Рішення № 92896177, 17.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року справа № 580/3884/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №159850 від 04.08.2020 у сумі 17 000 грн.;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок №2-261 від 01.07.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0017911 від 01.07.2020 на суму 34,80 євро, складений відповідачем.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 01.07.2020 працівниками відповідача був проведений документальний габаритно-ваговий контроль належного позивачу автомобіля Volvo, д.н. НОМЕР_1 та напівпричепа Kelberg Т-25-6725, який перевозив асфальтобетонну суміш згідно паспорта №3 від 01.07.2020. Під час проведення перевірки працівниками відповідача було виявлено порушення, а саме: перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на 10,50% (фактична повна маса 44,200 т при допустимій 40,0 т). Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови №159850 від 04.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №159850 від 04.08.2020 протиправною позивач зазначає, що посадовими особами відповідача при визначенні вагових параметрів транспортного засобу та напівпричепа було проведено лише документальний габаритно-ваговий контроль без проведення фактичної перевірки вагових параметрів транспортного засобу та напівпричепа на відповідному обладнанні, що виключає можливість точного визначення перевищення габаритно-вагових показників. Так, перевищення транспортним засобом та напівпричепом нормативних вагових параметрів встановлено на підставі паспорта №3 на асфальтобетонну суміш від 01.07.2020. Проте, крім вказаного паспорта перевезення транспортним засобом та напівпричепом асфальтобетонної суміші підтверджується товарно-транспортною накладною №01/07/3 від 01.07.2020, в якій зазначено фактичну масу вантажу 34 200 т, виданою водію під час відпуску товару з заводу. Працівником заводу, який здійснював зважування автомобіля та напівпричепа було допущено помилку при внесенні відомостей в паспорт №3 від 01.07.2020. Вказана помилка була усунута шляхом складання паспорта № від 01.07.2020 із зазначенням маси завантаженого 34 200 т, з якої порожнього - 13 570 т та суміші - 20 630 т.

Паспорт на асфальтобетонну суміш не є документом, що підтверджує фактичний вантаж автомобіля, оскільки таким документом є товарно-транспортна накладна, і лише вона може бути підтвердженням фактичної маси вантажу, яку перевозить автомобіль та є єдиним належним документом, на підставі якого може бути здійснено документальний габаритно-ваговий контроль. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю позивачу не видавалась, тому складений за результатами проведеного контролю акт не може вважатись доказом реальної ваги транспортного засобу позивача.

Відповідач проти позову заперечив. 20.10.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України рух транспортних засобів здійснюється за спеціальними правилами, якщо фактична маса транспортного засобу перевищує 40 т. Відповідно до наданого водієм паспорту №3 на асфальтобетонну суміш від 01.07.2020 повна маса транспортного засобу 44,20 т при нормативно допустимій 40 т. Таким чином, параметри транспортного засобу позивача перевищували нормативи більше як на 2%, тому він був віднесений до великовагового.

Фактичної перевірки вагових параметрів шляхом зважування транспортного засобу не відбувалось, оскільки в м. Сміла по вул. Холодноярців не було розміщено пересувний пункт габаритно-вагового контролю, оскільки на даній ділянці відсутній майданчик для роботи даного пункту габаритно-вагового контролю. Крім цього була проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, яка проводиться шляхом перевірки документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. На момент проведення перевірки водієм було надано паспорт №3 на асфальтну суміш від 01.07.2020, на підставі якого і було виявлено перевищення вагових параметрів понад норму. Товарно-транспортна накладна №01/07/3 від 01.07.2020 на момент проведення перевірки була відсутня, оскільки не була пред`явлена водієм державним інспекторам.

