Рішення № 92889104, 13.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3961/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі– позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранторг" (далі– відповідач) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.22), стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1021585,92 грн..

Оскільки відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Представник відповідача у поданій до суду заяві підтвердив, що станом на 05.10.2020 р. відповідач має податковий борг з орендної плати за землю в сумі 1191850,24 грн. (заборгованість, що стягується за позовом 1021585,92 грн. + орендна плата за серпень 2020 р. в розмірі 170264,32 грн.). Також, у цій заяві представник просив розстрочити виконання судового рішення на строк 12 місяців, шляхом сплати боргу рівними щомісячними платежами, починаючи з 01.01.2021 р. (а.с.34-36).

Представник позивача свою позицію щодо розстрочення виконання рішення до суду не надсилав.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до даних зворотного боку облікової картки платника податків за відповідачем, станом на 30.09.2020 р., рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 1021585,92 грн., що відповідачем не заперечується (а.с.23).

Так, пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 10.03.2020 р. №13405-52 на суму 170264,32 грн. (а.с.8).

Доказів оскарження або відкликання даної податкової вимоги суду не надано.

Проте, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг відповідачем не погашений, що також не спростовано.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини

Представник позивача повідомив суду, що станом на 30.09.2020 р. за відповідачем рахується борг з орендної плати в сумі 1021585,92 грн. (а.с.22).

Відтак, наявні об`єктивні обставин для стягнення податкового боргу з відповідача в межах заявленої у справі суми.

Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду слід зазначити таке.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст.246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Положеннями ч.4 ст.378 КАС України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із системного аналізу вказаної статті слідує, що розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. При цьому, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Відповідач посилається на відсутність коштів у зв`язку з невиконанням ТОВ "Гранітпромпереробка" як Орендарем своїх зобов`язань за договором оренди обладнання від 05.07.2018, у зв`язку з чим станом на 01.01.2019 утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 568000 грн., а станом на 31.12.2019 р. – 3778920 грн.. У зв`язку з чим, 01.06.2020 р. сторонами підписано Угоду про порядок виконання грошового зобов`язання за договором оренди обладнання від 05.07.2018 р., згідно з п.1.1 якої починаючи з 01 січня 2021 р. Орендар сплачує на користь Орендодавця грошову заборгованість (3778920 грн.) по 314910 грн. щомісячно, до 10 числа включно (а.с.38-43).

Водночас, відповідачем не надано до суду доказів, які б повно та всебічно висвітлювали фінансовий стан підприємства, про заплановані кошти, які в майбутньому були б спрямовані на виконання рішення суду. Вказані відповідачем у заяві обставини самі по собі не є свідченням наявності підстав, за яких суд може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, підписання 01.06.2020 Угоди про порядок виконання грошового зобов`язання за Договором від 05.07.2018 не надає ніяких гарантій щодо поліпшення фінансового становища підприємства у близькому майбутньому, оскільки не містить жодного пункту про відповідальність за її невиконання.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що наведені у заяві обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

До того ж, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано при врахуванні не тільки інтересів відповідача, а й позивача по справі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на даний час підстав для розстрочення виконання судового рішення у справі немає.

Однак, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що відповідач не позбавлений процесуальної можливості в майбутньому звернутися до суду із заявою, в порядку ст.378 КАС України, про розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, надавши відповідні письмові докази, які можуть свідчити про неможливість його виконання.

Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом на встановлено таких витрат суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранторг" (код за ЄДРПОУ – 37231986) до бюджету податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 1 021 585,92 грн. (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 92 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Гранторг" (код за ЄДРПОУ – 37231986).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України, та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до п.п.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько