Ухвала суду № 9289465, 31.03.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц 921 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Артеменко Л.І.

Категорія: 5 Доповідач: Краснощокова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Краснощокової Н.С.

суддів: Ігнатової Л.Є., Новодворської О.І.

при секретарі: Шатун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 на рішення Кіровського міського суду від 4 грудня 2009р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача оскаржує в апеляційному порядку рішення Кіровського міського суду від 4 грудня 2009р., яким стягнено з ОСОБА_2 на користь позивача ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про іпотечний кредит №192/399 від 22 лютого 2009р. в сумі 184 787, 99 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору 1700 грн. та по сплаті витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд невірно прийшов до висновку про те, що відповідач отримав кошти за договором кредиту. Заявка на видачу готівки є лише про позицією укласти договір (офертою) і не свідчить про виконання зобовязань. Форма заявки на видачу готівки не містить графи, яка б дозволяла робити відмітку про підтвердження отримання на руки готівки, тому навіть за наявності підпису відповідача у заяві на видачу готівки, ця обставина не може свідчити про отримання ним суми від банку. Крім того, переконливим доказом відсутності договірних відносин між банком та відповідачем є той факт, що платежі по спірному кредиту вносились у тому числі і в період, коли достовірно відомо, що відповідач вносити їх не міг, бо перебував під вартою. Судом допущені також порушення норм матеріального права, так суд визнав доведеними певні обставини у звязку із ухиленням учасника судового розгляду від покладених на нього обовязків по оплаті експертизи, однак, експертиза була призначена за клопотанням прокурора, тому неправильно обовязок по оплаті був покладений на сторону.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 наполягав на задоволенні скарги, представник позивача проти скарги заперечував.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин.

21.02.2008р. відповідач звернувся до позивача із заявою про надання кредиту для придбання житла у розмірі 177000 грн. 22.02.2008р. між сторонами укладено договір про іпотечний кредит №192/399, за яким ОСОБА_1 надано кредит у в сумі 177000 грн. строком до 22 лютого 2028р. зі сплатою 15, 3% річних за користування кредитними коштами та із щомісячною сплатою частки кредиту 738 грн. та відсотків. Пунктами 3,4 та 4.2.2 передбачено можливість дострокового стягнення заборгованості у разі невиконання позичальником зобовязань за договором, у тому числі затримання виплат чергових платежів по кредиту та процентів за користування кредитом понад 2 календарні місяці. За умовами договору кошти передаються відповідачу після виконання ним пункту 1.4 договору, а саме сплати комісійної винагороди за надання кредиту, укладання іпотечного договору, укладання договору страхування предмету іпотеки та позичальника від нещасних випадків, сплати страхових платежів за договорами страхування, сплати комісійної винагороди за надання інформаційно консультаційних послуг. 22 лютого 2008р. відповідач отримав кошти в сумі 177000 грн., у цей же день придбав квартиру у м. Дружківка, за яку сплатив продавцю 254210 грн. під час оформлення договору, того ж дня уклав договір іпотеки нерухомого майна, договори страхування життя та майна, сплатив комісійну винагороду за обслуговування кредиту, платежі за договорами страхування. Суд перевірив доводи відповідача про те, що він хоч і підписував якісь документи у вказаний період, але коштів у банку не отримав, та встановив, що відповідач зустрічних вимог не заявив, а з письмових доказів вбачається, що він за власним бажанням підписував документи для придбання квартири в кредит. Та обставина, що платежі за договором надходили після взяття під варту відповідача за кримінальною справою не спростовує факту отримання ним грошей в банку в кредит. Під час оформлення кредиту була надані відомості про те, що відповідач працює в Донецькому інституті автомобільного транспорту, в судовому засіданні зясовано, що відповідач ніколи не працював у цьому інституті, однак, порушення працівниками банку умов видачі кредитних коштів не спростовує доказів, наданих позивачем про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів. Оскільки зобовязання, взяті відповідачем при укладенні договору кредиту, не виконані, суд стягнув суму заборгованості по кредиту разом з відсотками , пенею та непогашеним залишком.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором кредиту, відсотків та пені суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства. Так, судом встановлено, і це витікає з матеріалів справи, що 22.02.2008р. відповідач уклав з позивачем договір іпотечного кредиту, згідно з яким отримав в банку кредит в сумі 177000 грн. із сплатою 15, 3 % річних в порядку, на умовах та у строки, визначені договором, кредит отримано на придбання трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1. У цей же день укладено нотаріально посвідчені договори купівлі продажу вказаної квартири ( ОСОБА_2 купив квартиру у ОСОБА_3.) та іпотечний договір, за яким вказана квартира передана в іпотеку банку.

За вказаним договором проведено часткове повернення коштів та виплата процентів в період з 29.02.2008р. по 31.10. 2008р., а саме сплачено основний борг 4516, 68 грн., сплачені проценти 17050 грн., після чого платежі не здійснювались, прострочений основний борг станом на час звернення позивача з позовом становив 5077, 32 грн. та прострочені відсотки 12301, 71 грн., залишок по кредиту становить 167406 грн. та пеня 2, 96грн., всього сума заборгованості становить 184787, 99 грн.

Оскільки відповідачем не виконувались зобовязання за кредитним договором, суд обґрунтовано стягнув з нього на користь банку суму заборгованості, що відповідає вимогам ст.ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦПК України та пунктам 3,4 та 4.2.2 договору кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не отримав кошти у банку висновків суду не спростовують.

Факт отримання відповідачем коштів підтверджений заявою на видачу готівки від 22.02.2008р., у якій зазначено, що ОСОБА_2 отримав 177000 грн. та міститься його підпис. Суд перевіряв доводи відповідача про те, що підпис у заяві не його, за клопотанням прокурора, який представляв інтереси відповідача суд призначив судову криміналістичну почеркознавську експертизу, однак, відповідачем не проведена оплата проведення експертизи, у звязку з чим експертиза не проведена, а ухвала про призначення експертизи скасована. Згідно з ч.1 ст. 146 ЦПК України в разі ухилення особи, яка бере участь у справі від участі в експертизі, якщо без цього проведення експертизи неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. За вказаних обставин суд обґрунтовано не прийняв до уваги послання відповідача про те, що він не отримав кошти у банку та не підписував заяву на видачу готівки.

Зазначення апелянтом тих же обставин у апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, оскільки апеляційна скарга не містить посилань на належні докази на підтвердження заперечень щодо отримання коштів.

Необґрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що заява на видачу готівки не є документом, який свідчить про отримання коштів, а таким документом мав бути видатковий касовий ордер. Згідно з абзацом третім пункту 2 глави 3 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 14 серпня 2003 р. N 337 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089(з наступними змінами) з каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:… за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо). За видатковим касовим ордером готівка видається працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями.

Той факт, що платежі за договором кредиту вносились від імені відповідача і в період, коли він вносити їх особисто не міг, бо знаходився під вартою також не є підставою для скасування рішення, оскільки сам по собі цей факт не є належним доказом того, що відповідач не отримав кошти 22.02.2008р.

Таким чином, доводи, приведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують.

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Оскільки при подачі апеляційної скарги не було сплачено судові витрати та апеляційна скарга не задовольняється слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 850 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського міського суду від 4 грудня 2009р. залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 850 грн. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька, код 22090100, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, ОКПО 34686537, МФО 834016) та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.( на розрахунковий рахунок 31219259700001, одержувач Державний бюджет, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22050000).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді: