошти на рахунок № 26019601031901, що належить ПАТ АКБ Київ та був відкритий ним для обліку залучених в управління коштів, а не на поточний рахунок забудовника (ТзОВ Сузіря).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Тобто для встановлення факту безпідставного набуття майна (грошей) необхідно встановити дві обставини: 1) набуття майна за рахунок іншої особи; 2) набуття майна без достатньої правової підстави. Жоден з вказаних фактів стосовно ТзОВ Суріря не доведено, оскільки по- перше позивачі здійснювали платежі на рахунок управителя ФФБ (АКБ Київ) на підставі договору, тобто за наявності відповідної правової підстави, по- друге грошові кошти безпосередньо від позивачів ТзОВ Сузіря не набувало, тому норма ст. 1212 ЦК України у даному випадку до нього не може бути застосована, а позов до ТзОВ Сузіря з обраних позивачами підстав не може бути задоволений.

За таких підстав враховуючи ст. 20 Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціями з нерухомістю, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув позивачам кошти з АКБ Київ, та обґрунтована відмовив в стягненні таких з ТзОВ Сузіря.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308,313, п.1 ст. 314 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 12 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :