Ухвала суду № 92891415, 13.11.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10307/20

Провадження № 2/219/3336/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2020 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Єнакіївської міської ради, третя особа – Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Єнакіївської міської ради, третя особа – Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, згідно якого просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За змістом ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Так, в позовній заяві позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Від змісту позовної заяви залежать дії суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Також, від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

При подачі позову позивачем залучено у якості третьої особи Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ), однак позивачем не зазначено яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов`язки третьої сторони, а саме - Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ).

Позивач вказує, що поданий ним позов не містить вимог майнового характеру.

Однак, пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Виходячи з викладеного, позивач не зазначив ціну позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач не визначив ціну позову, не вказав жодних доказів/аргументів на визначення суми позовних вимог, а також не зазначив обставини, які не дають можливості визначити ціну майна, що в свою чергу позбавляє суд пересвідчитись у дійсності ціни позову позивача.

Поряд з цим, позивач вказав, що позов не містить вимог майнового характеру, а тому позивачу слід визначити вартість спірного майна на теперішній час (проведення оцінки спадкового майна, тощо) та виходячи із встановленої вартості, а також з врахуванням того, що позовна заява містить позовні вимоги майнового характеру, за які справляється судовий збір здійснити сплату судового збору.

Крім того, позивач просить звільнити його від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року.

Закон України «Про судовий збір» визначає дві понятійні категорії, до першої відносять заяви, за яких справляння судового збору не передбачено взагалі, друга категорія, зокрема, визначає коло осіб, яким надається пільга у виді звільнення від сплати судового збору за подачу певних (визначених законом) заяв.

Пунктом 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідність у встановленні якого виникла внаслідок: вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

В свою чергу, вище перелічені обставини, виникли внаслідок: збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України, надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.

Отже законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель, тощо), який і повинен бути підтверджені судом, як факт, що має юридичне значення.

Закон України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Крім пільг, визначених для громадян, Закон передбачає звільнення від сплати судового збору певні категорії суб`єктів владних повноважень. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду.

В той же час у разі, якщо особа, яка звертається до суду з позовом, та на яку не розповсюджуються визначені Законом пільги щодо звільнення від сплати судового збору, має незадовільний майновий стан, вона може звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

А тому, позивач повинен сплатити визначений судовий збір (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Крім того, згідно зі ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З приводу вказаного суд звертає увагу на те, що у відповідності до правил засвідчення копій документів, визначених пунктом 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Додані до позовної заяви письмові докази, такі як, копія свідоцтва про смерть, копія паспорта позивача, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво про народження, Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, технічний паспорт, свідоцтво про право власності на житло - не засвідчені на предмет їх відповідності оригіналам із зазначенням дати такого засвідчення.

Враховуючи викладене, зазначена заява підлягає залишенню без руху.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позову без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Керуючись ст. ст. 136, 175-177, 185 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 8 Закону України «Про судовий збір», суд,

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Єнакіївської міської ради, третя особа – Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, позов буде вважатися неподаним та повернутий.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу, що звернувся із заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Лапченко