Рішення № 92895212, 16.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2020 року м. Рівне №460/5957/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: "визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати зробити виплату пенсії з 01.05.2020 року за понаднормовий стаж роботи на 1 % за кожний рік роботи понад 15 років з середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, що складає з 01.05.2020 року 16883,13грн". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. В травні 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на умовах, визначених пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, за наслідками розгляду вказаної заяви, відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення такого перерахунку пенсії. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина доплати за понаднормовий стаж має пільговий характер та має розраховуватися на умовах, передбачених пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 11 жовтня 2017 року у відповідній частині набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VII, яким норму пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами та цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"». Відповідач звертає увагу на те, що позивач звернувся до нього із заявою про перерахунок пенсії на умовах пункту 2 статті 56 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після на брання чинності відповідними змінами та, при цьому, не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, відповідач вказує, що розмір доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж має визначатися у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто на умовах статті 28 цього Закону. За наведених обставин, відповідач стверджує, що в спірних правовідносинах він діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тобто не порушуючи вимог статті 19 Конституції України, а тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

11 серпня 2020 року позовна заява надійшла до суду.

14 серпня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

4 вересня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданою Рівненською обласною державною адміністрацією 18 лютого 1994 року.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по віку, розмір якої обчислений за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20 травня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила провести перерахунок її пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку заробітної плати, що застосовується при призначенні пенсії з 1 травня 2020 року, 16883,13грн.

Відповідач своїм листом (в наявній у матеріалах справи копії листа дата його складання та вихідний номер не зазначені) повідомив позивачу, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року по справі № 460/1744/19 був проведений перерахунок пенсії позивача з урахуванням пункту 2 статті 56 «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія з 1 жовтня 2017 року - 13000,03грн та з 1 березня 2019 року - 15210,03грн. З 1 травня 2020 року проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексацій пенсій у 2019 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,11. З урахуванням викладеного, з 1 травня 2020 року розмір заробітку для обчислення пенсії позивача становить 16883,13грн (3764,40грн - середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) х 1,17 - коефіцієнт підвищення з 1 березня 2019 року відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 1 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 х 3,45341 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Враховуючи зазначене, розмір пенсійної виплати позивача з 1 травня 2020 року становить 11117,20грн, в тому числі: 7048,71грн - розмір пенсії, визначений з урахуванням страхового стажу та заробітної плати + 3954,61грн - доплата за 26 років понаднормового стажу , на виконання рішення суду (15210,03грн - середньомісячний заробіток х 26 %) + 113,88грн - додаткова пенсія потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи з категорії відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210. Оскільки судовим рішенням не зобов`язано враховувати осучаснений заробіток з 1 травня 2020 року для перерахунку доплати за понаднормовий стаж, вимоги позивача щодо перерахунку пенсії, викладені у зверненні, не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Предметом спору в межах даної адміністративної справи є проведення перерахунку пенсії позивача на умовах пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу, з урахуванням середньомісячного заробітку станом на 1 травня 2020 року в розмірі 16883,13грн.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 1 січня 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону № 796 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє прийти до висновку, що законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058, або спеціальним Законом № 796.

Так, згідно з пунктом 2 статті 56 № 796, в редакції, що була чинною до 11 жовтня 2017 року, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Суд звертає увагу на те, що з 11 жовтня 2017 року у відповідній частині набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148), яким внесені зміни до Закону № 796. Зокрема, пункт 2 статті 56 Закону № 796 доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"».

Вказані вище зміни до Закону № 796 застосовуються з 1 жовтня 2017 року (пункт 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148).

Таким чином, пунктом 2 статті 56 Закону № 796, в редакції, яка застосовується з 1 жовтня 2017 року, передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Аналіз вказаних вище норм права свідчить на користь того, що з моменту призначення позивачу пенсії за віком, правове регулювання правовідносин в сфері пенсійного забезпечення осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, змінилося і у зв`язку зі змінами Закон № 796 пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058.

Оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію по віку, розмір якої буде обчислений на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058, а залишилася на пенсії по віку на умовах частини першої статті 27 Закону № 1058, тому на думку суду, відповідач правомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

Суд наголошує, що у зв`язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин, відповідач позбавлений можливості виплачувати позивачу доплату до пенсії за понаднормовий стаж на умовах, передбачених пунктом 2 статті 56 Закону № 796, в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2148.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 жовтня 2019 року в справі № 809/627/18 (адміністративне провадження № К/9901/59503/18).

Також, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Валентина Никанорівна Великода проти України», в якому ЄСПЛ дійшов висновку про те, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. ЄСПЛ у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині, що стосується зобов`язання відповідача провести перерахунок її пенсії на підставі пункту 2 статті 56 Закону № 796, тобто із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років стажу.

Щодо вимоги позивача в частині проведення перерахунку пенсії з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, що з 1 травня 2020 року складає 16883,13грн, то вказана вимога є похідною від вимоги щодо проведення перерахунку на умовах пункту 2 статті 56 Закону № 796.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на умовах пункту 2 статті 56 Закону № 796, тому, відповідно, підстави для задоволення вимоги позивача для застосування при такому перерахунку середньої заробітної плати в розмірі 16883,13грн також відсутні.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає такі вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Т.О. Комшелюк