Рішення № 92888453, 16.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/13510/20

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №162 від 24.06.2020 про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання;

- зобов`язати відповідача видати товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання на підставі поданої 05.06.2020 заяви.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 05.06.2020 подано до Головного управління ДПС у Житомирській області заяву на одержання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Рішенням відповідача від 24.06.2020 відмовлено позивачу у видачі відповідної ліцензії. Позивач посилається на те, що виконав всі умови для отримання ліцензії, а саме подав відповідну заяву до контролюючого органу разом з оригіналом платіжного доручення щодо сплати за відповідними реквізитами. Відмова у видачі ліцензії відбулась за відсутності законних підстав, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Ухвалою судді від 21.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.09.2020 №1189/06-30-08-06 (а.с.15-16).

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 02.11.2020 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін та покази свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" зверталось до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального для власних потреб (а.с.6).

До заяви було долучено платіжне доручення №1 від 04.06.2020 про сплату 780,00 грн. Призначення платежу: плата за ліцензію на право зберігання пального (а.с.7).

Рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.06.2020 №162 позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Вказано, що в порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального") підприємством надано заяву на отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання без підтвердження зарахування сплати до місцевого бюджету за місцем здійснення діяльності (а.с.8).

Як свідчать матеріали справи, позивач не погоджуючись з таким рішенням звернувся до ДПС України зі скаргою.

За результатми розгляду скарги рішенням від 27.07.2020 №23820/6/99-00-09-08-01-06 ДПС України залишило скаргу "Сатурн-Агрос" без задоволення, а рішення головного управління ДПС у Житомирській області від 24.06.2020 № 162 про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) - без змін (а.с.9-10).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеномуКонституцієюта законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі пальним на території України врегульовані Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

Згідно з частинами 32, 33, 35 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови у видачі ліцензії слугував факт відсутності підтвердження зарахування відповідної річної плати за ліцензію.

Водночас, як свідчать матеріали справи позивач згідно платіжного доручення №1 від 04.06.2020 перерахував до Державного Бюджету на рахунок УДКСУ у м.Житомирі Житомирської області UA62 899998 0334149829000006797 платіж в сумі 780,00 грн за кодом бюджетної класифікації 22013400 (а.с.7).

Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2019 №182 про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 були внесені зміни до бюджетної класифікації, класифікацію доходів бюджету доповнити такими позиціями, у тому числі 22013400 плата за ліцензії на право зберігання пального.

Згідно з п.9.3. ст.9 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України).

Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно ч.4-5 статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Порядок зарахування до державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, та власних надходжень державних і комунальних закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, аналіз норм БК України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов`язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття "єдиний казначейський рахунок" закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (далі - Положення №122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Зі змісту пунктів 2.2. і 2.3. Положення №122 слідує, що з метою відображення у режимі реального часу інформації про стан ЄКР, відкритого в НБУ, на балансі Державного казначейства України відкритий відповідний єдиний казначейський рахунок за відповідним балансовим рахунком Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119. На ЄКР, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та Головних управліннях Державного казначейства України (далі - органи Державного казначейства України). ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об`єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України (далі - субрахунки ЄКР). У Державному казначействі України відкриваються та ведуться програмними засобами рахунки в розрізі Головних управлінь Державного казначейства України, які відображають рух коштів на субрахунках ЄКР та несуть аналогічний інформаційний зміст. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, усі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , який, на момент виникнення спірних правовідносин, займав посаду начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними, тютюновими напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, показав, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" зверталось до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального для власних потреб, до якої долучило платіжне доручення №1 від 04.06.2020 про сплату 780,00 грн, призначення платежу: плата за ліцензію на право зберігання пального. Проте на момент розгляду заяви в інтегрованій картці платника (позивача) був відсутній платіж за кодом бюджетної класифікації 22013400 (плата за ліцензії на право зберігання пального). А тому контролюючим органом було відмовлено у видачі ліцензії.

Слід звернути увагу, що товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" з метою отримання ліцензії на зберігання пального виключно для своїх потреб, сумлінно виконано обов`язок щодо сплати визначеної законом суми на відповідний казначейський рахунок за відповідною бюджетною класифікацією.

Водночас, позивачу не відомі причини невідображення його платежу в сумі 780,00 грн в інтегрованій картці за бюджетною класифікацією 22013400.

Відтак, контролюючий орган після отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" пакету документів на отримання ліцензії та встановивши наявність платіжного доручення, що свідчить про оплату відповідної суми за ліцензію, міг прийняти рішення на користь платника податків та видати ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання.

Таким чином, у відповідача були відсутні обгрунтовані підстави для відмови у наданні товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" відповідної ліцензії.

Як зазначив представник відповідача, станом на момент розгляду даної справи, вказаний платіж вже відображений в інтегрованій картці позивача.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесеного ним рішення, а тому таке рішення суперечить нормам чинного законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на наведене, з урахуванням факту сплати позивачем відповідної суми, та за відсутності у рішенні контролюючого органу будь яких інших підстав для відмови у наданні ліцензії, за результатами системного аналізу положень чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій під час прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії, у зв`язку з чим, належним способом захисту є зобов`язання відповідача видати товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання на підставі поданої заяви.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття спірного рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, про, що свідчить квитанція №15565 від 17.08.2020 (а.с.3).

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №162 від 24.06.2020 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" у видачі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області видати товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання на підставі поданої заяви.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Агрос" (вул.Покровська, буд.13-Б, с.Вереси, Житомирський р-н, Житомирська обл., ЄДРПОУ 38349603) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 43142501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва