Рішення № 92896412, 02.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Київ № 640/20813/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю:

представник позивача - адвокат Чумак В.В.;

представник відповідача - Панченко Б.С.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України в м. Києві від 01.07.2020 №497 о/с у частині звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку Головно управління Національної поліції України в м. Києві;

- поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку Головного управління Національної поліції України в м. Києві.

- стягнення з Головного управління Національної поліції в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 липня 2020 року без вирахування податків та обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів. На підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішення про звільнення ОСОБА_1 прийнято передчасно та незаконно, всупереч конституційному принципу презумпції невинуватості.

Відповідачем подано відзив, в якому позов не визнається. У відзиві зазначено про встановлення під час службового розслідування вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у неповідомленні про злочини чи підготовку до злочину.

Під час судового розгляду справи, представник позивача вимоги підтримав, представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Наказом Головного управління національної поліції у м. Києві від 31.03.2020 №285 о/с призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який прибув з Головного управління Національної поліції в Київській області, оперуповноваженим відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку, без доступу до інформації з грифами секретності "цілком таємно" та "таємно", з 20.03.2020.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру від 07.05.2020 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених статтею 257, частиною третьою статті 146, частиною четвертою статті 189 Кримінального кодексу України.

Наказом від 07.05.2020 №786 "Про призначення та проведення службового розслідування" на підставі повідомлення про зазначену подію начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві призначено службове розслідування та створено комісію.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2020 у справі №761/13310/20 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.07.2020.

За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування, проведеного за фактом внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо протиправних дій поліцейських та затримання в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.06.2020 №900 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві" накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог статті 2, частини другої статті 18, пунктів 2, 3 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктів 6, 7 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 01.07.2020 №497 о/с "Щодо особового складу" позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

До позову додано довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за видами з 01.01.2020 по 03.07.2020

Як убачається зі змісту довідки, в травні та червні позивачу нараховано 14450,98 грн. та 15139,01 грн., відповідно. З урахуванням 31 календарного дня в травні та 30 - у червні, вказаної заробітної плати за травень, червень 2020 року, середньоденна заробітна плата становить - 458,08 грн.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" в разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша). Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VІІІ службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Як уже зазначалось, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про порушення ОСОБА_1 вимог статті 2, частини другої статті 18, пунктів 2, 3 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктів 6, 7 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100.

Законом України "Про Національну поліцію" встановлено:

завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (пункти 1-4 статті 2);

поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина друга статті 18);

поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункти 2, 3 статті 23).

Згідно з Розділом ІІ "Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказ Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за №223/33194: поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події (пункт 6); поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки (пункт 7).

У висновку службового розслідування зазначено:

06.05.2020 до Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла інформація про те, що 11.03.2020 слідчим управлінням ГУНП в Київській області розпочато кримінальне провадження №1202011000000133 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, за фактом вимагання із застосуванням фізичної сили та отриманням невстановленими особами від громадянина "П" грошових коштів у сумі 195.000,00 доларів США;

під час проведення службового розслідування та відповідно до повідомлення про підозру встановлено, що 10.03.2020 до СУ ГУНП в Київській області з УКР ГУНП в Київській області надійшли матеріали про те, що 03.03.2020 група невстановлених осіб, діючи умисно, шляхом застосування фізичної сили, вимагали та отримали від громадянина "П" грошові кошти у сумі 195.000,00 доларів США;

11.03.2020 працівниками СУ ГУНП у Київській області відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за №1202011000000133, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 146, частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 257 Кримінального кодексу України;

під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетні громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та поліцейські ГУНП в Київській області ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, 06.05.2020 працівниками УКР ГУНП в Київській області спільно з працівниками СУ ГУНП в Київській області в рамках зазначеного кримінального провадження вказаних осіб було затримано;

того ж дня працівниками СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 146, частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 257 Кримінального кодексу України та затримано на підставі статті 208 Кримінального процесуального кодексу України;

07.05.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 і ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб (з 07.05.2020 по 07.07.2020);

опитаний ОСОБА_1 від написання пояснення відмовився відповідно до статті 63 Конституції України;

під час проведення службового розслідування та відповідно до повідомлення про підозру встановлено, що оперуповноважений відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи, на той час на посаді оперуповноваженого УКР ГУНП в Київській області, поза службою, не повідомив органи поліції або інші правоохоронні органи про вчинене або таке що готується кримінальне правопорушення, здійсненні вчинку, який призвів до значного розголосу у засобах масової інформації щодо причетності до кримінальних правопорушень діючих працівників поліції, що призвело до зменшення довіри населення до поліції, чим грубо порушив вимоги статті 2, частини другої статті 18, пунктів 2, 3 частини першої статті 23 Закону України "Про національну поліцію" та пункти 6, 7, розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100.

Представник відповідача пояснив, що інформації, яка зазначена в підозрі, враховуючи відмову позивача надати пояснення встановлено неповідомлення позивачем про те, що готуються кримінальні правопорушення або про вчинення кримінального правопорушення.

На думку суду такий висновок є необґрунтованим, оскільки про вчинення кримінального правопорушення чи про підготовку до вчинення до кримінального правопорушення може бути встановлено лише за рішенням компетентного суду. Як зазначено у висновку службового розслідування досудове розслідування триває, позивачем відповідні обставини не визнані. Крім того, та обставина, що вручення позивачу підозри отримала негативний розголос у засобах масової інформації не є підставою для висновку про вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 22 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України": наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина друга); дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя).

Позивачем не оскаржується наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, водночас оскаржуваний наказ від 01.07.2020 №497 о/с прийнятий на виконання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною третьою статті 19 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Висновок службового розслідування не містить доводів щодо наявності чи відсутності пом`якшуючих або обтяжуючих відповідальність обставин, позивачем про такі в позовній заяві також не зазначено.

Як убачається з послужного списку ОСОБА_1 наказом від 23.04.2018 №823 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення догана за порушення правил службової дисципліни, що знято наказом від 08.10.2018 №522 о/с, інших записів щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідності чи про заохочення послужний список не містить.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що позивачем не оскаржується наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції, оскаржуваний наказ від 01.07.2020 №497 о/с прийнятий саме на підставі наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, тому суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги.

Оскільки позовні вимоги про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку є похідними, такі вимоги також задоволенню не підлягають.

Щодо строків звернення до суду, то позивач просить поновити строк звернення до суду, оскільки оскаржуваний наказ отримав 27.08.2020 на запит адвокат. Судом установлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 27.07.2020 скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.06.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло до 28.08.2020 включно.

Як убачається з довідки про звільнення серії КИВ №21030 ОСОБА_1 з 09.05.2020 по 28.07.2020 знаходився в Київському слідчому ізоляторі.

Представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 ознайомлений з наказами від 09.06.2020 №900 та від 01.07.2020 №497 о/с, на підтвердження чого надав до суду листи адресовані Начальнику слідчого ізолятора-начальника арештного дому ДУ "Київський слідчий ізолятор" підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_3 для ознайомлення ОСОБА_1 .

Статтею 22 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" визначено: наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина друга); у разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (частина шоста).

Відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом під час перебування в слідчому ізоляторі, клопотань з цього приводу не заявлено, також не надано доказів направлення оскаржуваного наказу позивачу.

Враховуючи, що оскаржуваний наказ позивачем отримано 27.08.2020, до суду позивач направив позовну заяву 02.09.2020, за висновком суду, позивачем дотримано місячного строку звернення до суду.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами судових витрат, такі витрати присудженню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві (ідентифікаційний код 40108583, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2020 року.

Суддя В.А. Донець