Постанова № 92904059, 17.11.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1151/20

№ 1-кп/183/1512/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

за участю:

секретаря Тен І.О.,

прокурора Шаповала А.М.,

представника потерпілого Грановського М.О.,

захисника Вислоцької Г.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12020040350000112 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працюючою медичною сестрою в офтальмологічному відділенні КНП «Новомосковська центральна міська лікарня» НМР», одруженої, маючої на утриманні малолітніх дітей, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

19 січня 2020 року приблизно о 15 годині 30 хвилин екіпаж сектору реагування патрульної поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області у складі поліцейського ОСОБА_2 та поліцейського ОСОБА_3 , які здійснювали патрулювання на службовому автомобілі марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , приїхав на виклик за адресою: АДРЕСА_2 .

У вказаний час, за двором зазначеного домоволодіння знаходилась ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Знаходячись біля службового автомобіля працівників поліції «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на хуліганські дії.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 19 січня 2020 року приблизно о 15 годині 31 хвилині, знаходячись біля території домоволодіння № 252 по вул. Толстого, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи, що перебуває у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, демонструючи явну неповагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе іншим громадянам, безпричинно вдарила правою ногою у праве крило поліцейського службового автомобіля «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодивши його, чим завдала матеріальної шкоди ГУНП України в Дніпропетровській області у розмірі 11 893,76 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину свою визнала повністю та показала, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винною у пред`явленому обвинуваченні. Позов визнала в повному обсязі. Зазначила, що у скоєному щиро кається, зробила для себе відповідні висновки.

Представник потерпілого в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в сумі 11 893,76 грн., просив задовольнити.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченою ОСОБА_1 скоєно злочин, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, доведена у повному обсязі і її умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства зач. 1 ст. 296 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України судом визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Однак, щире каяття ОСОБА_1 визнається судом обставиною, яка пом`якшує її покарання.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, є особою не судимою, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, одружена, офіційно працевлаштована, має на утриманні малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

А тому, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у виді обмеження волі, а також у виді арешту, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, а саме покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретним обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.

Призначаючи покарання як кару, суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи заявлений Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 11 893,76 гривень суд приходить до наступного висновку.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій стороні спричинена матеріальна шкода у вигляді пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку доведена, суд приходить до висновку, що позов Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтований та підлягає задоволенню.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова авто товарознавча експертиза № 19/104-10/2/24 від 27.01.2020 року, вартість якої складає 1256,08 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченої на підставі вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винної, а також всі обставини по справі, керуючись статтями ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч ) гривень.

Цивільний позов Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 11 893, 76 гривень – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11 893 гривень 76 копійок.

Речовий доказ: DVD- диск, на якому знаходяться чотири відео файли з бодікамер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 1256 гривень 08 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Березюк