Рішення № 92899770, 13.11.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1123/20

Провадження № 2/552/631/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2020 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді Миронець О.К., за участі секретаря судового засідання - Рибальченко О.П. позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача та третьої особи - Омелай Н.М., представника третьої особи - Янченко Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м.Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання членом сім`ї наймача, треті особи - Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом та просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 від 04.01.1994 року, яке видане відділом приватизації житла на підставі розпорядження №10009 від 04.01.1994 року, визнати недійсним розпорядження №10009 від 04.01.1994 видане відділом приватизації житла, визнати позивача членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та стягнути судовий збір. Свій позов обґрунтувала тим, що з 1991 року по лютий 2020 року вона проживала в квартирі АДРЕСА_1 разом зі своєю тіткою ОСОБА_3 як одна сім`я майже тридцять років, вели спільне господарство, вона сплачувала за комунальні послуги, робила поточний ремонт. В лютому дізналась про те, що ОСОБА_3 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 та має намір виселити її.

07.04.2020 року відповідач виконавчий комітет Полтавської міської ради подав відзив на позов та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що приватизація квартири АДРЕСА_1 проведена у відповідності до закону, реєстрація місця проживання позивача за однією адресою із наймачем квартири не є підставою для участі такої особи у приватизації житла, якщо вона не є членом його сім`ї.

01.06.2020 року представник відповідача ОСОБА_3 подала відзив на позов в якому зазначила про те, що на даний час ОСОБА_3 вже не є власником квартири АДРЕСА_1 , тому просила відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що вона не є належним відповідачем по справі.

09.06.2020 року співвідповідач Управління майном комунальної власності міста подав відзив на позов та просить суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що приватизація квартири АДРЕСА_1 проведена у відповідності до закону.

Відповідно до ухвали суду від 18.03.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ухвали суду від 22.05.2020 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Відповідно до ухвали суду від 19.05.2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору залучено ОСОБА_4 .

Відповідно до ухвали суду від 10.08.2020 року задоволено заву ОСОБА_1 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали суду від 16.10.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник позов повністю підтримали, посилаючись на викладені в заяві обставини та просили суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі. Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та просила відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути без його участі, відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача - Управління майном комунальної власності міста в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, її представник позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні.

Суд заслухавши сторони, свідків та дослідивши надані докази встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1994 року власником квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 .

Згідно довідки ЖЕО №2 від 16.03.2020 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані власник ОСОБА_3 , квартирант ОСОБА_1 з 26.10.2007 року. Крім того, в даній довідці вказано про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована як квартирант з 12.07.1991 року по 01.07.1998 року.

З договору дарування від 13.05.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .

З свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_1 06.08.1994 року уклала шлюб з ОСОБА_5 .

З свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 25.04.1995 року розірвано шлюб з ОСОБА_5 .

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Допитані судом свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вказували на те, що ОСОБА_1 проживала в квартирі АДРЕСА_1 , робила там ремонт близько 10 років тому, але про спільний побут з ОСОБА_3 та інші відомості про умови їх проживання та реєстрації позивача в даній квартирі свідки не повідомили.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Надані судом квитанції, які свідчать про придбання будівельних матеріалів судом не прийняті до уваги, оскільки відсутні докази того, що саме ці будівельні матеріали використані для ремонту квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абз.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України №5-рп/99 від 03.06.1999 року (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї»), до кола членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їхні діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб`єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках.

Житлове законодавство також широко використовує поняття «член сім`ї». Так, ст. 64 Житлового кодексу Української РСР (ЖК УРСР) до членів сім`ї наймача відносить дружину наймача, їхніх дітей і батьків; також членами сім`ї наймача можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

Окрім кодифікованих нормативно-правових актів, законодавець застосовує поняття «член сім`ї» і в інших правових документах.

Члени сім`ї - це особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання (Закон України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15 листопада 2001 року).

Члени сім`ї - це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року).

Отже, член сім`ї (у сімейно-правовому аспекті) - це особа, яка має тісний правовий зв`язок із сім`єю, що ґрунтується на шлюбі, спорідненні, усиновленні, інших формах влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, характеризується спільністю життя та інтересів, наявністю взаємних прав і обов`язків, передбачених сімейним законодавством.

Той факт, що в 1994-1995 роках позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі свідчить про те, що членом її сім`ї в цей період був чоловік ОСОБА_5 , а не відповідач. Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що позивач проживала також в інших місцях, тобто аналізуючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку про те, що позивач жодним чином не довела той факт, що вона є чи була членом сім`ї відповідача та в них були наявні взаємні права та обов`язки.

При цьому позивач не вказує за який період вона просить визнати факт того, що вона є членом сім`ї відповідача. Позивач була зареєстрована в квартирі з 12.07.1991 року по 01.07.1998 року як квартирант та з 26.10.2007 року також як квартирант.

Сам же факт проживання позивача в квартирі, не доводить сімейних відносин, тобто того, що вони є членами однієї сім`ї, адже спільного господарства позивач з відповідачем не вели, відповідач власним коштом сплачувала комунальні платежі як власник житла.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачу ще в 2007 році було відомо про її статус в даній квартирі як квартиранта, оскільки реєстрація в квартирі відбувалась за її участі та участі власника квартири і той факт, що позивач є членом сім`ї відповідача в розумінні норм сімейного законодавства в ході розгляду справи не встановлено.

Судом встановлено, що приватизація квартири АДРЕСА_1 проведена з дотриманням норм чинного законодавства та згідно наданого пакету документів. З довідки ЖЕО №2 вбачається, що на момент приватизації в спірній квартирі була зареєстрована ОСОБА_3 , ОСОБА_1 як квартирант.

Враховуючи той факт, що право на приватизацію квартири не розповсюджується на квартирантів підстави для визнання недійсним розпорядження №10009 від 04.01.1994 року та свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1994 року відсутні.

Відповідно до п.9 ст.158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову заходи забезпечення позову накладені відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 10.08.2020 року підлягають скасуванню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно квитанції №133 від 08.07.2020 року відповідачем сплачено на правову допомогу 10 000 гривень. Дані витрати підтверджені детальним розрахунком, отже дані витрати підлягають до стягнення з позивача.

Згідно квитанції №135 від 05.08.2020 року ОСОБА_4 сплачено за правову допомогу 5000 гривень. Згідно поданого розрахунку вартість формування правової позиції складає 2340 гривень, участь у судових засіданнях складає 2340 гривень, консультації - 780 гривень. Враховуючи, що адвокат Омелай Н.М. під час розгляду справи представляла інтереси відповідача та третьої особи в одних і тих же судових засіданнях суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу та приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3120 гривень.

Керуючись ст. 137, 263 - 265 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 000 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3120 гривень витрат на правову допомогу.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , які були накладені відповідно до ухвали Київського районного суду м.Полтави від 10.08.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - Виконавчий комітет Полтавської міської ради, юридична адреса м. Полтава, вул. Соборності,36.

Відповідач - Управління майном комунальної власності міста юридична адреса м. Полтава, вул. Соборності,36, код ЄДПРОУ 13967034.

Третя особа - ОСОБА_4 , реєстраційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений та підписаний 17.11. 2020 року.

СУДДЯ О.К. МИРОНЕЦЬ