Рішення № 92888963, 16.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
16.11.2020
Номер справи
320/7348/20
Номер документу
92888963
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року № 320/7348/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус сіті" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотус сіті" з вимогою стягнути з рахунків ТОВ «Лотус сіті» (код ЄДРПОУ: 42153622) у банках, що обслуговують боржника – 99248,31 грн., на користь Державного бюджету, в рахунок погашення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Богдана Хмельницького, 104-а, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, 08400.

Проте, поштове відправлення не було вручене адресату, з незалежних від суду причин.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, ухвалу суду від 26.08.2020 оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

У той же час, відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду про продовження строків на подання відзиву чи інших заяв по суті справи не направлено, а відтак, враховуючи положення ч. 6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

У судовому засіданні призначеному на 22.09.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Крім того, заявив клопотання про подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідач, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про причину неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою від 22.09.2020, керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру кричних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань ТОВ «Лотус сіті» (код ЄДРПОУ: 42153622) зареєстроване як юридична особа від 23.05.2018, номер запису: 12741020000015296, місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 104-а, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, 08400.

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області встановлено, що за результатами підприємницької діяльності за відповідачем обліковується борг в розмірі – 99248,31 грн.

Вищезазначений податковий борг виник внаслідок несплати товариством узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток, нарахованих платнику за результатами контрольно-перевірочної роботи податкового органу.

Посадовими особами контролюючого органу було проведено наступні камеральні перевірки:

1. щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН. За результатами перевірки складено Акт від 13.03.2019 №524/10-36-51/42153622. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №0032815105 на загальну суму - 99079,31 грн.

2. щодо своєчасності подання звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. За результатами перевірки складено Акт від 14.03.2019 №489/10-36-51/42153622. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2019 №0035555105 на загальну суму – 170,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлені рекомендованими листами відповідачу, однак останнім не отримані від незалежних від позивача причин, отже дане свідчить про належне повідомлення відповідача.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувались, тому в силу положень ПК України є узгодженим.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму – 99248,31 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов`язання не сплачував, на виконання вимог ст. 59 ПК України, з метою погашення податкового боргу, податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 21.05.2019 №111807-51.

З тих підстав, що сума податкового зобов`язання, яка виникла і наявна у відповідача залишається непогашеною, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

У свою чергу згідно пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд зазначає, що грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємства, визначені контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 04.04.2019 №0035555105у розмірі 170,00 грн., не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд зазначає, що грошові зобов`язання з податку на додану вартість, визначені в податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржене в установленому законом порядку у загальному розмірі 99079,31 грн. ТОВ "Лотус сіті" не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства складає 99248,31 грн., що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Головним управлінням ДПС у Київській області виставлено ТОВ "Лотус сіті" податкову вимогу від 21.05.2019 №111807-51, яка була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі рекомендованою кореспонденцією, однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 99248,31 грн. до суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/8600/18 №826/18379/14. Висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків ТОВ «Лотус сіті» (код ЄДРПОУ: 42153622) у банках, що обслуговують боржника – 99248 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок вісім) грн. 31 грн., на користь Державного бюджету, в рахунок погашення боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 92888963 ?

Документ № 92888963 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 92888963 ?

Дата ухвалення - 16.11.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 92888963 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 92888963 ?

В Київський окружний адміністративний суд
Попередній документ : 92888961
Наступний документ : 92888964