Рішення № 92890965, 02.11.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3494/18

Провадження №2/278/155/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді – Зубчук І.В.

секретаря с/з – Яцюрук С.В.

розглянувши у судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», третіх осіб Житомирського районного відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєст. №4618 від 11 липня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОТП «Факторинг України» заборгованість в розмірі 755725,25 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 28 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»» укладено кредитний договір №ML-010/320/2008 про надання кредиту у сумі 80500 доларів США, з кінцевим строком повернення до 22 липня 2023 року та задля забезпечення виконання зобов`язання укладено договір поруки між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк».

У травні 2018 року позивач дізнався, що на виконанні Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області знаходиться виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу міського нотаріального округу Бондар І.М. №4618 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОТП «Факторинг України» заборгованість в розмірі 755725,25 гривень.

Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням чинного законодавства, а саме виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі документів, які не підтверджували безспірності заборгованості, крім того, позивачем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила задовольнити позов з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

28 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»» укладено кредитний договір №ML-010/320/2008 про надання кредиту у сумі 80500 доларів США, з кінцевим строком повернення до 22 липня 2023 року (а.с.8-11).

28 липня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки №РМL-010/320/2008, за умовами якого ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання умов по вищевказаному кредитному договору, передав в іпотеку банку житловий будинок та земельну ділянку площею 1488 кв.м. (кадастровий номер 1822083000:02:001:0287), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.120-123).

28 липня 2008 року укладено договір поруки №SR-010/320/2008 згідно якого ОСОБА_1 виступив поручителем за виконання умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_2 (а.с.7).

11 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис №4618 про звернення стягнення на нерухоме майно – житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 1822083000:02:001:0287), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок заборгованості у розмірі: залишок заборгованості за кредитом – 83456,46 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 10879,24 доларів США (а.с.126).

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відповідача ОТП «Факторинг Україна» замінено правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» (а.с.197-199).

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п.3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєст.№4618 від 11 липня 2013 року, оскільки розмір боргових зобов`язань позивача перед банком, визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по особовому рахунку позивача оскільки, як встановлено судом, вона не містить руху коштів по рахунку позичальника, яким здійснювалось погашення кредитної заборгованості, що є порушенням вимоги п.3.5 ст.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 281, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною за реєст. №4618 від 11 липня 2011 року про звернення стягнення на об`єкт нерухоме майно – житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 1822083000:02:001:0287), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в рахунок заборгованості у розмірі 94335,70 доларів СШЩА, що за курсом НБУ станом на 11 липня 2013 року становить 754025,25 гривень та 1700 гривень, а всього у гривневому еквіваленті 755725,25 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40326297) на користь ОСОБА_1 708 гривень 80 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І. В. Зубчук