Рішення № 92902952, 04.11.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/316/20

(2/199/833/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Рудові І.О.,

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Паранька Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживача.

Позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом зі своїми батьками та донькою за адресою: АДРЕСА_1 .

24 грудня 2019 року представники АТ «Дніпрогаз» відвідали домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та вимагали надати доступ до лічильника.

Батько позивача – ОСОБА_3 , виконав вимоги представників АТ «Дніпрогаз», після чого останні оглянули лічильник газу. За результатами огляду у представників відповідача до стану лічильника газу, наявності та цілісності пломб на ньому, зауважень не було. Однак лічильник був демонтований та вилучений представниками відповідача без упакування та опломбування. Далі, під час огляду труб та кранів, представники АТ «Дніпрогаз» висловили своє припущення, що можливо споживачі здійснювали несанкціонований відбір газу через крани, у зв`язку з чим останні перекрили газопостачання сім`ї з дитиною з інвалідністю взимку, демонтували крани, запакували і забрали, начебто для проведення експертизи.

Склавши акт про порушення без номеру від 24.12.2019, як порушення було зазначено: «подозрение на несанкционированный отбор газа через пробковые краны до БГС и после БГС».

Позивач зазначив, що ці крани стояли у позивача на внутрішньо будинковому газопроводі без будь-яких пломб, отже залишається не зрозумілим, яким чином позивач міг відбирати газ, та яким чином це може встановити експертиза. Направивши крани на експертизу, відповідач не повідомив споживача про те, де і коли буде проводитись ця експертиза вилучених кранів, натомість у акті про порушення зазначено, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього акту буде проводитись засідання 13.01.2020.

Таким чином, позивач наголошує на тому, що не маючи доказів про встановлення факту несанкціонованого відбору газу, за відсутності заборгованості за газопостачання у позивача, не маючи на це жодних підстав, відповідач позбавив сім`ю з малолітньою дитиною тепла, чим порушив їх права, тому позивач з урахуванням уточнень просив суд зобов`язати відповідача за свій рахунок поновити газопостачання домоволодіння АДРЕСА_1 ; зобов`язати АТ «Дніпрогаз» повернути та встановити вилучений побутовий лічильник газу; стягнути з АТ «Дніпрогаз» моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн., та стягнути з відповідача судові витрати щ оплати послуг експерта в сумі 6276,10 грн.

Не погоджуючись із позовними вимогами в повному обсязі від представника відповідача 24 березня 2020 року до суду надійшов відзив, у якому зазначено, що за даними АТ «Дніпрогаз» за адресою: АДРЕСА_1 , договір розподілу природного газу та особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_3 . Опалювальна площа будинку складає 72 м2, зареєстровано чотири особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , значаться газові прилади – котел-колонка 1 шт., та плита газова (ПГ-4) 1 шт. Послуги з розподілу природного газу за вказаною адресою: надавалися та обраховувалися з урахування показів побутового газового лічильника Gallus 2000-U G4 зав. № 00073307, 1996 року випуску.

24.12.2019 року за вказаною позивачем адресою, представниками АТ «Дніпрогаз» здійснено огляд лічильника газу та газорозподільної системи до та після газового лічильника. Лічильник газу було демонтовано для проведення його повірки. Дії АТ «Дніпрогаз» щодо демонтажу лічильника на чергову повірку є правомірними та узгоджуються з вимогами п. 3 гл. 8 розд. X Кодексу ГРМ. За умовами визначеної глави Кодексу ГРМ, подальші заходи щодо забезпечення обліку побутовим газовим лічильником відбувається у випадку, якщо здійснюється розподіл природного газу на об`єкті споживача. Втім, розподіл природного газу будинку споживача було правомірно припинено. Відповідач зауважує, що проходження лічильником повірки підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, яким не є Оператор ГРМ. Якщо ж відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності буде визнано лічильник непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, враховуючи технічні та економічні чинники. Якщо ж буде визначено, що лічильник недоцільно ремонтувати, то виключно, за умови наявності відповідних витрат у структурі тарифу на послуги поділу природного газу та/або плані розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, подальших розрахунків за спожитий природний газ буде встановлено новий лічильник. Але до часу усунення обставин, що стали підставою припинення газопостачання, відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, газопостачання не буде відновлено. Отже, доцільність та правомірність встановлення лічильника обумовлюється усім вищезазначеним.

Також, у відзиві наголошується на тому, що обов`язковою підставою для задоволення позовних вимог є наявність на момент вирішення справи у позивача права, яке порушено протиправними діями або бездіяльністю відповідача. Втім, відсутні неправомірні дії відповідача щодо вказаних обставин, позивач не заявив вимоги щодо визнання неправомірних дій АТ «Дніпрогаз» та не зазначає про те, які вимоги було порушено відповідачем щодо зняття лічильника на повірку. Також, постає питання про належність позивача у справі, оскільки договірні відносини щодо надання послуг з розподілу природного газу було узгоджено з ОСОБА_3 , на якого відкрито особовий рахунок, яким не було пред`явлено позову до відповідача. Припинення газопостачання (розподілу природного газу) пов`язано з виявленим порушенням споживачем вимог Кодексу ГРМ. Відповідач також вказує на те, що не підлягає задоволенню і вимога про відшкодування моральної шкоди за відсутності порушеного права відповідачем позивача, відсутності даних у АТ «Дніпрогаз» щодо реєстрації місця проживання доньки позивача, як споживача послуг, та відсутності належних доказів завдання шкоди, обґрунтованості розміру заявленої шкоди.

У відповіді на відзив, що надійшов до суду 29 липня 2020 року, представник позивача не погоджується з твердженнями відповідача, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки позивач є споживачем послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Також, зауважує, що дослідження кранів проводилося «комісійним обстеженням», яке не передбачено Кодексом газорозподільних систем, а не експертизою. Жодна з осіб, зазначених у акті не має кваліфікацію експерта з допуском до трасологічних досліджень. Вважає, що несанкціонований відбір природного газу з ГРМ відповідачем не встановлено. Крім того, висновком експерта встановлено, що візуально, без застосування додаткового лабораторного обладнання та спеціальних методик, виявити сліди сторонніх предметів, особливо на внутрішніх поверхнях кранів, та зробити який-небудь висновок по пошкодженню крана або його розкриття – неможливо.

В запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 11 серпня 2020 року, представником відповідача було зазначено, що відповідач не спростовує та не заперечує того, що позивач є споживачем послуг газопостачання. При цьому, позивач не є індивідуальним споживачем у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та побутовим споживачем у розумінні Кодексу ГРМ. Позивач по справі не надає доказів наявності договірних відносин щодо розподілу та постачання природного газу. Наголошено на тому, що відповідь на відзив подано представником позивача з порушенням строків, встановлених ухвалою про відкриття провадження та Цивільним процесуальним кодексом України, а тому відповідь на відзив разом із долученими доказами, які є додатком до нього, не можуть прийняті судом до уваги. Крім зазначеного, зауважено, що направлений до суду висновок ДНДІСЕ № 1938-20 експертного трасо логічного дослідження від 03.06.2020 не відповідає цивільно-процесуальному законодавству та Закону України «Про судову експертизу», не спростовує встановлених Оператором ГРМ обставин та є необ`єктивним.

В судовому засідання позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, в задоволенні яких просив відмовити, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, покази ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд доходить до наступного.

Відповідно до пункту першого гл. 9 розд. Х Кодексу ГРМ, Суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Судом встановлено, що 24 грудня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , представниками АТ «Дніпрогаз» здійснено огляд лічильника газу та газорозподільної системи до та після газового лічильника. Лічильник газу було демонтовано для проведення його повірки, щодо підтверджується копією акту про демонтаж, монтаж засобу вимірювальної техніки (ПЛГ).

Пунктом четвертим гл. 8 розд. Х Кодексу ГРМ встановлено, що на період зняття лічильника газу для проведення періодичної повірки Оператор ГРМ встановлює лічильники газу з обмінного фонду. При цьому:

1) якщо знятий лічильник газу належав Оператору ГРМ, встановлений на його місце лічильник газу з обмінного фонду Оператора ГРМ стає розрахунковим, що оформлюється відповідним актом, та надалі розрахунки зі споживачем здійснюються згідно з його показаннями;

2) якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов`язаний встановити його замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття;

3) якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, ураховуючи технічні та економічні чинники. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту Оператор ГРМ зобов`язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу Оператор ГРМ зобов`язаний протягом п`ятнадцяти робочих днів після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (типорозміром не більше лічильника газу побутового споживача) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу. У такому разі побутовий споживач не може відмовитись від встановлення лічильника газу Оператора ГРМ.

Разом з тим, відповідно до пункту першого гл. 7 розд. VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:

відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;

12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Підставою припинення газопостачання відповідач пов`язує з виявленням порушення споживачем вимог Кодексу ГРМ. 24 грудня 2019 року під час обстеження газорозподільної системи було виявлено ознаки несанкціонованого відбору природного газу через пробкові крани, які знаходяться перед та після газового лічильника, про що складено акт про порушення № 1849 від 24.12.2019.

