Ухвала суду № 92893582, 17.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.11.2020

ЄУН 937/4739/20

Провадження № 1-кп/937/895//20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали кримінального провадження №12020080140001270 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який має вищу освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – Довгань М.А.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Гречко О.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020080140001270 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, мотивуючи тим, що особи обвинувачуються у вчиненні умисних корисливих злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі, після направлення вказаного обвинувального акту, обвинувачений підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст.15. ст. 186 КК України, про що йому повідомлено про підозру. Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 16.11.2020 стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. По даному кримінальному провадженню запобіжний захід не обрано, при цьому ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корисливих умисних злочинів один з яких є тяжким, під час перебування справи у провадженні суду він знову вчинив корисливий умисний злочин, тому вбачається, що обвинувачений продовжує злочинну діяльність, міцні соціальні зв`язки відсутні, тому є достатні підстави вважати, що він з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочину діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений разом з захисником не заперечували щодо обрання запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що клопотання прокурора щодо обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, передбачених ч.2, 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти та шести років, будучи особою раніше неодноразово судимою, знову підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на свідків. З огляду на фактичні обставини та тяжкість правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , відомості про особу обвинуваченого, а також з урахуванням того, що 16 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, суд доходить висновку, що клопотання прокурора є цілком законним та обґрунтованим, та до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаним ризикам. Наведені ризики є дійсними, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Оцінивши всі вищевказані обставини у сукупності, зважаючи на той факт, що обвинувачений вчинив нове кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України про, що йому була повідомлена підозра і в рамках кримінального провадження було обрано запобіжний у виді тримання під вартою, тому задля забезпечення даного провадження та забезпечення доставки обвинуваченого у судове засідання для розгляду кримінального провадження № 12020080140001270 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, суд вважає доцільним на час судового провадження застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачених такі обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 177, 179, 194, 331, 334 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

На час судового провадження обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 січня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 63540 (шістдесяти трьох тисяч п`ятсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького слідчого ізолятора, де утримуються обвинувачені - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Т.В.Юрлагіна