Ухвала суду № 92888997, 16.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2020 року справа № 320/11157/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Києво-Святошинського району Відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Домбровського Романа Анатолійовича, Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про визнання неправомірними дій, скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до державного виконавця Києво-Святошинського району Відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Домбровського Романа Анатолійовича, Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови виконавчого провадження ВП №62733326, відкритого 06.08.2020 відповідачем-1, та виконавчого провадження ВП №63280634, відкритого 13.10.2020 відповідачем-2 та похідні документальні акти по цих провадженнях.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Отже позовні вимоги позивача мають бути чітко сформульовані у їх розумінні.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови виконавчого провадження ВП №62733326, відкритого 06.08.2020 відповідачем-1, та виконавчого провадження ВП №63280634, відкритого 13.10.2020 відповідачем-2 та похідні документальні акти по цих провадженнях.

Отже, позовна заява не містить чітких вимог про те, які саме постанови виконавчого провадження ВП №62733326, відкритого 06.08.2020, та виконавчого провадження ВП №63280634, відкритого 13.10.2020, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати.

Звертаючись до суду позивач має чітко викласти свої вимоги, зазначивши назву рішення, яке він оскаржує, найменування органу чи посадової особи, яка видала оскаржуване рішення та вказавши дату такого рішення та його номер.

У даному випадку не є зрозумілим які саме постанови оскаржуються позивачем до суду, що не дозволяє суду визначити зміст спірних правовідносин в цій частині.

Крім того, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати похідні документальні акти по виконавчих провадженнях №62733326 та №63280634, взагалі не зазначаючи, які саме похідні документальні акти має на увазі, що також є підставою для уточнення позовних вимог.

У порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід конкретизувати свої позовні вимоги щодо оскарження конкретних рішень суб`єктів владних повноважень, з якими позивач не погоджується.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.

При цьому, частиною 1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позовні вимоги не є чітко визначеними, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належні докази на підтвердження отримання позивачем оскаржуваних постанов із зазначенням дати отримання оскаржуваних постанов.

У разі пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, частиною першою ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктами 7 та 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

У позовній заяві в якості відповідача-1 зазначено державного виконавця Києво-Святошинського району Відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Домбровського Романа Анатолійовича.

У той же час згідно зі статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016 систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що державний виконавець Києво-Святошинського району Відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Домбровський Роман Анатолійович є посадовою особою Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Саме Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є відповідним органом державної виконавчої служби, та має ідентифікаційний код юридичної особи - 34903037, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Київо-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Лесі Українки, буд.86.

Отже, одним із відповідачів по справі має бути відповідний орган державної виконавчої служби - Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код юридичної особи - 34903037, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Київо-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Лесі Українки, буд.86).

У зв`язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність приведення суб`єктного складу учасників у відповідність до вимог частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати позовну заяву, в якій відповідачем зазначити відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В позовній заяві позивачем викладено клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить зупинити стягнення у виконавчих провадженнях, відповідно до виконавчого листа №2-244/09, виданого 20.07.2009 щодо виконавчого провадження ВП №62733326, відкритого 06.08.2020 відповідачем-1 та виконавчого провадження ВП №63280634, відкритого 13.10.2020 відповідачем-2, до вирішення судом по суті позовних вимог.

Враховуючи, що клопотання про забезпечення позову подано разом із позовною заявою, суд не може розглянути дане клопотання до вирішення питання про відкриття провадження даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнену позовну заяву (три примірники), в якій чітко викласти позовні вимоги, зазначити конкретні постанови, які позивач просить визнати протиправними та скасувати (зазначивши назву постанови, яка оскаржується, найменування органу чи посадової особи, яка видала оскаржувану постанову, вказавши дату такої постанови та її номер);

- в уточненій позовній заяві зазначити одним із відповідачів відповідний орган державної виконавчої служби - Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код юридичної особи - 34903037, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Київо-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Лесі Українки, буд.86), замість державного виконавця.

- надати докази на підтвердження отримання позивачем кожної з оскаржуваних постанов із зазначенням дати отримання, а у разі пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску;

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.