Рішення № 92889475, 17.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5909/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов № 193539, №193540 від 23.06.2020 та №193682, №193683 від 14.07.2020.

Позов обґрунтований тим, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №193539 від 23.06.2020 та №193682 від 14.07.2020 прийняті Державною служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області за невиконання припису органів державного контролю, однак стверджує, що припис, на підставі якого винесено зазначені постанови не отримував, про наявність такого довідався, коли отримав поштою оскаржувані постанови. Щодо постанов №193540 від 23.06.2020 та №193683 від 14.07.2020 зазначає, що Товариство здійснювало внутрішнє перевезення, відповідно не мало обов`язку по встановленню та експлуатації тахографу, його перевірки та адаптації, а отже обов`язків по заповненню тахокарт при перевірці.

Позивач зазначає, що ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, ні іншим нормативно-правовий актом не визначено такого документа як “заповнена тахокарта”. Отже, законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення, встановлювати або використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву, зазначив, що під час здійснення заходів державного контролю 08.05.2020 та 16.06.2020, державними інспекторами управління Укртрансбезпеки у Харківській області було перевірено транспортний засіб DAF та MAN із державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що належать позивачу та встановлено відсутність тахокарт, про що зазначено в актах перевірки. Відповідно до встановленого порушення до суб`єкта господарювання було застосовано штраф на підставі ст.60, абз.3,ч.1, за порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: Надання послуг перевезення вантажів без оформлення документів передбачених ст.48(Закону)- відсутня тахокарта водія до тахографа у транспортному засобі. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” (ЄДРПОУ 37171990, місцезнаходження: вул. Городоцька,355, офіс 325, м. Львів, Львівська область, 79040) зареєстровано як юридичну особу 19.07.2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” є власником автомобілів DAF FT XF 105.460, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу та MAN 18.460F, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу.

08.05.2020 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області зупинено транспортний засіб марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн”, з метою проведення перевірки транспортного засобу на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області складено акт від 08 травня 2020 року №212830, в якому зафіксовано порушення вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме не передав уповноваженим особам посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив ст. 49 Закону України “Про автомобільний транспорт”. За результатами цієї перевірки посадова особи Управління Укртрансбезпеки у Львівській області винесла припис №ВС0136224 про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн”; припис не містить інформації про вручення/надіслання, відповідна графа в тексті припису не заповнена, а позивач заперечує факт отримання цього документа.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи, а саме: у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Львівській області з 10:00 год до 13:00 год 23.06.2020, надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується фіскальним чеком від 03.06.2020.

23.06.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Львівській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №193539, №193540, якими до Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” на підставі ч.1 абз. 13 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано штраф у розмірі 680 грн та ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано штраф у розмірі 1700 грн.

09.07.2020 позивачем подано скаргу на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №193539 від 23.06.2020 до Державної служби України з безпеки на транспорті.

14.07.2020 Державна служба України з безпеки на транспорті постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №193539 від 23.06.2020 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

16.06.2020 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області зупинено транспортний засіб марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн”, з метою проведення перевірки транспортного засобу на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області складено акт від 16 червня 2020 року №212951, в якому зафіксовано порушення вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме надання послуг з перевезення вантажів згідно ТТН, транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом без оформлення документів передбачених ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме ненадання заповненої тахокарти за 16.06.2020 передбаченої п.3.3. наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи, а саме: у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Львівській області з 10:00 год до 13:00 год 14.07.2020, надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується фіскальним чеком від 04.07.2020.

Позивачем 13.07.2020 надано пояснення по справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт №1865.

14.07.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Львівській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №193682, №193683, якими до Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” на підставі ч.1 абз. 13 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано штраф у розмірі 680 грн та ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано штраф у розмірі 1700 грн.

Не погодившись із прийняттями постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі – Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 15 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань -здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

Згідно з пунктом 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 “Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті” утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі – суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Під час проведення рейдової перевірки можливе, серед іншого, здійснення габаритно-вагового контролю (пункт 16 Порядку № 1567).

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Частиною другою статті 49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку №1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3(пункт 21).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25).

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. (пункт 27, 29).

Пункт 31 Порядку №1567 регулює порядок оформлення припису. Так, за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Припис підлягає обов`язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб`єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.

Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до абзаців 8,13 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

- порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

1) постанови №193539 від 23.06.2020 та №193682 від 14.07.2020 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” адміністративно-господарського штрафу в сумі 680 грн ґрунтується на тому, що перевізник/ТОВ “Партнер Дістрібьюшн” не виконав припис органів державного контролю, відповідальність за яке передбачена абзацом 13 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Зазначені постанови містять посилання про невиконання ТОВ “Партнер Дістрібьюшн” припису №ВС0136224; припис винесено ТОВ “Партнер Дістрібьюшн”, зазначено “не забезпечено наявність у водіїв належно оформлених документів, передбачених ст. 48 ЗУ “Про автомобільний транспорт”; не виконуються вимоги ст. 48 ЗУ “ Про автомобільний транспорт” стосовно надання для перевірки документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення; не забезпечено виконання вимог наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385 в частині наявності у водіїв заповнених тахокарт у кількості, передбаченій ЄУТР”.

Норми пункту 31 Порядку №1567 визначають, що припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Припис не містить інформації про отримання такого Товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” під розписку/надіслання поштою. Позивач стверджує, що цей припис під розписку йому не вручався, поштою такий не отримував. Відповідач не представив доказів вручення/надсилання припису №ВС0136224 Товариству з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” . Отже, відповідач не довів, що припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №ВС 0136224 був вручений Товариству з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн”. Отже, рішення про накладення адміністративно-господарського штрафу за невиконання вимог припису №ВС0136224 було прийняте за відсутності відомостей про вручення/надіслання цього припису Товариству з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” , що свідчить про його очевидну протиправність.

2) постанови №193540 від 23.06.2020 та №193683 від 14.07.2020 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн ґрунтується на тому, що перевізник надає послуги перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно пункту 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2. Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6. Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Суд також відхиляє доводи позивача з приводу того, що наявність заповнених тахокарт є обов`язковими лише при здійсненні міжнародних перевезень, та зазначає, що вимоги Інструкції №385 поширюються на усіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Тож наявність цих документів є обов`язковою для перевізників, які здійснюють як міжнародні, так і внутрішні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що заповнення тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР є документами, що відповідно до статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, повинні знаходитись у водія під час здійснення перевезення.

При цьому, судом враховано ту обставину, що перевірка оснащеності тахографом здійснюється співробітниками Укртрансбезпеки, відповідно до повноважень, лише при здійсненні міжнародних перевезень, а при здійсненні внутрішніх перевезень проводиться лише перевірка документів на встановлений тахограф.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно приписів статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що винесені відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №193540 від 23.06.2020 та №193683 від 14.07.2020 є правомірними та обґрунтованими. Отже, позовна вимога щодо визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №193540 від 23.06.2020 та №193683 від 14.07.2020 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст. 19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн”.

Частиною 3 ст.139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви товариства, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1098,50 грн.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №193539 від 23.06.2020.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №193682 від 14.07.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” (вул. Городоцька, 355, офіс 325, м. Львів, ЄДРПОУ 37171990) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1098,50 (одна тисяча дев`яносто вісім гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.