Рішення № 92890854, 10.11.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2121/20

Категорія 43

2/295/1292/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого – судді Чішман Л.М.,

за участі секретаря судового засідання –Лайчук В.В.,

позивача, представника відповідача Наумова О.Л.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ФОП « ОСОБА_2 » та з ФОП " ОСОБА_3 " користь матеріальні збитки в сумі 1906,76 грн та 20 000,00 грн моральної шкоди.

В обгрунтування вимог вказано, що 19.07.2018 року, близько 10-45 год. на зупинці громадського транспорту в с. Ліщин Житомирського району Житомирської області розірвалося колесо в рейсовому автобусі марки «ЛАЗ 4207» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ФОП ОСОБА_4 ", який слідував маршрутом «Житомир-Ліщин». Внаслідок розриву колеса осколками каміння з дорожнього покриття позивачу було завдано тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі та правій грудній залозі. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів і згідно акту судово-медичного обстеження № 1852 від 31.07.2018 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. В зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач вимушений був пройти курс лікування, на яке було витрачено 838,88 грн., а також поніс матеріальні збитки в зв`язку з поїздками до медичного закладу, до слідчих органів і органів прокуратури, дані поїздки становлять близько 1067,88 грн. Позивач пояснив, що отримавши легкі тілесні пошкодження, травми на тілі, які загоювались досить довго, головну біль, поніс великі матеріальні витрати, впродовж майже 2 років не може захистити своє право на справедливе правосуддя, притягнення винних до відповідальності, відшкодування моральних та матеріальних витрат, вважаю правильним та справедливим що даний позов підлягає задоволенню. Вказана сума, на думку позивача, є мінімально необхідною для відшкодування збитків, які ним понесено в результаті неправомірних дій відповідачів

14.05.2020 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що в до позовної заяви не додано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів заподіяння працівниками фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_2 матеріальних збитків позивачу, протиправності їх діяння, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. З наданих позивачем до справи копій чеків на оплату ліків не можливо встановити їх відповідність виданим позивачу лікарем відповідних рецептів під час лікування, а надані копії квитків на автобус не свідчать про поїздки у відповідні дні саме позивача до медичного закладу, органів досудового розслідування та прокуратури з приводу заподіяних йому тілесних ушкоджень. Відповідач вказав, що його вини в заподіянні шкоди ОСОБА_1 , а також доказів розміру заподіяних збитків не доведено, у позивача відсутні підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_2 та іншого суб`єкта господарювання матеріальних збитків в сумі 1906, 76 грн. Крім того, не встановлено, що моральну шкоду завдано позивачу внаслідок неправомірних дій працівників саме ФОП ОСОБА_2 , а позивачем не надано доказів на підтвердження розміру спричиненої шкоди.

12.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де ОСОБА_1 зазначив, що неправомірним діями відповідачів, які виразились у випуску на маршрут технічно несправного автобуса позивачу було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює у 20 000,00 грн і вона полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з приниженням гідності та честі.

В судовому засіданні 10.11.2020 року позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – ОСОБА_5 заперечував щодо позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в судове засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 19.07.2018 року, близько 10-45 год., за адресою: с. Ліщин, Житомирського району, Житомирської області, на зупинці громадського транспорту, внаслідок розриву колеса рейсового автобуса «Житомир-Ліщин», марки «ЛАЗ 4207» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , було заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_1 .

За вказаним фактом Житомирським РВП Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області проводилось досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України.

20.05.2019 року кримінальне провадження №12018060170000999 від 23.11.2018 року було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України. З змісту постанови вбачається, що (а.с. 10-12).

Згідно Акту судово-медичного обстеження №1852 від 31.07.2018 року, в ОСОБА_1 виявлено садна на обличчі та правій грудній залозі, які утворились від дії тупих твердих предметів, не включено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 8-9).

Згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства Центральна районна лікарня Житомирської районної ради від 28.08.2019 року №1237, 19.07.2018 року звертався до лікаря-травматолога зі скаргами на біль в голові та грудній клітці, нудоту, головокружіння та зі слів ОСОБА_1 травму отримано при ДТП (аварії рейсового автобуса) 19.07.2018 року, близько 10-45 год. на зупинці громадського транспорту у с. Ліщин. В результаті дообстеження встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій та садна лобної ділянки голови, забій грудної клітини. Крім того, зазначено, що хворий лікувався в амбулаторних умовах і ліки купував за свої кошти без рецептів лікаря (а.с. 13).

На підтвердження позовних вимог в частині понесення витрат на лікування після отриманої травми 19.07.2018 року, позивачем долучено копії квитанцій про придбання ліків (а.с. 28-31).

Згідно розрахунку позивача, розмір матеріальних збитків, які були витрачені ним на лікування, поїздки до лікарняних закладів та слідчих органів поліції, становить 1067,88 грн, з яких - на лікування 838,88 грн, на проїзд 98,10 грн (а.с. 31).

12.06.2020 року ОСОБА_1 було подано розрахунок матеріальних збитків при листуванні із Страховими компаніями ВАТ "СК "Країна" та ПрАТ "СК "Перша" у розмірі 203,58 (а.с. 90).

В ході розгляду справи було допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що автобус був перевантажений, схилений на правий бік, під`їхав до зупинки та коли зупинився в нього вибухнуло колесо, покриття було щебеневе, найбільше поранень отримав ОСОБА_1 , в нього була кров на обличчі.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що автобусом їхав з с. Ліщин, марку та номер автобуса він не пам`ятає, у автобуса вибухнуло колесо та вийшовши з автобуса свідок побачив ОСОБА_1 та його дружину в бруді та в камінні, в обох з лиця текла кров.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що в той день їхала на базар, автобус повертаючи призупинився та вистрелило колесо. На зупинці стояло багато людей, серед яких був ОСОБА_1 , на якого попали камінці, свідок пояснила, що ран у ОСОБА_1 не бачила.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що не пам`ятає коли сталась аварія, колесо лопнуло, коли автобус зупинявся, не пам`ятає чи були завдані комусь травми коли вибухнуло колесо.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що після того, як під`їхав автобус, вистрелило колесо, після чого свідок вийшла на зупинку, поранених або швидкої не було.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що коли під`їхав автобус вистрелило колесо, з під якого полетів отсев, свідок стояв за ОСОБА_1 при цьому зазначив, що на останнього попало трохи більше бруду, але вказав, що ніхто не постраждав, водій викликав інший автобус та всі поїхали до міста.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Як передбачено статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Позивачем пред"явлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .

Згідно Договору №46/39 на право обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 24.10.2014 року, укладеного між Департаментом промисловості, розвитку інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації (Організатор) та перевізником ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) передбачено, що організатор надає право, а Перевізник бере на себе зобов`язання щодо здійснення перевезення пасажирів на регулярному приміському маршруті «Житомир АС2- Ліщин» (10 оборотних рейсів щоденно) на період з 25.10.2014 року по 24.10.2019 року автобусами, зазначеними у Витягу з Договору на право обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що є невід`ємною частиною даного Договору ( п. 1.1. Договору) (а.с. 21-24).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автобус ЛАЗ 4207, реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_3 (а.с. 19).

Тимчасовий реєстраційний талон на користування автобусом ЛАЗ 4207, реєстраційний номер НОМЕР_1 видано на ОСОБА_2 (а.с. 18).

ФОП ОСОБА_2 видано дорожній лист № 831979 на рейс за маршрутом Житомир-Ліщин на 19.07.2019 року, водій – ОСОБА_13 . У дорожньому листі наявні відмітка «Технічний стан перевірено, виїзд дозволено» (а.с. 20).

Встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Виходячи з того, що фактично автобус ЛАЗ 4207, реєстраційний номер НОМЕР_1 належав ФОП ОСОБА_2 на праві користування, суд вважає безпідставними вимоги, пред"явлені до ФОП ОСОБА_3 .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в наслідок вибуху колеса автобуса ЛАЗ 4207, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ФОП ОСОБА_2 на праві користування, то саме діями відповідача ФОП ОСОБА_2 , 19.07.2018 року завдано шкоди позивачу.

Проте, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що ліки, відповідно до наданих квитанцій, були придбані позивачем саме для лікування отриманих травм (рецепти лікарів щодо призначеного лікування), а за таких обставин підстави для стягнення з відповідача матеріальних витрат, понесених позивачем, відсутні. Так само, як і не надано доказів, що квитки на проїзд в транспорті були використані позивачем саме для проїзду до місця лікування та назад.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Фактичною підставою для застосування відповідальності на підставі ст. 1167 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 1 липня 2010 року зокрема зазначив:

Суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації» (Antipenkovv. Russia), скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyyv. Russia), скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації (Garabayevv. Russia), скарга № 38411/02, § 113, ECHR 2007-VII (витяги) 2 а також Постанова Європейського Суду від 1 червня 2006 р.) у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridinv. Russia), скарга Ns 4171/04, § 20 березня).

Як вбачається з практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Судом встановлено, що автобус ЛАЗ 4207, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував у користуванні відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доведеність факту заподіяння шкоди ОСОБА_1 , що є наслідком вибуху колеса автобуса ЛАЗ 4207, реєстраційний номер НОМЕР_1 19.07.2018 року на зупинці громадського транспорту, оскільки позивач змушений був звертатись до лікарів медичної установи, де було констатовано наявність тілесних ушкоджень, що призвело до моральних переживаннях позивача у зв`язку з ушкодженням здоров`я, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, суд стягує з відповідачів на користь держави 840,80 грн. судового збору.

Керуючись статями 12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, статями 16, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.11.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідачі:

ФОП ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРООУ НОМЕР_4 ,

ФОП ОСОБА_3 місцезнаходження: АДРЕСА_3 ЄДРООУ 39459195,

Суддя Л.М. Чішман