Рішення № 92889069, 17.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м.Київ № П/320/1014/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.08.2019 № 0023391413, № 0023401413 та № 0023411413.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2020 у зв`язку з проведенням реорганізацією було замінено відповідача на його правонаступника, а саме Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Ухвалою суду 14.05.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої встановлено порушення вимог податкового законодавства, однак позивач вважає, що при проведенні перевірки податковий орган дійшов помилкового висновку щодо порушення вимог податкового законодавства, а саме щодо заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Зауважив, що ним було подано всі первинні бухгалтерські документи, які вказують на здійснення господарських операцій, в результаті яких позивачем були придбанні товарно - матеріальні цінності в асортименті, а також первинні бухгалтерські документи та договори, на підставі яких було здійснено оплату придбаного товару.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, а також від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову, оскільки матеріалами перевірки не підтверджують проведення господарських операцій з контрагентами позивача, у зв`язку з чим завищення суми від`ємного значення.

Також від учасників справи надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" (код ЄДРПОУ 39709401) має статус юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, а також являється платником податку на додану вартість.

До видів діяльності позивача входить: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 07.06.2019 № 1243 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «TTC Комплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 18.07.2019 № 650/10-36-14-13/39709401 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «TTC Комплект».

Як вбачається з даного акту перевірки, Головним управління ДФС у Київській області встановлено такі порушення:

п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділ III ПК України, порушення п. 5, 7, 21 П(С)БО № 15 «Дохід», П(С)БО № 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4 068 177,00 грн, в тому числі за III кв. 2016 року в сумі 131 571,00 грн, за IV кв. 2016 року в сумі 261 255,00 грн, І кв. 2017 року в сумі 428 420.00 грн, за II кв. 2017 року в сумі 415 831,00 грн, за III кв. 2017 року в сумі 748 250,00 грн, за IV кв. 2017 року в сумі 653 793,00 грн, за І кв. 2018 року в сумі 104 966,00 грн, за II кв. 2018 року в сумі 605 599,00 грн, за IV кв. 2018 року в сумі 504 728,00 грн та за І кв. 2019 року в сумі 213 764,00 грн;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3 134 072,00 грн, в тому числі: червень 2017 року 357 655,00 грн, липень 2017 року 646 052,00 грн, серпень 2017 року 70 634,00 грн, вересень 2017 року 236 149,00 грн, жовтень 2017 року 417 457,00 грн, грудень 2017 року 74 462,00 грн, січень 2018 року 39 414,00 грн, квітень 2018 року 171 053,00 грн, травень 2018 року 150 974,00 грн, червень 2018 року 226 638,00 грн, жовтень 2018 року 218,00 грн, листопад 2018 року 165 760,00 грн, грудень 2018 року 380 597,00 грн, січень 2019 року 124 841,00 грн, лютий 2019 року 18 519,00 грн, березень 2019 року 53 649,00 грн;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54 741,00 грн, у тому числі за березень 2019 року - 54 741,00 грн.

За наслідками встановлених порушень та на підставі акту перевірки від 18.07.2019 №650/10-36-14-13/39709401 були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

№ 0023391413 від 12.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5 085 221, 25 грн, в тому числі за основним платежем на суму 4 068 177,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 017 044, 25 грн;

№ 0023401413 від 12.08.2019, яким визначено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 54 741,00 грн;

№ 0023411413 від 12.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 701 108,00 грн, в тому числі за основним платежем на суму 3 134 072,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 567 036,00 грн.

Не погоджуючись за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з вказаним позов до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Під витратами, відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п. 75. 1 ст. 75 ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Також п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст. 197 цього Кодексу);

в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п. 201.1 ст. 200 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.

Також п. 201.4 ст. 200 ПК України визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно п. 200-1.3 ст 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем було укладено ряд договорів, а саме:

З ТОВ «ТРАНЗІТ СТАЛЬ» договір поставки від 01.08.2017 № ТТС-000229 щодо придбання - Перехід стальний концентричний, Муфта Ду 25, Муфта PPR, Кран кульовий в/з, Фланець приварний Ду 80, З`єднання під ключ американка Ду 25 тощо;

з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУП» договір поставки від 16.11.2017 № ТТС-000235 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ПРИСТЕН» договір поставки від 01.11.2017 № ТТС-000234 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «РЕАЛ БУДПРОЕКТ» договір поставки від 02.04.2018 № ТТС-000251 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ» укладено договір поставки від 23.04.2018 № ТТС-000257 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ПРОДА-МИР» договір поставки від 03.05.2017 № ТТС-000215 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «АЕРО КОНСТРАКТ ІНЖИНІРІНГ» договір поставки від 22.08.2016 № ТТС-000165 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «КОРВАЛ» договір поставки від 20.02.2017 № ТТС-000204 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ДНІПРО OIJI ГРУП» договір поставки від 05.07.2017 № ТТС-000225 щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ «БЕЛЬМОНД ТОРГ» договір від 02.11.2018р. № ТТС-000295 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ХАЛБРЕЙН» договір поставки від 18.05.2018 № ТТС-000260 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ТАРГЕТ ГЛОБАЛ» договір від 23.01.2017 № ТТС-000200 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ "Софт-енерго" та ТОВ «TTC Комплет» укладено договір від 02.05.2018 № ТТС-000255 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «СТАРТФОРД» договір поставки від 27.04.2018 № ТТС-000252 щодо придбання послуг погруз очно - заготівельні; послуги з перевезення; послуги щодо складування та зберігання;

з ТОВ «КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ» договір поставки від 01.09.2017 № ТТС-000230 щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ «КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ» щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ "Бардо груп" щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ «ЛАГРОН» договір поставки від 09.07.2017 № ТТС-000226 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ЕНЕРКОМ ГРУП» договір поставки від 25.09.2017 № ТТС-000231 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «СЛІМ ГРУП» договір від 28.12.2018 № ТТС-000298 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ "ТІМБЕР-ПРОФ" щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ "ТК ЗАХІДНА ЛОГІСТИКА" щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ «TTC Комплект» щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту;

з ТОВ «АКРАМ ВЕСТ ТД» договір від 19.10.2016 № ТТС-000171 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «ГРОСОР» договір від 01.02.2017 № ТТС-000202 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ «НІКА ТРАСТ» договір від 18.03.2019 № ТТС-000311 (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС" (з аналогічною номенклатурою товару, як і у взаємовідносинах з попереднім контрагентом);

з ТОВ "АГРОФІРМА ЧОРНОЛОЗКА" договір від 18.05.2018 № ТТС-000261 щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту та послугами по перевезенню, розвантажуванню/завантажуванню та складському зберіганню;

з ТОВ "ЛАЙНЕКС СІСТЕМ договір від 04.10.2018 № ТТС-000291 щодо придбання товару для будівництва та ремонту водопостачальних та каналізаційних мереж різного асортименту.

Даними постачальниками було оформлено податкові накладні, які включено до складу податкового кредиту на суму податку на додану вартість.

На підтвердження встановленого, позивачем було подано ряд первинної документації, яка підтверджує реальність вищезазначених господарських операцій, а видаткові накладні, довіреності, банківські виписки, оборотно - сальдові відомості по контрагентам, договір оренди приміщення, накази про прийом на роботу, документи. що підтверджують придбання автотранспорту, договір про відступлення права вимоги.

В обґрунтування нереальності здійсненні господарських операцій між позивачем та його контрагентами, податковий орган посилається на відсутність інформації щодо наявності у них основних фондів для виконання визначених договорами обов`язків та зазначає про відсутність у контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та інше. Також в акті перевірки податковий орган посилається на невідповідність придбаного контрагентами товариства товару з реалізованим Товариству товару, з чого робить висновок про те, що по операціям з постачання товарів лише оформлялись окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання по ланцюгу постачання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

На думку суду, такі твердження відповідача ґрунтуються на припущеннях та недоведених, з огляду на наступне.

Так, порушення позивачем норм податкового законодавства базується на інформації лише одержаних з власних інформаційних систем податкового органу, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності фінансово-господарські операції не відбулись.

Крім того, відсутність у контрагентів товариства трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідну поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі по податку на додану вартість, адже податковий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо.

Водночас, чинне податкове законодавство не ставить у залежність позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, та наявність у штаті підприємства працюючих осіб. Контрагенти мають право залучати на надання послуг/виконання робіт інших осіб не лише шляхом укладання трудових договорів. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від діяльності контрагентів, розрахунку з бюджетом третіх осіб та наявність залучених за трудовим договором працівників контрагентів.

Разом з цим, суд враховує, що відповідачем жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності підстав для включення сум з придбання наведених товарів до податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення до суду надано не було.

Зокрема відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Так, слід зазначити, що документи, що були наданні позивачем відповідають встановленим вимогам.

Щодо посилань податкового органу на протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 10.04.2019, який подав свідчення про ТОВ «БЕЛЬМОНД ТОРГ» та про непричетність останнього до ведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства, а також щодо посилання на копії матеріалів кримінального провадження № 32018270000000045 про ТОВ «КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС», копію ухвали Приморського районного суду м. Одесі щодо ТОВ «ЛАГРОН» та протоколу огляду від 13.05.2019, то суд вважає за необхідне зазначити про те, що посилання на протокол допиту свідків та матеріали кримінальних проваджень штучно створюють конкуренцію юстицій (кримінальної та адміністративної). Оскільки докази кримінального провадження мають остаточно оцінюватись судом загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи за правилами Кримінального процесуального кодексу України. Натомість КАС України визначає інший процесуальний порядок роботи із показаннями свідків аніж дослідження протоколів слідчих дій із незавершеного кримінального провадження. Такий підхід дозволяє дотриматись принципу змагальності, забезпечити належну реалізацію прав всіх учасників процесу. З боку відповідача клопотання про допит вказаного свідка у даній адміністративній справі не заявлялось.

На думку суду, обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду кримінальної справи відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені протоколом або вироком суду у кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами.

Таким чином, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності

Також судом враховано і правосуб`єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.

Аналогічна позиція містить у рішеннях Верховного Суду від 27.02.2018 № К/9901/1391/17 та від 07.02.2018 № К/9901/3360/17.

Щодо тверджень податкового органу про відсутності доказів про факт оплати придбаного товару, суд вважає, що наявність таких документів є не визначальною підставою, яка підтверджує здійснення господарських операції, оскільки надані документи підтвердили законність операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Розглядаючи справу "Інтерсплав" проти України про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

У рішенні від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства поняття «закон» та «законність» розглядаються в контексті не тільки ст. 10, а й ст. 5 «Право на свободу та особисту недоторканність» Конвенції. ЄСПЛ вказує, що вимога п. 2 ст. 10 Конвенції про те, що обмеження здійснення свободи вираження поглядів, яке має бути встановлене законом, є рівнозначною вимозі, передбаченій у п. 1 ст. 5 Конвенції про те, що будь-яке позбавлення свободи має бути законним. ЄСПЛ наголошує: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба - з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», у п. 1 ст. 5 зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке позбавлення свободи відповідає меті ст. 5 і не є свавільним (п. 54).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень від 12.08.2019 № 0023391413, № 0023401413 та № 0023411413.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 21 020,00 грн (платіжне доручення № 708 від 24.02.2020), суд вважає за необхідне стягнути та повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 12.08.2019 № 0023391413, № 0023401413 та № 0023411413.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект» (код ЄДРПОУ 39709401) судові витрати у сумі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.