Ухвала суду № 92891862, 13.11.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7411/20

2/264/1791/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пустовойт Т. В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Григорчука Павла Васильовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕНТ-ІНВЕСТ» про захист права власності на майно шляхом визнання недійсним торгів, протоколу та акту з продажу нерухомого майна,

У С Т А Н О В И Л А:

09 листопада 2020 року позивачка через свого представника ОСОБА_3 , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги №10/06 від 10.06.2020 року та ордеру серії ЗП №085872 від 06.11.2020 року, звернулася до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області з даним позовом, в якому просить визнати недійними результати торгів від 19.10.2020 року з продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол електронних торгів №507362 від 27.10.2020 року з продажу вказаного нежитлового приміщення; визнати недійсним акт про проведені торги. Підсудність спору визначає з урахуванням приписів ч.1 ст.30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.

Ознайомившись із позовом та додатками до нього, суддя приходить до наступного.

Судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження №61815657 (боржник ОСОБА_2 ) приватним виконавцем Григорчуком П.В. виставлено на продаж, а ДП «СЕТАМ» реалізовано на електронних торгах нежитлова будівля, загальною площею 1948,9 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Переможець торгів - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕНТ-ІНВЕСТ».

Предметом позовних вимог позивачки, яка є дружиною боржника, є визнання електронних торгів недійсними.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця — учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акту про проведення електронних торгів, що передбачено п.8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З аналізу ч.1 ст.650, ч.1 ст.655 та ч.4 ст.656 ЦК можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно із ч.1 ст.655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, установлених законом, належить власникові товару (ч.1 ст.658 ЦК).

Згідно із п.4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація, зокрема, ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи — переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, то зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) — боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п.5 розд.X Порядку реалізації арештованого майна).

З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці — приватний виконавець та організатор електронних торгів та покупець — переможець електронних торгів.

За змістом положень Цивільного процесуального кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №725/3212/16-ц та від 05.06.2018 року у справі №910/856/17.

Як вбачається з матеріалів справи, переможець торгів від 19.10.2020 року в рамках виконавчого провадження №61815657 (боржник ОСОБА_2 ) є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕНТ-ІНВЕСТ».

Таким чином, подання такого позову здійснюється до відповідного господарського суду.

Враховуючи наведене, суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Також, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 5359,25 гривні.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.133, п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суддя

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Григорчука Павла Васильовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕНТ-ІНВЕСТ» про захист права власності на майно шляхом визнання недійсним торгів, протоколу та акту з продажу нерухомого майна.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області (м.Маріуполь, пр.Миру, 68), повернути ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5359,25 грн., сплачений за квитанцією №МР_АВ021180BJI_16366919 від 05.11.2020 року на р/р UA188999980313101206000005053, отримувач Маріуп.УК/Кальміуський район/22030101, код отримувача 37989721, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), платник ОСОБА_1 , призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;22030101;Судовий збір за позовом ОСОБА_1 ;;;Іллічівський суд м.Маріуполя.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення його повного тексту.

Суддя: Т. В. Пустовойт