Рішення № 92888770, 16.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2020 року Справа № 280/7746/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова Ігоря Вікторовича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 63111819 від 05.10.2020 року та повністю скасувати її; зобов`язати відповідача здійснити виконавче провадження № 63111819 згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження” у розумний термін; зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строк 30 днів з дня набрання чинності рішенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що 02.09.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі № 280/2522/20 про зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 14.02.2020 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для її подальшої передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в районі с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області.

17.09.2020 позивач звернувся із заявою щодо примусового виконання рішення та додатковими документами. 26.09.2020 ОСОБА_1 отримав від відповідача постанову про відкриття виконавчого провадження, а пізніше копію Наказу від 04.08.2020 № 8-5559/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

10.10.2020 ОСОБА_1 отримав постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.10.2020 по ВП № 63111819.

Вважає прийняту постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження протиправною, оскільки боржник фактично не виконав вимоги виконавчого документу, а відмовив у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з нових надуманих підстав, оскільки боржник не врахував висновків суду по справі № 280/2522/20. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.11.2020 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 12.11.2020, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

У судове засідання 12.11.2020 учасники справи чи їх представники не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив до суду не надходив.

Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 280/2522/20 від 11.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га для її подальшої передачі ОСОБА_1 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в районі с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області.

02.09.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом у зазначеній справі позивачу видано виконавчий лист № 280/2522/20.

Наказом від 04.08.2020 № 8-5559/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі № 280/2522/20, розглянувши повторно клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 14.02.2020 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пунктів), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з тих підстав, що місце розташування земельної ділянки не відповідає ч. 7 ст. 118, ч. 3, 4 ст. 136 Земельного кодексу України.

17.09.2020 позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом від 02.09.2020 у справі №280/2522/20.

Постановою від 05.10.2020 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №280/2522/20, що виданий 02.09.2020, оскільки відповідно до клопотання боржника від 29.09.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для її подальшої передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в районі с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області. За результатами розгляду якого 04.08.2020 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Оксаною Коротчук видано наказ № 8-5559/15-20-СГ, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пунктів), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з тих підстав, що місце розташування земельної ділянки не відповідає ч. 7 ст. 118, ч. 3, 4 ст. 136 Земельного кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. ч. 5-6 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Як передбачено п.9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що відповідно до клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 29.09.2020 року державним виконавцем встановлено, що боржником рішення суду виконано фактично, на підтвердження його виконання, боржником надано наказ в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Оксаною Коротчук № 8-5559/15-20-СГ від 04.08.2020.

З огляду на надані документи, постановою від 05.10.2020 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №280/2522/20, оскільки вимоги виконавчого документа виконано боржником в повному обсязі у спосіб і порядок, встановлений виконавчим документом.

Так, згідно з Наказом від 04.08.2020 № 8-5559/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі № 280/2522/20, розглянувши повторно клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 14.02.2020 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пунктів), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з тих підстав, що місце розташування земельної ділянки не відповідає ч. 7 ст. 118, ч. 3, 4 ст. 136 Земельного кодексу України.

Відтак, з матеріалів справи видно, що до відкриття виконавчого провадження вимоги виконавчого документу виконані боржником самостійно.

Суд зауважує, що у виконавчому листі від 02.09.2020 у справі №280/2522/20 зобов`язано боржника вчинити дії щодо повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2020, що і було ним зроблено. Про що зазначено у Наказі від 04.08.2020 № 8-5559/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Відтак, у державного виконавця були підстави для закінчення виконавчого провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що первісно позивачу наказом від 16.03.2020 № 8-2190/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу було відмовлено з підстав невідповідності поданих документів ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, не зазначено вид документації відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій».

Визнаючи дії відповідача протиправними, Запорізький окружний адміністративний суд в рішенні від 11 червня 2020 року зазначив наступні висновки: що «…викладені відповідачем у Наказі від 16.03.2020 № 8-2190/15-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” мотиви для відмови не містять жодної з передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Посилання відповідача на наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.10.2019 № 8-1799/15-19-СГ “Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права на які пропонуються до продажу на земельних торгах судом до уваги не приймаються, оскільки не були покладені в основу оспорюваного наказу відповідача від 16.03.2020 №8-2190/15-20-СГ…».

Також суд зазначає, що Положенням про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333, чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, зокрема, і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, пунктом 8 Положення визначено, що головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

З наведеного слідує, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області на виконання рішення суду від 11 червня 2020 року повинно було повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2020.

Висновок щодо форми рішення про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою та зазначення в ньому підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, неодноразово зазначався Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 21.01.2018 року у справі №1903/2676/12, в постанові від 11.04.2018 року у справі №806/2208/17, в постанові від 15.05.2018 року у справі №820/4436/17.

Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області при повторному розгляді клопотання позивача відмовило останньому у наданні відповідного дозволу рішенням у формі наказу, відповідно до вказаного Положення, з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки ч. 7 ст. 118, ч. 3, 4 ст. 136 Земельного кодексу України, врахувавши викладені в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 висновки.

За наведених обставин, є підстави вважати, що рішення суду від 11 червня 2020 року фактично виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а у державного виконавця були підстави для прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Вказані вище обставини були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, а тому таке рішення державного виконавця є таким, що винесено у відповідності до норм чинного законодавства, у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», отже, спірна постанова скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене задоволенню також не підлягають і похідні позовні вимоги, а саме щодо зобов`язання відповідача здійснити виконавче провадження № 63111819 згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження” у розумний термін та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строк 30 днів з дня набрання чинності рішенням.

Задоволенню не підлягає і частина позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки це є невірно обраним способом захисту прав позивача, так як права останнього у даному випадку порушені саме спірним рішенням державного виконавця, а не його діями, так як закінчення виконавчого провадження відбувається саме шляхом прийняття відповідної постанови, а не шляхом вчинення дій.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача з відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня й ого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.11.2020.

Суддя А.В. Сіпака