Ухвала суду № 92896455, 11.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

11 листопада 2020 року м. Київ № 640/23034/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Лук`янця Д.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіафаст"

до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Державна служба експортного контролю України

про визнання протиправним та нечинним наказу, зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача - Грибової О.О.

від відповідача - Суховій О.В.

від третьої особи - Татьяненко Т.О.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіафаст» (далі по тексту - позивач), адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, в якій позивач просить суд:

- визнати пункт 1.9 Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженого наказом від 16 грудня 2013 року №1490 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2014 року №101/24878, протиправним (незаконним, таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни шляхом скасування та виключення пункту 1.9 з Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженого наказом від 16 грудня 2013 року №1490 Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та зареєструвати відповідні зміни у Міністерстві юстиції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі у третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну службу експортного контролю України.

20 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування поданого клопотання представник відповідача послався на те, що статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, проте, на переконання представника відповідача, позивачем пропущено цей строк, оскільки позовну заяву подано лише у вересні 2020 року, а наказ №1490 набрав чинності 04 лютого 2020 року.

Заперечуючи проти задоволення вказаного клопотання представника відповідача, представник позивача у письмових запереченнях послався на положення частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, а також на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 08 вересня 2020 року після отримання постанови №4/20/1 від 10 червня 2020 року, якою скаргу позивача на постанову №4/20 від 25 лютого 2020 року залишено без змін, відповідно до суду з вказаною позовною заявою звернувся 01 жовтня 2020 року, що, за доводами представника позивача, свідчить про своєчасність звернення до суду.

У зв`язку з чим, представник позивача просив залишити клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - без задоволення.

В підготовчому засіданні 11 листопада 2020 року представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях. Представник третьої особи не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши думку представників позивача та третьої особи з цього приводу, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення вказаного питання, суд встановив наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач оскаржує пункт 1.9 Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженого наказом від 16 грудня 2013 року №1490 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2014 року №101/24878.

Вказаний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України опублікований в Офіційному віснику України 04 лютого 2014 року, відповідно, набрав чинності 04 лютого 2014 року (день офіційного опублікування) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-14/card6#Public).

25 лютого 2020 року Державною службою експортного контролю України винесена постанова №4/20 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, відповідно до якої на позивача накладено штрафу розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі, що становить 6400 доларів США, що на момент винесення постанови за курсом НБУ (24,4995 грн за 100 доларів США) становить 156 796,80 грн (Т.1, арк. 29-37).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до Голови Державної служби експортного контролю України та за наслідками розгляду даної скарги останнім прийнято постанову про перегляд №4/20/1 постанови про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 10 червня 2020 року, якою скарга позивача залишена без задоволення, а постанова від 25 лютого 2020 року №4/20 без змін (Т.1, арк. 39-42).

Як зазначає позивач та що не спростовано відповідачем, копію постанови №4/20/1 від 10 червня 2020 року позивач отримав 08 вересня 2020 року.

Відповідно до штампу відділення поштового зв`язку позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаною позовною заявою 25 вересня 2020 року (Т.1, арк. 61).

Так, у відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Суд звертає увагу, що для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:

- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;

- містить загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;

- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Крім того, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17 Верховний Суд звертав увагу, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що оскільки позивач перебуває у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом (Наказом Мінекономрозвитку №1490 від 16 грудня 2013 року) і окремі положення якого оскаржуються до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з викладеним суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку пред`явлення позову, відповідно, про відсутність правових підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 264, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями) та оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст ухвали суду виготовлений 16 листопада 2020 року.