Рішення № 92888287, 16.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 р. Справа№200/8383/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення від 18.03.2020 року № 1765, додаткового рішення до нього від 17.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення від 18.03.2020 року № 1765, додаткового рішення до нього від 17.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом викладеного в позові відповідачем, на думку позивача, протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку грошового утримання після прийняття Конституційним Судом України 18.12.2020 року рішення у справі № 2-р/2020, яким визнано неконституційними положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ зі змінами, якими право на отримання щомісячного грошового утримання у розмірі, визначеного цим законом мають лише судді, які за результатами оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді та працювали на посаді судді щонайменше 3 роки після прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання. Після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020 положення Закону № 1402-VІІІ, які б надавали можливість по різному визначити розмір щомісячного грошового утримання суддям у відставці втратили чинність, а тому позивач вважає, що відповідач має провести перерахунок розміру його грошового утримання.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.03.2020 року № 1765 з додатковим рішенням до нього від 17.06.2020 року про відмову в проведенні йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року № 3.11-14/9д/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 % від суддівської винагороди діючого судді, згідно з довідкою Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року № 3.11.-14/9д/2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві підставою проведення перерахунку грошового утримання суді у відставці є зміна посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2018 року № 2р/2020 розмір суддівської винагороди судді, який працює на посаді не змінювався, через що підстави для перерахунку грошового утримання позивача у відповідача відсутні. Наведене, на думку відповідача, свідчить про правомірність прийнятих відповідачем рішень про відмову в перерахунку грошового утримання позивача.

Ухвалою від 14 вересня 2020 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2020 року № 1765, додаткового рішення до нього від 17.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/8383/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/8383/20-а визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 16-20). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Посвідченням № 03298 підтверджено, що позивач є суддею у відставці Апеляційного суду Донецької області (а.с.22).

Сторонами не спростовується факт, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % від грошової винагороди працюючого судді на відповідній посаді, про що також зазначено у відзиві управління.

Позивач 10.03.2020 року звернувся до управління з заявою про перерахунок з 19.02.2020 року щомісячного довічного грошового утримання, додавши до неї довідку Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року № 3.11.-14/9д/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 24, 48-49).

Згідно з цією довідкою станом на 01.01.2020 року суддівська винагорода для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 219 659, 00 гривень.

Рішенням від 18.03.2020 року № 1765 відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивачу через відсутність механізму перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (а.с. 26-27).

17.06.2020 року відповідач прийняв додаток до рішення № 1765 від 18.03.2020, в якому підставою відмови позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці визначив відсутність факту зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, після 18.02.2020 року, що є законодавчо визначеною передумовою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

В першу чергу, суд зауважує, що Верховним Судом 16.06.2020 року розглянуто зразкову справу № 620/1116/20 за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. За результатами розгляду прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, що набрало законної сили 07.08.2020 року (ЄДРСР 89872243).

У пункті 59 рішення Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20 зазначено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в областях; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 року (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020.

З огляду на наведене, дана справа № 200/8383/20-а за ознаками є типовою справою, предмет спору і обставини цієї справи співпадають з предметом спору зразкової справи № 620/1116/20.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"(надалі - Закон № 1402-VIII).

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIIІ визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом Закон України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"(надалі - Закон № 2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини 1 статті 142 Закону № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік які народилися з 01.01.1954 року по 31.12.1954 року; 2) 61 рік 6 місяців які народилися з 01.01.1955 року по 31.12.1955 року.

Також, як передбачено частиною 2 статті 142 Закону № 1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до частин 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIIІ передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з тим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень № 1402-VIII).

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування", який набрав чинності 07.11.2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Так, у зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Згідно з частиною 1статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а тому позивач набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020.

Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.03.2020 року № 3.11-14/9д/2020, що видана Донецьким апеляційним судом, через невідбуття підвищення суддівської винагороди після 18.02.2020 року судом не приймаються як безпідставні.

Наведене вище свідчить про протиправність рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1765 від 18.03.2020 з додатком до нього від 17.06.2020, що є підставою для їх скасування.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1765 від 18.03.2020 з додатком до нього від 17.06.2020 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року № 3.11.-14/9д/2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Враховуючи висновки суду про протиправність відмови відповідача у перерахунку довічного грошового утримання позивачу, вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року № 3.11.-14/9д/2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року також підлягають задоволенню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840, 80 грн, що підтверджено квитанцією від 09.09.2020 року № 51414187 (а.с.15).

Враховуючи задоволення заявленого позову суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 8, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 90, 94,132, 139, 241-246, 262, 263, 291 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вулиця Обручева, будинок 17) про визнання протиправними та скасування рішення від 18.03.2020 року № 1765, додаткового рішення до нього від 17.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.03.2020 року № 1765 з додатком до нього від 17.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно його заяви від 10.03.2020 року.

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із розрахунку 90 % від суддівської винагороди діючого судді, згідно з довідкою Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року № 3.11.-14/9д/2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб