Ухвала суду № 92894434, 16.11.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3457/20

Провадження № 2/496/1684/20

У Х В А Л А

16 листопада 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 28.09.2005 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Біляївським РВ ГУ ДМС України в Одеській області від 14.12.2012 р., РНОКПП НОМЕР_4 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину майна.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що справу належить передати на розгляд за підсудністю іншому суду, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

20.09.2020 року по справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відкриваючи провадження, суд виходив з того, що частиною майна за позовом є житловий будинок з земельною ділянкою розташований за адресою: АДРЕСА_3 , тобто були враховані вимоги ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності.

Наявність вимог щодо нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень та квартир за адресою: АДРЕСА_4 , суд на час відкриття провадження по справі не брав до уваги, оскільки позивачем не було доведено, що вказане майно є власністю відповідача.

02.11.2020 року до канцелярії суду в період перебування судді у щорічній відпустці (з 19.10.2020 року по 12.11.2020 року), позивачем на усунення причин відмови у задоволені заяви про забезпечення позову, подано повторно заяву про забезпечення позову, до якої додано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо прав власності відповідача щодо нежитлових приміщень №№ 2, 4, 5, 8, 10 та квартир №№ 2, 6, 7, 9, 10, 11, 14, 18, 19, 21, 22, 23, 26, 27, 28, 30, 31, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 40, 42, 43, 47 за адресою: АДРЕСА_4 , придбане за час шлюбу, датою формування, яких є 28.10.2020 року.

З наданих витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.10.2020 року, вбачається, що загальна площа нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень та квартир, що розташовані по АДРЕСА_4 , значно перевищує площу нерухомого майна, а саме житлового будинку з надвірними спорудами, який складається в цілому з житлового будинку площею 168,30 кв. м. та земельної ділянки площею 0,1577 га. за адресою АДРЕСА_3 .

На думку суду кількість та вартість зазначеного нерухомого майна - за адресою АДРЕСА_4 значно перевищує вартість нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ». Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК в старій редакції). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо пред`явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об`єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Судом встановлено, що основну частину майна, яке підлягає поділу між подружжям, є нерухоме майно, яке знаходиться за різними адресами. При цьому, більша частина майна підсудна за територіальністю Овідіопольському районному суду Одеської області.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючі, що станом на момент відкриття провадження не було підтвердження щодо кількості та вартості майна яке знаходиться у Овідіопольському районні Одеської області, не можливо вважати, що Біляївським судом Одеської області справа прийнята до свого провадження з додержанням правил підсудності в розумінні ч. 2 ст. 31 ЦПК України, а тому враховуючі загальні вимоги щодо виключної підсудності, справа має бути передана до іншого суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Перевіривши матеріали справи, з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо неупередженості розгляду справ, суд вважає за необхідне направити вказану цивільну справу за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 187, 260 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали цивільної справи № 496/3457/20 (провадження № 2/496/1684/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину майна направити до Овідіопольського районного суду Одеської області (адреса: 67801, м. Овідіополь, вул. Берегова, 9, E-mail: inbox@ovd.od.court.gov.ua) за підсудністю.

Передача справи на розгляд іншого суду, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів після підписання ухвали суддею шляхом подачі апеляційної скарги через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Буран В.М.