Положеннями глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено порядок та підстави складання акта про порушення, виявленого у споживача.

Акт про порушення повинна розглядати комісія з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність.

Пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ також встановлено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

Акт про порушення є службовим документом, що підтверджує факт порушення, носієм доказової інформації про виявлені представниками Оператора ГРМ порушення побутовими споживачами вимог законодавства.

На підставі акта про порушення приймається відповідне рішення комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, що і є підставою для настання відповідних наслідків - нарахування фактичного об`єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутову споживачу за відповідний календарний місяць за граничними об`ємами споживання природного газу населення.

13 січня 2020 року відбулося засідання комісії Оператора ГРМ з огляду актів про порушення, складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, за результатами якого прийнято рішення про його задоволення в повному обсязі, складено акт-розрахунок не облікованого об`єму (обсягу) природного газу за період з 24.06.2019 по 23.12.2019 в розмірі 3218,27 м3 і його вартості в сумі 22063,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до п.п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках..

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій; забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

Згідно з главою 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» є Оператором ГРМ.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено копією довідки № 267 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Разом з тим, з наданої довідки вбачається, що уповноваженим власником зазначеного домоволодіння є – ОСОБА_3 , що було також підтвердженопозивачем під час судового засідання 17 серпня 2020 року.

Представником відповідача під час судового розгляду було надано інформацію про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , договір розподілу природного газу та особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_3 , в той час як з позивачем не узгоджено договірні відносини з АТ «Дніпрогаз» у відповідності до вимог чинного законодавства. Такі твердження позивачем не спростовані та не надані будь-які інші належні та допустимі докази наявності договірних відносин між позивачем та АТ «Дніпрогаз».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

З огляду на наведене, оскільки позивач не наділена правами та обов`язками учасника договірних відносин, в даному випадку не можливо стверджувати про порушення прав позивача відповідачем в межах надання послуг з розподілу природного газу. Також, суд констатує, що позивачем і не заявлялося позовної вимоги щодо визнання дій відповідача щодо припинення газопостачання, демонтажу лічильника газу – неправомірними, а також не надано належних та допустимих доказів неправомірності таких дій.

Суд критично ставиться до висновку № 1938-20 експертного трасологічного дослідження по адвокатській заяві б/н від 27.04.2020, оскільки він складений з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу». Так, відповідно до частини першої статті 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідно до частини п`ятої зазначеної статті, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Між тим, у вищевказаному висновку відсутні відомості, визначені ч.5 ст. 106 ЦПК України взагалі. Також, висновок експерта не відповідає принципам, викладеним в статті 3 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. Суд вважає, що експертом не було досліджено та не спростовано висновку комісійного обстеження АТ «Дніпрогаз» щодо пошкоджень на різьбі під пробкою. Однією з обставин, які вказують на порушення, за актом комісійного обстеження від 13.01.2020, є встановлення того, що на пазу та різьбі конусного затвору пробки мають сліди впливу металевим предметом. Разом з тим, експертом були досліджені крани зі сторони вхідних штуцерів та тільки різьбові кришки (пробки) зовні. За таких обставин суд вважає висновок експерта не об`єктивним та складеним без повноти дослідження.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача за свій рахунок поновити газопостачання домоволодіння АДРЕСА_1 , та про зобов`язання АТ «Дніпрогаз» повернути та встановити вилучений побутовий лічильник газу, задоволенню не підлягають.

Заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., позивач посилалася на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було припинено газопостачання без попередження, не давши можливість підготуватись до таких незручностей, внаслідок чого позивач мала незручності у побуті. Крім того, позивач наголошувала на тому, що через низьку температуру повітря в будинку її малолітня донька ОСОБА_6 захворіла на ГРВІ, що додало ще більше душевних страждань позивачу та її сім`ї.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи те, що позивачем не доведено неправомірності дій відповідача, не підтверджено завдання шкоди здоров`ю дитини саме припиненням газопостачання або будь-якими іншими діями відповідача, вимога про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягає. Крім того, вважаючи дії відповідача такими, що порушують права малолітньої дитини позивача, остання не була позбавлена можливості клопотати до суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом поновлення газопостачання на час вирішення судового спору.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у ч. 1 ст. 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria»), заява N 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява N 21722/11).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France»), заява N 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява N 20372/11).

Враховуючи вищенаведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживача – відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16 листопада 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", місцезнаходження - вул. О. Кониського, 5 м. Дніпро, 49029, код ЄДРПОУ 20262860.

Суддя О.О.Богун

04.11.2020