Щодо посилань позивача на невидачу відповідачем довідки про здійснення габаритно-вагового контролю зазначив, що на ділянці дороги в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців, 71, відсутній майданчик для роботи пункту габаритно-вагового контролю, тому пересувний пункт габаритно-вагового контролю відсутній, а стаціонарні пункти габаритно-вагового контролю відсутні в адміністративно-територіальних округах Черкаської області. Також зазначив, що спірна перевірка є рейдовою, яка проводиться шляхом перевірки документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а не проводився габаритно-ваговий контроль шляхом зважування транспортного засобу.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 10.11.2020 замінено відповідача Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 10.11.2020 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку №2-261 від 01.07.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0017911 від 01.07.2020 на суму 34,80 євро.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

01.07.2020 посадовими особами відповідача на підставі направлення на рейдову перевірку №010966 від 26.06.2020 за адресою м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 71, було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений акт №207862 від 01.07.2020. (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач у справі) 01.07.2020 здійснювала автомобілем Volvo, державний номер НОМЕР_1 , та напівпричепом Kelberg, державний номер НОМЕР_2 , за допомогою водія ОСОБА_2 , перевезення вантажу (згідно паспорту №3 на асфальтобетонну суміш від 01.07.2020) з перевищенням вагових норм на 10,50%, а саме: фактична повна 44 200 т, при допустимій 40,0 т. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При проведенні перевірки водієм позивача ОСОБА_2 був наданий паспорт №3 на асфальтобетонну суміш від 01.07.2020, згідно якого маса завантаженого транспортного засобу становить 44 200 т, порожнього - 13 570 т, суміші - 30 630 т.

Листом №49383/39-1/24-20 від 03.07.2020 позивач була повідомлена про необхідність прибути 04.08.2020 з 09 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. для розгляду справи щодо виявлених Актом перевірки порушень, який відбудеться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223, каб. №401. Вказаний лист був отриманий позивачем 10.07.2020.

04.08.2020 відповідачем було винесено постанову №159850 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою з позивача за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №159850 від 04.08.2020 протиправною, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що спірні відносини врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2011, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Згідно абзацу 2 частини 7 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2011 (далі Закон №2344) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно частини 12 статті 6 Закону №2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно статті 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту 8 вказаного положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів №країни від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно пункту 1 Порядку №1567 вказаний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2011 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), згідно з п. 3 якого габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пп. 51 п. 2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно з пп. 11 п. 2 Порядку №879 точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Пунктом 6 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Отже, Порядком №879 передбачено дві форми габаритно-вагового контролю: документальний та точний.

Згідно з пп. 3 п. 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення у ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що 01.07.2020 посадовими особами відповідача на підставі направлення на рейдову перевірку №010966 від 26.06.2020 за адресою м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 71, було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої було встановлено, що позивач за допомогою водія ОСОБА_2 , здійснювала перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на 10,50%, а саме: фактична повна 44 200 т, при допустимій 40,0 т.

Отже, перевищення позивачем вагових норм було встановлено посадовими особами відповідача документально, відповідно до Порядку №879.

Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344 визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки позивач здійснювала перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на 10,50%, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №159850 від 04.08.2020 у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 17 000 грн.) є законною та скасуванню не підлягає.

Доводи позивача, що перевірка була проведена без проведення фактичної перевірки вагових параметрів транспортного засобу та напівпричепа на відповідному обладнанні є необгрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 16 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Таким чином, відповідач здійснював документальний габаритно-ваговий контроль під час проведення рейдової перевірки відповідно до Порядку №1567.

Суд відхиляє посилання позивача на наявність товарно-транспортної накладної №01/07/3 від 01.07.2020 та виправлення помилок в паспорті №3 на асфальтобетонну суміш від 01.07.2020, оскільки вказані докази подані до суду, тобто після проведення перевірки, і не є підтвердженням допущення арифметичної помилки.

Доводи позивача, що підтвердженням фактичної маси вантажу може бути лише товарно-транспортна накладна, а паспорт на асфальтобетонну суміш не є таким документом, є необгрунтованими, оскільки статтею 48 Закону №2344 визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів може бути як товарно-транспортна накладна, так і інший визначений законодавством документ на вантаж.

Щодо посилань позивача на невидачу відповідачем довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, суд зазначає, що вказана довідка видається при проведення габаритно-вагового контролю шляхом зважування транспортного засобу. Оскільки зважування транспортного засобу не проводилось, вказані доводи позивача є необгрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №159850 від 04.08.2020 у сумі 17 000 грн. відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко