Рішення № 92892215, 16.11.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3754/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шаньшиної М.В.,

за участю секретаря - Грицай Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених коштів внаслідок отриманння щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам,

В С Т А Н О В И В:

06.11.2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених коштів внаслідок отриманння щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам(а.с.1-5).

Представник позивача Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання, про що суду надав відповідну заяву(а.с. 41).

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи без її участі та відзиву на позовну заяву суду не надала(а.с. 40).

Ухвалою суду від 16.11.2020 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки № 1442004358 від 19.11.2014 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої України або району проведення антитерористичної операції (а.с.9) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено поняття внутрішньо переміщеної особи, а саме: внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч 1. ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково. Разом із заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до п. 2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно п. 5 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг» у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім"ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім`я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); наявність у будь-якого із членів сім"ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; наявність у будь-якого з членів сім"ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

03.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 10). В графі заяв щодо інформації про наявність у будь-кого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що таких коштів немає.

Так, на підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 рішенням Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради 15.04.2015 року відповідачу ОСОБА_1 була призначена допомога переміщеним особам на проживання в розмірі 884,00 грн.(а.с.11), яка була рішеннями Управління подовжено (а.с. 14,16). Зазначені виплати відповідач отримувала за рахунок коштів Державного бюджету щомісячно в період з 10.12.2015 року по 21.05.2016 року.

Відповідно до п. 10 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг», уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Відповідно до п.6 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг», грошова допомога не призначається у разі,коли: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування» та листа Міністерства соціальної політики України від 13 вересня 2016 року № 13408/0/14-16/5 Міністерством фінансів України здійснено верифікацію виплат грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам. Після надходження файлів-запитів щодо проведеної верифікації внутрішньо переміщених осіб виявлено, що у відповідача ОСОБА_1 з 29.07.2015 року був відкритий депозит, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент одержання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 15). Також встановлено, що при співставленні інформації наданої Міністерством фінансів України з відомостями автоматизованої системи обліку обробки персональних даних одержувачів адресної допомоги, наданою заявою особи зайво сплачена адресна допомога, оскільки відповідач ОСОБА_1 у заяві від 10.12.2015 про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам не повідомила про наявність в неї коштів на депозитному банківському рахунку у розмірі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно вказаного рішення начальника Управління соціального захисту населення та наданого позивачем протоколу, розмір переплати допомоги переміщеним особам на проживання, призначеної ОСОБА_1 , яка виникла за період з 01.08.2015 року по 31.01.2016 року складає 3661,22 грн. (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 11 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг» уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Управлінням соціального захисту населення на адресу відповідача ОСОБА_1 неодноразово надсилались повідомлення про погашення надміру виплаченої суми адресної допомоги (а.с. 18-23).

12.03.2018 року ОСОБА_1 подала заяву в якій зобов`язалася сплачувати зайво отримані кошти допомоги. За період з березня 2018 року по жовтень 2019 року ОСОБА_1 внесла на розрахунковий рахунок Управління 1461,00 грн.(а.с.24-29).

Управлінням соціального захисту населення на адресу відповідача ОСОБА_1 надсилались повідомлення про погашення надміру виплаченої суми адресної допомоги (а.с. 30-32).

Станом на теперішній час відповідачкою всі зайво отримані кошти не повернуті. Заборгованість складає 2200,22 грн.(а.с.30).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до термінів, наведених в ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:

-банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;

-вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно п.1.8 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493 (далі Інструкція), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний)рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про повернення надміру сплачених коштів, позивач посилався на результати проведеної перевірки, якою встановлено, що відповідач на час звернення із заявою 10.12.2015 року про допомогу мала на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, які було зараховано на виконання умов договору банківського вкладу.

Вищевикладене підтверджено файлом –запиту щодо проведеної верифікації (а.с.15).

Статтею 1215 ЦК України визначено випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч. 1 ст. 1215 ЦК України).

Отже, законом встановлено два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року N 6-91цс14, яка може враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач перебувада на обліку у позивача, як особа переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, та отримувала грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, при цьому не повідомила про наявність в неї відкритого депозиту, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чим не виконала свій обов`язок щодо повідомлення уповноваженого органу про обставини, які впливають на призначення грошової допомоги, що свідчить про недобросовісність відповідача та набуття ним державної допомоги в розмірі 2200,22 грн. без достатніх на те правових підстав.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.08.2015 року по 31.01.2016 року в сумі 2200,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ч.6 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.35 Постанови ВСС України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»,якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Позивачем за подачу позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (а.с. 6).

Враховуючи, що відповідача звільнено від сплати судового збору(а.с.33), судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.1212, 1215 ЦК України, ст.1,4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», ст.ст. 12, 81, 133, 141, 223, 247, 263- 265, 268, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених коштів внаслідок отриманння щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області (р/р UA558201720343100010000047399, ЄДРПОУ 25953557, МФО 820172, отримувач УСЗН, банк ДКСУ м. Київ), надміру сплачені кошти внаслідок отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 01.08.2015 року по 31.01.2016 року у розмірі 2200,22(дві тисячі двісті гривень 22 копійок) гривень.

Судові витрати позивачу компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Текст рішення виготовлений 16.11.2020 року.

Суддя -