
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2020 р. справа № 300/2235/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач) про визнання протиправною відмову у проведенні зміни порядку виплати пенсії через відділення поштового зв`язку Нижнів Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» з доставкою додому за місцем фактичного проживання та зобов`язання до припинення перерахування призначеної пенсії на банківський рахунок та здійснення виплати пенсії через відділення поштового зв`язку Нижнів Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» з доставкою додому за місцем фактичного проживання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в порушення норм пенсійного законодавства протиправно відмовлено у припиненні перерахування призначеної пенсії на банківський рахунок та здійснення виплати пенсії через відділення поштового зв`язку. З діями відповідача не погоджується, оскільки Порядком передбачено можливість подачі заяви про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання переведення як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до пенсійного органу особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Також зазначив, що дана правова позиція підтверджується постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2019 у справі за №520/9721/16-а, від 08.08.2019 у справі за №426/7157/16-а. Відтак, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача, 22.09.2020, надійшов відзив на позовну заяву від 16.09.2020. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, вказав, що заява, надіслана на адресу управління від імені ОСОБА_1 поштовим конвертом, не дає можливості пенсійному органу змінити порядок виплати пенсії з банку на відділення поштового зв`язку, так як така заява повинна бути подана тільки пенсіонером особисто або його законним представником, а посилання позивача на правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду є безпідставними, оскільки підстави звернення пенсіонерів до пенсійного органу із заявою та підстави відмови, зазначені в даних постановах Верховного Суду, є відмінними від зазначеного спору та не підлягають застосуванню в даній справі. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Від позивача, 09.10.2020, надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив проти тверджень представника відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.
Від відповідача, 20.10.2020, надійшло заперечення, в якому представник відповідача не погоджується з викладеною позицією позивача у вищезазначеній відповіді на відзив.
Від позивача, 05.11.2020, надійшли пояснення на заперечення, в яких заперечив проти тверджень представника відповідача та просив врахувати його похилий вік та проблеми із здоров та проблеми із здоров`ям.
Суд звертає увагу сторін на те, що в силу вимог частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи в категорії справ незначної складності є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію по віку, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_1 видане 25.02.2020.
На звернення позивача про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, листом від 05.05.2020 №73 відповідач відмовив в задоволенні заяви, посилаючись на те, що Порядком передбачено подання заяви про виплату пенсії виключно пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною, ОСОБА_1 , звернувся в суд з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок подання заяви про проведення зміни порядку виплати пенсії регулюється п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, згідно якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого представника.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 законними представниками є батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники за місцем їх проживання (реєстрації), представники закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників за місцезнаходженням таких закладів (органів).
Отже, вказана норма передбачає право подання заяви тільки пенсіонером особисто або його законним представником, однак вказана норма не містить вказівок, як саме повинен звернутись законний представник, чи особисто чи надіслати заяву та належні документи поштовим зв`язком.
Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2019 у справі за №520/9721/16-а та від 08.08.2019 у справі за №426/7157/16-а, на які посилається і позивач.
Однак, такі посилання позивача є безпідставними, оскільки вони стосуються безпосередньо процедури подання такої заяви законним представником.
У зазаначених постановах, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазаначив, що відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Тобто, вищезазначена норма не містить вказівок як саме повинен звернутись чи особисто чи надіслати заяву та належні документи поштовим зв`язком «останнім» - саме законним представником. Щодо звернення безпосередньо пенсіонером, норма містить пряму вказівку звернутися особисто пенсіонером, відтак позивач помилково посилається на зазначені правові позиції у вищезазначених постановах.
Більше того, по заяві, яка надіслана поштою, неможливо встановити чи вона написана заявником та чи вірно відображає волю ОСОБА_1 дійсно отримувати пенсію не через банк, а через відділення поштового зв`язку, наслідком чого можливе порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Враховуючи, що пенсінером подано заяву про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання до пенсійного органу через поштовий зв`язок, що є порушенням пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", дії відповідача щодо відмови у проведенні зміни порядку виплати пенсії через відділення поштового зв`язку з доставкою додому за місцем фактичного проживання, є правомірними.
Крім того, необхідно зазначити, що управління жодним чином не заперечує проти права пенсіонера на отримання призначеної пенсії через відділення поштового зв`язку та на подання заяви про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання.
Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин, суд не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на кожний аргумент позивача, викладений у позовній заяві, оскільки це не впливає на суть прийнятого рішення у даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
В силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників справи:
позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088).
Суддя Шумей М.В.
Судове рішення № 92888840, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/2235/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: