Рішення № 92889683, 16.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10112/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунку пенсій № 15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16 березня 2020 року про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно заяви про перерахунок від 11 березня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що був звільнений з посади судді Котовського міськрайонного суду Одеської області постановою Вищої ради правосуддя № 283/0/15-18 від 01 лютого 2018 року у зв`язку із виходом у відставку. Після відрахування зі штату суду, 14 лютого 2018 року позивач звернувся до Подільського об`єднаного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Подільського об`єднаного управління ПФУ в Одеській області позивачу, починаючи з 14 лютого 2018 року, призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 % суддівської винагороди судді, що перебуває на відповідній посаді. У зв`язку зі зміною грошової винагороди, грошове утримання неодноразово перераховувалось.

Як зазначає позивач, згідно довідки, виданої йому територіальним управлінням ДСА в Одеській області від 28 лютого 2020 року №5-583/20/7, станом на 19 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 107202,00 грн., з яких посадовий оклад 63 060,00 грн., доплата за вислугу років – 44142,00 грн.

Враховуючи викладене, 11 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 20220 року на підставі вищевказаної довідки.

Проте, рішенням відповідача від 16 березня 2020 року № 664/13 позивачу відмовлено в перерахунку довічного грошового отримання судді у відставці. Рішення про відмову мотивоване відсутністю порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці.

Позивач із зазначеним рішенням про відмову в перерахунку довічного грошового отримання судді у відставці не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, враховуючи наступне.

Так, на переконання позивача, відсутність порядку перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці у зв`язку із прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року, не може бути підставою для відмови відповідача у здійсненні такого перерахунку, адже така відмова не ґрунтується на жодному положенні закону.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України, позивач вказав про те, що грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватись автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Позивач зазначив, що Конституційний Суд України рішенням №2-р/2020 від 18.02.2020 року пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-УІІІ, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2020 від 18.02.2020 року, Закон №1402-VІІІ не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Таким чином, на переконання позивача з 19.02.2020 року, у нього виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VІІІ, у якому відповідачем було відмовлено.

При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що необґрунтованим є посилання відповідача на неможливість проведення позивачеві перерахунку довічного грошового утримання судді у зв`язку із відсутністю роз`яснень щодо порядку проведення такого перерахунку, оскільки таких порядок визначений ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, а також Порядком додання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1).

Також позивач зазначив, що дана справа підпадає під ознаки типової справи, визначені постановою Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.

09 листопада 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно Закону України “Про судоустрій та статус суддів” №1402-VIII. 11 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління із заявою №664 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі доданої до неї довідки від 28 лютого 2020 року № 5-583/20/7, виданої Територіальним управлінням ДСА в Одеській області. Рішенням Головного управління від 16 березня 2020 року № 664/13 позивачу відмовлено у проведенні такого перерахунку, з огляду на таке.

Згідно із абз. першим пункту 25 Закону України № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Рішенням Конституційного суду України від 18.02.2020 року по справі № 1-15/2018(4086/16) вказаний вище пункт визнано неконституційним. У зв`язку з цим з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюються ст. 142 Закону № 1402-УІІІ, згідно якої у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Однак, відповідач вважає, що правові підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 28 лютого 2020 року відсутні, оскільки не відбулося підвищення суддівської винагороди, встановленої підпунктом 4 пункту 24 Прикінцевих положень Закону України №1402-VІІІ. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Закону № 1402-УІІІ, не працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, проводиться за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року. Суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 вже проведено перерахунок з 01.01.2020 року, перерахунок буде здійснюватись при збільшенні суддівської винагороди після 18.02.2020 року.

Відповідач вказує, що Позивачу вже було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів станом на 01.01.2020 року, а отже право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у позивача виникне при зміні розміру складових суддівської винагороди судді після 18.02.2020 року.

Відтак, відповідач вважає, що Головне управління не порушувало прав позивача, а діяло на підставі і у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Також відповідач зазначив, що при розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши в письмовому провадженні подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 обіймав посаду судді Котовського міськрайонного суду Одеської області (до березня 2004 року – Котовський міський суд Одеської області). Постановою Верховної Ради України від 20.03.2008 № 241-VI обраний на посаду судді безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 283/0/15-18 від 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Котовського міськрайонного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 18).

11 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вказана довідка видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІІ) (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. № 3-1), про те, що станом на 19 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 107 202, 00 грн., у тому числі: посадовий оклад – 63060,00 грн.; доплата за вислугу років (70%) – 44142,00грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0 грн.; доплата за науковий ступінь - 0 грн.; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0 грн.; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0 грн. (а.с. 19).

Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №15 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 664/13 від 16 березня 2020 року позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року.

У рішенні зазначено, що відповідно до підпункту 4 пункту 24 Прикінцевих положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді з 1 січня 2020 року становить: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно із абз. першим пункту 25 Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом має суддя, який за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року по справі № 1-15/2018(4086/16) вказаний пункт визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Але на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду. За таких обставин, позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року до надходження роз`яснень щодо порядку проведення такого перерахунку (а.с. 21).

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 22 Конституції України, зокрема, передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законодавством про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019р. №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019р., було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020р. № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020р. у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Такі правові висновки зроблено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020 року.

Дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у пункті 59 рішення Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20, а тому суд згідно ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення в даній справі враховує правові висновки Верховного Суду у зразковій справі.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд дійшов висновку, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Розмір такої суддівської винагороди для позивача вказаний у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року (а.с. 19).

Згідно пункту 3 Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набув з 19.02.2020 року.

Доводи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні, суд до уваги не бере, оскільки відсутність порядку перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці у зв`язку із прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року, не може бути підставою для відмови відповідача у здійсненні такого перерахунку, адже така відмова не ґрунтується на жодному положенні закону.

Розділом ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного форду України № 3-1 від 25.01.2008р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017р. № 5-1) встановлено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.

Отже, висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача, а саме що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного Суду суд оцінює критично, оскільки підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою, яку надав позивач, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Скасовуючи оскаржуване рішення відповідача, для повного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, оскільки лише в такий спосіб можливе поновлення його порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 840,80 грн., де 840, 80 - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 КАС України).

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 09 листопада 2020 року, справу розглянуто у перший робочий день після виходу з відпустки – 16 листопада 2020 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 120, 139, 242-246, 250, 255, 263, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16 березня 2020 року № 664/13 «Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 11 березня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-583/20/7 від 28 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя О.В. Глуханчук

.