Рішення № 92895584, 11.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2020 року № 520/14164/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

за участі секретаря судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності

представника позивача Барчук А.В.

представника відповідача Гончаренко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 02071180) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 02 жовтня 2020 року № ХК21915/2167/АВ/СП-ФС.

Ухвалою від 20.10.2020 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити пославшись на те, що за відсутності уніфікованої форми акту, суб`єкт перевірки має право не допустити до перевірки фахівців контролюючого органу, а, отже, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала , просила залишити позов без задоволення, зазначивши, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів спарви документи, суд встановив такі обставини.

За зверненням працівника позивача щодо порушення відносно нього вимог законодавства про працю, відповідно до ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі – Закон № 877) за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю)-погодження № 5623/2.1/12-20 від 17.08.2020, на підставі наказу ГУ Держпраці у Харківській області віл 18.08.2020 № 1279 призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) НТУ « ХПІ» з питань додержання законодавства про працю.

26.08.20 фахівцями відповідача на підставі вказаного наказу та направлення здійснено вихід на перевірку, проте інспектор праці не допущений до проведення заходу державного нагляду.

Внаслідок відмови від отримання та підписання направлення на проведення перевірки, останнє надано до відділу діловодства та канцелярії НТУ «ХПІ», що підтверджується відміткою про отримання.

Підстави недопуску фахівців відповідача до проведення перевірки мотивовані посиланням на положення ч.15 ст.4, ст.10 Закону № 877, відповідно до яких при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. У випадку якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

На адресу позивача сформовані та направлені відповідні запити щодо надання копій документів до перевірки та внаслідок неотримання запитуваних документів 08.09.2020 складено акт № ХК21915/2167/АВ інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, яким зафіксовано факт недопуску до проведення перевірки.

Акт листом від 15.09.2020 № 0920 направлений на адресу позивача та вказаним листом повідомлено, що означений вище акт є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до ст. 265 КЗпП України, у строки та в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 «Про Порядок накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

Вказаний лист отриманий позивачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.51)

За результатами розгляду матеріалів, відповідачем 02.10.2020 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК21915/2167/АВ/СП-ФС (а.с.52-53), якою на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України до позивача застосований штраф у розмірі 15000 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V)

Відповідно до приписів частини 4,5 ст.2 Закон № 877-V у редакції на час виникнення спірних правовідносин заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою КМУ від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96), у пункті 1 якого вказано, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4, пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Згідно із частиною 1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 823).

Частиною 15 ст.4 Закону № 877-V передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Пунктом 9 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на Кабінет Міністрів України покладено зобов`язання протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На дату проведення перевірки уніфікованої форми актів затверджено не було.

В той же час ч.2 ст.5 Закону № 877- V, яка визначає порядок здійснення, вимоги до планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному вебсайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до частини другої ст.5 Закон № 877-V, постановою КМУ від 10.05.2018 №342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено декілька форм уніфікованих актів, які складаються під час проведення контрольного заходу фахівцями Держпраці, в тому числі Уніфіковані форми актів з переліком питань залежно від визначеного ступеня ризику суб`єкта господарювання, які використовуються під час проведення планового заходу.

Згідно із приписами частини 1 ст.10 Закону 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі якщо: органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Вказана правова норма розрізняє випадки коли органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, та використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.

При цьому у випадку незатвердження та неоприлюднення відповідним органом на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, надає право суб`єкту господарювання недопускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), а використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів дає йому право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Уніфіковані форми актів, що стосуються інспекційного відвідування, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18 серпня 2017 року "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів".

Цим наказом затверджено 17 форм процедурних документів, у т.ч. форму акта інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю. Вказаний нормативно-правовий акт, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 р. за № 1500/31368, не скасований та не визнаний нечинним.

Вказаний наказ, крім іншого, виданий на реалізацію повноважень визначених Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами). Відповідно до останнього: основними завданнями Мінсоцполітики є, крім іншого, забезпечення формування та реалізація державної політики: у сфері праці та соціальної політики; забезпечення формування та реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відсутність у позивача належних правових підстав для недопуску працівників відповідача до здійснення перевірки, з підстав не затвердження та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, за умови проведення позапланового контрольного заходу

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "РуїзТорія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлена 16.11.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.