Рішення № 92899292, 11.11.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

__________________

2-а/381/13/20

381/1635/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області у порядку спрощеного позовного справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даним адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову про порушення митних правил № 0928/10000/20 від 11 червня 2020 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі -10694,94 грн..

Свій позов мотивує тим, що постановою заступника начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А.В. № 0928/10000/20 від 11 червня 2019 року його визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму - 10694,94 грн.. Проте, він вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст.485 МК України, оскільки вина належним чином не доведена і не встановлена. Зокрема, його дії щодо зазначення року випуску спірного автомобіля є правомірними та вчинені на підставі поданих замовником реєстраційних і технічних документів, узгоджується із Положенням митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщаються громадянами через митний кордон України, затвердженим Наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2018 року. Посилається на те, що ним вірно застосовано віковий коефіцієнт даного автомобіля 12, оскільки вказаний автомобіль відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих ТЗ, дійсно зареєстровано за роком випуску 2006, а не в 2005 році як стверджує відповідач. Відтак, за поновленням свого порушеного права звернувся до суду з даним адміністративним позовом, де просив скасувати постанову відповідача.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2020 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, повідомлялись про розгляд справи вчасно та належним чином. Через канцелярію суду представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, але 18 серпня 2020 року на адресу суду направив відзив на вищевказаний адміністративний позов, який судом приймається до уваги.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив у задовленні позову відмовити, оскільки позивач в порушення своїх посадових обов`язків шляхом недбалого ставлення до них не перевірив належним чином усі ідентифікуючі ознаки транспортного засобу, що стало наслідком сплати меншого розміру податків, ніж передбаченого законодавством із урахуванням невірного зазначення року випуску цього транспортного засобу - 2006 замість справжнього року випуску автомобіля як 2005 рік. Зокрема, 24.06.2019 року у поданій до відділу митного оформлення №3 митного поста "Південний" Київської митниці ДФС агентом з митного оформлення ФОП « ОСОБА_1 » (код ДРФО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), тобто позивачем ОСОБА_1 було подано у електронному вигляді митну декларацію за номером №UA125270/2019/863980, (далі - ЕМД) та за нею було здійснено митне оформлення транспортного засобу марки - Маzdа, модель - 3; номер кузова - НОМЕР_2 (надалі по тексту спірний автомобіль) із застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 12 (заявлений календарний рік виготовлення 2006). 30.03.2020 з метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Київською митницею ДФС направлено лист до ДП «Авто Інтернешнл» (вих. від 30.03.2020 №7.8-1/20/11/6663). 31.03.2020 Київською митницею ДФС отримано відповідь від офіційного дилера ДП «Авто Інтернешнл» (від 31.03.2020 №94) стосовно фактичної дати виготовлення транспортного засобу марки - Маzdа, модель - 3; номер кузова - НОМЕР_2 . Відповідно до вказаного листа, фактична дата виготовлення зазначеного ТЗ - 04.07.2005 року. Таким чином, при здійсненні митного оформлення вказаного транспортного засобу повинен застосовуватись акцизний податок з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 13 (фактичний календарний рік виготовлення 2005). Згідно з даними графи 14 та 54, ЕМД від 24.06.2019 року №UA125270/2019/863980 була подана агентом з митного оформлення вантажів ФОП « ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , що засвідчено його електронним цифровим підписом. Таким чином, агентом з митного оформлення вантажів ФОП « ОСОБА_1 » ОСОБА_1 у митній декларації від 24.06.2019 № UA125270/2019/863980, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 3 564,98 грн., заявлено неправдиві відомості необхідні для визначення ставки акцизного податку. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Таким чином, зазначене вказує на наявність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а отже, наявність підстав у Відповідача для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. З урахуванням вимог позиції Верховного суду України (справа № 760/20661/15-а), якою надано аналіз диспозиції статті 485 МК України, зазначено, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і зв`язку з необережністю (недбалістю). Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

24 червня 2019 року до відділу митного оформлення №3 митного поста «Південний» Київської митниці ДФС агентом з митного оформлення ФОП « ОСОБА_1 », тобто позивачем по справі, який діяв на підставі договору доручення від 15 червня 2019 року «15-06/19/3 «Договір про надання послуг митного брокера» з метою випуску у вільний обіг було подано у електронному вигляді митну декларацію на товар - транспортний засіб, з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів. Вказану декларацію було прийнято до оформлення та зареєстровано за номером UA125270/2019/963980 (надалі - декларація).

Як вбачається із змісту гр.8 та гр.14 зазначеної декларації одержувачем товару - транспортного засобу виступав ОСОБА_2 , а декларування товару здійснено ФОП « ОСОБА_1 ». Відповідно до гр.31 вищевказаної декларації, агентом з митного оформлення вантажів ОСОБА_1 задекларовано товар «Автомобіль легковий, марка MAZDA, модель 3; бувший у використанні, номер кузова/VIN НОМЕР_3 ; об`єм двигуна - 1999 см. куб.; потужність двигуна 110 кВт; номер двигуна не встановлений; тип двигуна - бензин, кількість місць 5 (включаючи місце водія), коробка передач - механічна, призначення використання - легковий, категорія транспортного засобу - М1, тип кузову - хетчбек, колісна формула - 4х2, дата першої реєстрації транспортного засобу 15.02.2006; календарний рік випуску - 2006, модельний рік виготовлення - 2006. Екологічний клас - EURO IV. Показники одометра - 158216 км., колір синій, номерний знак НОМЕР_4 . Торгівельна марка - MAZDA; виробник MAZDA MOTOR CORP; Країна виробництва Японія».

У відповідності до положень ст. 295 Митного кодексу України, ОСОБА_1 здійснено нарахування митних платежів на товар «Легковий автомобіль марки «MAZDA 3», номер кузова/VIN НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2006, а саме: мито у розмірі - 11056,98 грн., акцизний податок у розмірі 35649,89 грн., податок на додану вартість у розмірі - 32049,50 грн..

В той же час, як вбачається із оскаржуваної позивачем Постанови № 0928/10000/20 від 11 червня 2020 року, 30 березня 2020 року з метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Київської митницею ДФС направлено лист до ДП «Авто Інтернешнл» та 31 березня 2020 року отримано відповідь офіційного дилера ДП «Авто Інтернешнл» № 94, у якій було вказано, що фактична дата виготовлення зазначеного ОСОБА_1 в митній декларації транспортного засобу «MAZDA-3» є 04 липня 2005 року.

На підставі вказаної відповіді Управлінням запобігання та протидії контрабанди та порушення митних правил Київської митниці Держмитслужби було направлено службову записку №7.8.-20-31/1472 до Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень щодо визначення різниці митних платежів. Так, в отриманій відповіді, зазначено, що за митною декларацією UA125270/2019/963980 від 24 червня 2020 року різниця в платежах становить 3564,98 грн..

Оскільки, агентом з митного оформлення ФОП « ОСОБА_1 » - громадянином ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 3564,98 грн., заявлено у ЕМД від 24 червня 2020 року № UA125270/2019/963980 неправдиві відомості, необхідні для визначення розміру акцизного податку, 11 червня 2020 року заступником начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенком А.В. прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 0928/10000/20, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 10694,94 грн..

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач посилається на те, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст.485 МК України, вина належним чином не доведена і не встановлена.

Суд погоджується з позицією позивача та вважає, що у діях позивача дійсно не доведено відповідачем його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Пунктом 4 ч.1 ст.4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За умовами ч.1, п.5 ч.8 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Згідно ст.266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.

За умовами п.п.8 наказу Державної Митної служби України від 17.11.2005 N1118 «П ро затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» із змінами та доповненнями зазначено, що визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ. У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 ( z1074-03 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395.

Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).

Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

При цьому, в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як вбачається з наданих до позову документів, то підставами для оформлення митної декларації позивачем були документи іноземного зразка із зазначенням як дати першої реєстрації спірного автомобіля, так і дати його модельного року випуску, а саме як 2006 рік. Відтак, підстав для існування сумнівів у такій даті у позивача на час оформлення такої митної декларації не могло бути.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом подання неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Окрім того, Верховний суд у своїй Постанові від 20 березня 2018 року по справі № 640/7258/17 роз`яснив, що для притягнення до відповідальності відповідно до статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення у митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей чи надання органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У силу вимог ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч.ч.2,3,4 ст.69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, здійснення такого контролю є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Між тим, позивачем було подано усі обов`язкові документи та митна декларація із повним та хронологічним визначенням відповідних даних про спірний автомобіль із наданих документів про його первинну реєстрацію за кордоном і відомостей про модельний рік випуску.

Відтак, судом не встановлено та стороною відповідача не доведено належними та допустимими доказати те, що позивач з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів у митній декларації від 24 червня 2019 року вказував неправдиві відомості щодо року виготовлення товару, а саме транспортного засобу марки MAZDA, модель 3; номер кузова/VIN НОМЕР_3 , необхідного для визначенні його митної вартості.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач у митній декларації вказував відомості, які є достовірними для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 77, 90, 94, 241-246, 250, 257, 262, 286 КАС України, ст. ст. 4, 52, 69, 248, 257, 266, 295, 335, 485, 489, 495, 531 МК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати Постанову в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А.В. у справі про порушенням митних правил № 0928/10000/20 від 11.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил за ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10694, 94 грн..

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Фастівський міськрайонний районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Київська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43337359, адреса місця знаходження: Бульвар Вацлава Гавела, 8 А, м. Київ, 03124.

Суддя Осаулова Н.А.

Рішення виготовлено 11.11.2020 року