Рішення № 92896364, 16.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/7890/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у Київській областіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо внесення 17 грудня 2019 року додаткових відомостей до запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під номером 17127375, згідно з якими визначено розмір основного зобов`язання позивача в сумі 1 143 406, 48 грн, визначено об`єктом обтяження інше рухоме майно позивача, майно на яке позивач набуде право власності у майбутньому;

2) зобов`язати відповідача виключити ці додаткові відомості із Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що підставою для запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження під номером 17127375 став акт опису майна від 19 жовтня 2018 року №120, складений згідно рішення відповідача від 19 жовтня 2018 року №224 про опис майна у податкову заставу, яка виникла на підставі податкової вимоги відповідача від 26 грудня 2017 року №970-52, прийнятої за податковими зобов`язаннями, визначеними податковими повідомленнями - рішеннями від 30 серпня 2017 року №10883254 на суму 20 833, 33 грн, від 30 серпня 2017 року №108832220 на суму 22 916, 67 грн. Втім, вказані податкові зобов`язання були своєчасно та у встановленому законом порядку були предметом як адміністративного, так і судового оскарження у справі №826/5923/18, у зв`язку з чим, податкові зобов`язання є неузгодженими в силу приписів абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

28 травня 2020 року представником ГУ ДПС у Київській області надано до суду відзив, в якому він, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що станом на 18 грудня 2018 року податкова заборгованість позивача по транспортному податку становила 68 750, 00 грн, яка виникла на підставі донарахованих податкових повідомлень - рішень по транспортному податку за 2017 - 2018 рік. У зв`язку із зазначеним ГУ ДПС у Київській області виставило ОСОБА_1 податкову вимогу від 26 грудня 2017 року №970-52 про сплату податкового боргу. Враховуючи те, що податковий борг позивачем сплачено не було, уповноваженою особою ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 19 жовтня 2018 року №224 про опис майна у податкову заставу. На підставі вказаного рішення 19 жовтня 2018 року податковим керуючим складено акт опису майна активів №120 на суму 1 143 406, 48 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року замінено сторону в адміністративній справі №640/7890/20 - з Головного управління ДФС у Київській області на ГУ ДПС у Київській області.

Також, ухвалою суду від 09 липня 2020 року закрито провадження у справі №640/7890/20 в частині зобов`язання відповідача виключити додаткові відомості про обтяження за реєстраційним номером 17127375 із Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у Київській області сформовано податкову вимогу від 26 грудня 2017 року №970-52, згідно якої станом на 25 грудня 2017 року за позивачем обліковується податковий борг у розмірі 43 750, 00 грн.

19 жовтня 2018 року ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №224.

Згідно з актом опису майна від 19 жовтня 2018 року №120 контролюючим органом проведено опис майна позивача на загальну суму 1 143 406, 48 грн, а саме: марка «BMW», модель «X5», 2017 року випуску, державний номерний знак - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 березня 2017 року серії НОМЕР_3 .

На підставі акта опису майна від 19 жовтня 2018 року №120, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис від 17 грудня 2019 року №17127375 про обтяження іншого рухомого майна позивача, на яке він набуде право власності у майбутньому, окрім автомобіля марки «BMW», модель «X5», 2017 року випуску, державний номерний знак - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 березня 2017 року серії НОМЕР_3 .

Не погоджуючись з діями відповідача щодо внесення 17 грудня 2019 року додаткових відомостей до запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під номером 17127375, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначені приписи законодавства, прийняття контролюючим органом рішення про опис майна у податкову заставу є способом забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк, а саме: суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації; суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу.

У той же час, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

З положень зазначених норм законів випливає, що право податкової застави поширюється тільки на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні). Майно, яке належить на праві власності (господарському віданні або оперативному управлінні) іншому платнику податків, та знаходиться у користуванні платника податків - боржника, не може бути описане у податкову заставу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09 липня 2019 року у справі №825/636/14 (адміністративне провадження №К/9901/2866/18).

Позивач не заперечує проти того, що майно, на яке накладено обтяження, належить йому на праві власності. Разом з тим, позивач зазначає, що сума податкового боргу з транспортного податку, що виникла на підставі податкових повідомлень - рішень від 30 серпня 2017 року №10883254, №108832220, не була узгодженою, оскільки вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені ним у судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи встановлено, та не заперечується відповідачем, що податкові повідомлення - рішення від 30 серпня 2017 року №10883254, №108832220, оскаржуються позивачем в судовому порядку (адміністративні справи №826/5923/18 та №810/3806/18).

Отже, в зв`язку з тим, що позивачем оскаржуютья у судовому порядку вказані податкові повідомлення - рішення, на підставі яких відповідачем здійснено опис майна у податкову заставу, здійснення відповідачем дій щодо опису майна у податкову заставу, та, як наслідок, внесення 17 грудня 2019 року додаткових відомостей до запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під номером 17127375, є протиправним.

Суд також зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року №810/795/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 26 грудня 2017 року №970-52.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки станом на 12 травня 2020 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна припинено обтяження за реєстраційним №17127375, у зв`язку з тим, що припинення обтяження рухомого майна позивача у травні 2020 року не скасовує факту протиправності дій відповідача щодо внесення такого запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у грудні 2019 року.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо внесення 17 грудня 2019 року додаткових відомостей до запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під номером 17127375.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а)