Ухвала суду № 9289524, 14.04.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц- 647 Головуючий в 1 інстанції Дорошенко В.Г.,

Категорія Доповідач Барсукова О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2010року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючої : Червинської М.Є.,

суддів: Барсукової О.І.,

Лісового О.О.,

при секретарі: Руденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 30 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 30 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково. За ОСОБА_2 визнано право власності на холодильник «ВЕКО» вартістю 3619гр., DVD програвач вартістю 600гр., телевізор «JVS» вартістю 2132гр., а всього на суму 6450гр. Визнано право власності за ОСОБА_3 на набір меблів для спальні «Бася» вартістю 2655гр., центр-караоке « SAMSUNHG» вартістю 1429гр., а всього на 4084 гр. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто грошову компенсації різниці вартості майна в розмірі 1183гр.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 щодо визнання спільним боргу за кредитним договором та про розподіл суми заборгованості відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, з апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2, просив скасувати рішення суду першої інстанції , справу направити на новий розгляд у зв*язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та про повне задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що з 10 січня 1998 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюбні стосунки припинили у грудні 2008 року . Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 21 липня 2009 року шлюб розірвано. Під час шлюбу сторони придбали за спільні кошти майно на загальну суму 10534гр . Враховуючи, що частка майна знаходиться в користуванні ОСОБА_2, зазначені обставини позивачем не оспорюються, суд дійшов висновку про розподіл майна між сторонами та про виділ ОСОБА_2 у власність холодильника «ВЕКО» вартістю 3619гр., DVD програвача вартістю 600 гр., телевізора «JVS» вартістю 2132гр., а всього майна на суму 6450гр. та стягнув компенсацію різниці вартості спільного майна в розмірі 1183гр. на користь ОСОБА_3

Судом встановлено, що 25 липня 2008 року ОСОБА_2 уклав кредитний договір з ПАТ Альфа-Банк» та отримав грошові кошти на суму 3650 доларів США. Оскільки ОСОБА_2 не доведено,що отримані за кредитним договором кошти витрачено на потребу сім*ї, ОСОБА_3 не було відомо про факт отримання кредиту, вимоги ОСОБА_2 щодо зобов*язання відповідачки сплатити банківській установі частини боргу не ґрунтуються на законі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в зазначеній частині.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_3 в судове засідання не з*явилась, про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку. В заяві на адресу апеляційного суду просила справу розглянути без її участі.

Представник третьої особи - ПАТ «Альфа-Банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2, представника третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку ( доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 січня 1998 року.

Шлюбні стосунки було припинено, як пояснив в судовому засіданні апеляційного суду апелянт, з вересня 2009 року. Шлюб розірвано на підставі рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 21 липня 2009 року.

25 липня 2008 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Альфа-Банк» кредитний договір № 500148961, відповідно якого отримав 3650 доларів США. Вимогами кредитного договору надання згоди іншого з подружжя не передбачено.

Відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім*ї, створює обов*язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім*ї.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову частково, суд першої інстанції зазначив що ОСОБА_2 не доведено, що отримані за кредитним договором кошти витрачено на потребу сім*ї, ОСОБА_3 не було відомо про факт отримання кредиту, вимоги ОСОБА_2 щодо зобов*язання відповідачки сплатити банківській установі частини боргу не ґрунтуються на законі,

Звертаючись з додатковим позовом до суду 01.06.2009року, ОСОБА_2 просив суд визнати борг за кредитним договором спільним між ним та відповідачкою, розподілити суму боргу між сторонами та покласти на відповідача обов*язку виплатити ПАТ «Альфа-Банк» несплачену суму за кредитним договором в розмірі 3428-73 доларів США.

Проте такі вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, позивач ОСОБА_2 не є позикодавцем відповідно до кредитного договору, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови ОСОБА_2 в зазначеній частині позову.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційний скарзі позивач ОСОБА_2 в іншій частині рішення не оскаржив, тому відповідно до ст. 303 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.

Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без зміни. Наведені в скарзі позивача доводи необґрунтовані й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 30 жовтня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120гр. на р/рахунок 31219259700001, отримувач: Державний бюджет, ЕДРПОУ: 34686537, МФО 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуюча:

Судді: