Постанова № 92903860, 17.11.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1430/20

Провадження № 3/177/643/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 листопада 2020 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення

не працюючого,

який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ;

паспорт НОМЕР_1 ;

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

03.11.2020 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно зі змістом якого, 22.10.2020 ОСОБА_1 о 20:45 год, на трасі Н-11 в Криворізькому районі Дніпропетровської області, в районі електроопори № 9/19, керуючи мопедом HONDA GURO без номерним, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення зі службовим автомобілем TOYOTA PRIUS реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні), який зупинився попереду, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР України, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки.

ОСОБА_1 , який на момент складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення був, та на момент розгляду справи судом є, неповнолітнім, а також його законні представники, в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся за допомогою СМС повідомлення.

Інтереси неповнолітнього ОСОБА_1 , під час розгляду справи судом представляє захисник Сергієнко Д.М., який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.11.2020, укладеного в інтересах ОСОБА_1 його батьком – законним представником ОСОБА_2 .

Захисник Сергієнко Д.М. в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав раніше подане письмове клопотання про закриття провадження по даній справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вказаного клопотання посилався на недопустимість зібраних у справі доказів, у зв`язку з грубим порушенням прав неповнолітнього на захист, оскільки встановивши те, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, працівники поліції не повідомили та не залучили до справи його батьків, як законних представників, не переконалися, що останній правильно розуміє суть інкримінованого йому порушення та склали відносно нього відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Подання суду вказаного клопотання свідчить про обізнаність ОСОБА_1 та його законних представників про дату, час та місце розгляду справи, оскільки останні уклали відповідний договір з захисником, який подав до суду клопотання про закриття справи, на реалізацію повноважень щодо захисту прав неповнолітнього. Оскільки учасники справи (особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його законний представник – батько, захисник) сповіщені про дату, час та місце розгляду, однак до суду не з`явилися, від них не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, що узгоджується з положеннями ч.1 ст. 268, 270 КУпАП.

Представник потерпілого – Департаменту патрульної поліції, Хайло Р.В., ознайомившись з матеріалами справи, в ході судового засідання просив суд відмовити в задоволенні клопотання захисника, посилаючись на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складалися в присутності його повнолітнього брата, сам протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацію порушення, заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення до ОСОБА_1 не застосовувалися, а тому його право на захист порушено не було. Вважав, що перед судом доведено факт порушення ОСОБА_1 п. 12.1, 13.1 ПДР України, що наражало на небезпеку як його самого, так і оточуючих та спричинило пошкодження службового транспортного засобу.

Вислухавши думку представника потерпілого, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання таких доказів покладено на осіб, уповноважених на складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 12, 13 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. Однак, у разі вчинення вказаними особами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, така особа підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах, але з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 221 КУпАП, суддям районних судів підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив, що неповнолітньому ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, останньому ставиться в вину порушення п. 12.1, 13.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, в тому числі службового автомобіля TOYOTA PRIUS реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення суду надано протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 040042 від 22.10.2020, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, який містить підпис ОСОБА_1 та запис «пояснення на окремому аркуші», письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він пояснював, що його «підрізала» патрульна машина, він не встиг розвернутися та вдарив машину в задній бампер, копія рапорту працівника поліції Сушко Ю., в якому викладено обставини ДТП. Також суду надано копії інших протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , складені 22.10.2020 за ч.6 ст. 121, ч.2 ст. 126, ч.1 ст. 126, ст. 122-4, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, а також схему місця ДТП складену виключно за участі працівника поліції – члена екіпажу службового автомобіля, письмові пояснення та копія рапорту працівників поліції. До протоколу також додано відеозапис факту порушення на диску.

Зі змісту складеного працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що працівник поліції встановив особу ОСОБА_1 , а відповідно був обізнаними про той факт, що він є неповнолітнім. Вказані обставини в ході судового засідання підтвердив кожен із допитаних свідків ОСОБА_3 , який безпосередньо складав протокол та схему ДТП, відбривав пояснення, а також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Кожен із вказаних свідків пояснив суду, що особа ОСОБА_1 була встановлена одразу після зупинення транспортного засобу під його керуванням, та кожен з них був обізнаний про необхідність залучення законного представника останнього при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення відносно нього, як неповнолітньої особи.

При цьому, встановивши вік особи ОСОБА_1 , в порушення ст. 33 Закону України «Про національну поліцію», яка передбачає можливість проведення опитування неповнолітніх тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, та в порушення ст. 270 КУпАП згідно з якою інтереси неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають право представляти її законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники), працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, а також відібрано пояснення від неповнолітнього у відсутності його законного представника або педагога, що є суттєвим порушенням права неповнолітнього на захист, що в свою чергу свідчить про недопустимість вказаних доказів, як таких, що отримані з порушенням визначеного законом порядку, з порушенням права неповнолітнього на захист.

Фактично всі докази по справі, а саме протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за іншими статтями КУпАП, копії яких додані до вказаного матеріалу, письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_1 , свідчать про те, що вони збиралися у відсутності законних представників неповнолітнього, а отже з порушенням права останнього на захист.

Твердження представника потерпілого, а також допитаних в якості свідків працівників поліції, які суду пояснювали про факт складення протоколу про адміністративне правопорушення в присутності повнолітнього брата ОСОБА_1 , суд розцінює критично, оскільки вказані обставини перед судом не підтверджені. Ні протокол про адміністративне правопорушення, ні письмові пояснення відібрані від ОСОБА_1 не містять даних про присутність його законного представника в момент їх складення, про особу вказаного представника. Більш того, жоден із допитаних свідків не міг назвати суду особу вказаного брата, його прізвище. Свідок ОСОБА_3 , який безпосередньо складав протокол про адміністративне правопорушення та відбирав пояснення від потерпілого, суду пояснив, що особа брата ОСОБА_1 ним встановлювалася за паспортом, а факт того, що останній є законним представником ОСОБА_1 було встановлено зі слів останнього, дані про законного представника ним ніде не фіксувалися.

Інших доказів, які б підтверджували факт присутності законного представника ОСОБА_1 на місце оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, як то записів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, суду не надано.

На переконання суду, за вказаних обставин, з урахуванням тверджень захисника Шевцова І.О. щодо складення матеріалів про адміністративне правопорушення за відсутності законних представників неповнолітнього, суд приходить до висновку про не доведення перед судом факту дотримання прав неповнолітнього на захист при складенні матеріалів про адміністративне правопорушення.

Наведені обставини вказують на порушення прав неповнолітнього ОСОБА_1 на захист та роблять недопустими докази у справі, як вказаного протоколу, пояснень неповнолітнього, схеми ДТП, так і інших доказів, виходячи з правил «отруйного дерева» у доказуванні.

Більш того, схема місця ДТП складена за відсутності іншого учасника ДТП, з посиланням на те, що останній залишив місце ДТП, схема не містить даних щодо іншого водія учасника ДТП, в ній не зазначені пункти ПДР, порушення яких стало підставою ДТП.

Пояснення свідка ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та схему ДТП, в частині того, що схема ДТП складалася за відсутності водія ОСОБА_1 , оскільки останній зник з місця ДТП, суд розцінює критично, оскільки свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що ОСОБА_1 через декілька хвилин після ДТП був зупинений ними, його особа встановлена, що не перешкоджало працівникам поліції скласти схему ДТП за його участі та участі його законного представника.

Крім цього, саме ОСОБА_3 складав протокол про адміністративне правопорушення, відбирав пояснення у ОСОБА_1 , що свідчить про встановлення ним іншого водія учасника ДТП. Більш того, свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в момент складення вказаної схеми ДТП, на місці її складення були присутні ОСОБА_1 та особа, яка назвалася його братом, що безумовно свідчить про встановлення особи іншого водія на момент складення даної схеми. Однак вказана схема не містить даних про нього, йому не надана можливість ознайомлення з нею, висловлення зауважень, що не узгоджується з положеннями п. 1 ч.1 розділу IX. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП Наказу МВС № 1395 від 07.11.2015. Відповідно, вказана схема ДТП не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, як така, що складена з порушенням визначеного законодавством порядку та з порушенням права неповнолітнього на захист.

Наданий суду відеозапис факту порушення (один файл з камери відеореєстратора службового автомобілю), також не є безумовним доказом факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження службового транспортного засобу, оскільки він не містить фіксації моменту контактування транспортних засобів. Інших записів, в тому числі з бодікамер поліцейських, які були учасниками ДТП, суду не надано.

Більш того, як вказаний відеозапис, так і пояснення поліцейських допитаних як свідків, які були в складі екіпажу патрульного автомобіля в момент ДТП, учасником якого є патрульне авто, в силу їх зацікавленості в результатах розгляду справи, допущених порушень права неповнолітнього на захист, не можуть бути беззаперечними докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та не надають іншим зібраним доказам допустимості. Обставини викладені в таких поясненнях свідків, мали б бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Однак, інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП матеріали справи не містять.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 62 Конституції України, виходячи з принципу, згідно якого доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про не доведення перед судом, поза розумним сумнівом, наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя М.В. Березюк