Рішення № 92896387, 15.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ № 640/20467/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівнипро визнання протиправною та скасування постанови в частині, зобов`язання вчинити дії,Представники сторін:

пр-к позивача, Макогон М.В.;

позивач, Степанчук Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 16.04.2020 у виконавчому провадженні № 61849526, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною в частині накладення арешту на рахунок для зарахування одноразової допомоги при народженні дитини № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віру Леонідівну зняти арешт з рахунку для зарахування одноразової допомоги при народженні дитини № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ КБ «Приватбанк», який належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідачем протиправно накладено арешт на кошти, які знаходяться на захищеному рахунку для виплат допомоги по народженню дитини.

Відповідач в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи. Подав до матеріалів справи письмовий відзив, який зводиться до того, що вказаний позивачем в прохальній частині позову рахунок не є банківським рахунком із спеціальним режимом використання, внаслідок чого оскаржувану постанову прийнято цілком правомірно, а позовні вимоги в іншій частині є передчасними, оскільки а ні банком а ні позивачем до виконавця не надавались докази щодо статусу коштів, які знаходяться на вказаному позивачем рахунку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни перебуває виконавче провадження № 61849526 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича за № 6853 від 04.04.2020 року про стягнення з позивача на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в сумі 17 295,00 грн, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020 р.

Відповідно до оскаржуваної постанови відповідача про арешт коштів боржника від 16.04.2020 p., було накладено арешт на кошти позивача, які містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику в наступних банківських установах: ПАТ «ОТП Банк», AT «Ощадбанк», AT «УкрСиббанк», AT «Альфа Банк», AT «Райффайзен банк Аваль», AT КБ «ПриватБанк», AT «Універсал Банк».

Суть спору зводиться до того, що на ім`я позивача в AT КБ «ПриватБанк» відкрито рахунок НОМЕР_1 , на який вона отримує соціальні виплати (одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини), внаслідок чого позивач вважає, що відповідач не мав права накладати арешт на кошти, що знаходяться на даному рахунку, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати: одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини.

За таких обставин позивач звернулась до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній станом на 19 січня 2019 року, далі - Закон 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до статті 56 Закон 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання коштів, які знаходяться на рахунках, що мають спеціальний режим використання та на які (кошти), відповідно, не може бути накладено арешт і звернуте стягнення.

Як встановлено судом, в постанові від 16.04.2020 приватним виконавцем у повній відповідності до наведених вище норм матеріального права зазначено про накладення арешту на грошові кошти, крім коштів, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання.

При цьому, як станом на час винесення спірної постанови, так і станом на час вирішення даного спору по суті заявлених позовних вимог, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача, як зі сторони Банку, так і зі сторони позивача про те, що рахунок № НОМЕР_1 має спеціальний режим використання.

Водночас, як зазначено вище, спеціальним законом визначено обов`язок Банку повернути постанову про арешт коштів, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на якщо на рахунку існують грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.

У зв`язку з прийняттям AT КБ «ПриватБанк» постанови про арешт коштів боржника, у рамках виконавчого провадження № 61849526, є можливим дійти висновку про те, що карткові рахунки, відкриті в AT КБ «ПриватБанк» на ім`я позивача не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення з яких заборонено законом.

Зворотного позивачем з посиланням на належні і допустимі докази не доведено.

Посилання позивача на довідку АТ КБ «ПриватБанк», яка в копії долучена до позовної заяви, однак якість копії якої не дає змоги ідентифікувати її за номером і датою, судом відхиляються, адже вказана довідка не містить інформації про те, що рахунок позивача НОМЕР_1 має спеціальний режим використання, натомість в довідці зазначено, що на вказаний рахунок позивач отримує соціальні виплати, також на вказаний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата.

Вказані обставини в сукупності свідчать на користь того, що спірна постанова була винесена відповідачем в рамках вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому скасуванню не підлягає, в позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Стосовно позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Дійсно, п.6 ч.1 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини.

Однак, оскільки на час виникнення спірних правовідносин виконавцю не було надано доказів наявності обставин для зняття арешту з коштів, які визначені наведеною вище нормою закону, позовні вимоги в цій частині є передчасними, а позивачу для належного захисту порушеного права необхідно чітко виконати дії, визначені частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошевич Віра Леонідівна (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 4-А, офіс 71-А).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 10.11.2020.

Суддя П.О. Григорович