Рішення № 92888219, 09.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 р. Справа№200/3889/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Кабановій О.О.,

за участю:

позивач - не з`явився,

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Голуб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001660505, яким накладено штраф у розмірі 55 646, 00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 28.12.2019 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального на АЗС, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 85.2 ст. 85 ПК України, про що складено акт від 08.01.2020 № 0133/05-99-40-32/ НОМЕР_1 , на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 № 0001650505.

Вважає, що зазначене податкове повідомлення рішення є протиправним, оскільки посадовими особами відповідача під час перевірки використовувався рівнемір у несправному стані, який не належить до використання у бухгалтерському обліку.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідач надав відзив на позовну заяву, вмотивований тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області № 1055 від 27.12.2019 та направлень на перевірку №№ 1170, 1169 від 28.12.2019, на підставі пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України посадовими особами ГУ ДПС у Донецькій області проведено перевірку АЗС ФОП ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, оскільки позивачем під час перевірки не надано документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: реєстраційне посвідчення на РРО, книга обліку розрахункових операцій на РРО, довідка про опломбування РРО, журнал обліку фізичної особи підприємця, журнали та книги обліку нафтопродуктів та скрапленого вуглеводного газу, змінні звіти, акти приймання, ведення яких передбачено Інструкцією № 332.

Також виявлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України 265/95-ВР, оскільки під час здійснення перевірки посадовими особами відповідача досліджено наземну ємність об`ємом 9,96 метрів кубічних, з якої позивачем проводиться відпуск газу скрапленого. Відповідно до показників рівнеміра на час проведення перевірки позивача зазначена ємність була заповнена на 45%, у зв`язку з чим посадовими особами відповідача зроблено висновок про наявність залишку газу скрапленого об`ємом 4482,00 л, проте згідно наданого під час перевірки звіту РРО залишок газу скрапленого складає 2161,48 л. Враховуючи зазначене, посадовими особами відповідача визначено надлишок газу скрапленого об`ємом 2320,52 л, що за ціною 11,99 грн./л складає 27823,03 грн.

Зазначає, що резервуар, з якого здійснюється відпуск газу скрапленого, не має можливості щодо під`єднання будь-яких інших вимірювальних засобів, крім зазначеного рівнеміра, встановленого на час перевірки, у зв`язку із чим показники рівнеміра, встановленого на ємності, є єдиним методом визначення фактичних залишків газу скрапленого у резервуарі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2020.

03.08.2020 підготовче засідання відкладено на 10.09.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на 08.10.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.10.2020 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 03.11.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2020 відкладено судовий розгляд по справі на 09.11.2020.

У визначений день позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Волновасько-Мангушське управління, Мангушська ДПІ (Мангушський район), що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Головне управління ДПС Донецької області, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Судом встановлено, що 28.12.2019 відповідно до наказу № 1055 від 27.12.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Донецькій області на АЗС, яка розташована за адресою: Донецька обл., Мангушський р-н, с. Мелекіне, вул. Морська, буд. 12 та належить ФОП ОСОБА_1 , проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального, за результатами якої складено відповідний акт (довідку) від 08.01.2020 № 0133/05-99-40-32/ НОМЕР_1 .

Відповідно до зазначеного акту 28.12.2019 об 11 год. 20 хв. перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція, зокрема, придбано 5,00 літрів газу скрапленого за ціною 11,99 грн./л.

Розрахункову операцію проведено оператором АЗС ОСОБА_2 , якій під особистий підпис було вручено копію наказу про проведення перевірки, пред`явлено направлення на перевірку та службові посвідчення, а також запит-додаток № 1 від 28.12.2019 з переліком документів, які необхідно надати до фактичної перевірки.

За результатами перевірки встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України та п.12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, як вбачається з акту перевірки, під час проведення перевірки позивачем або його представниками не надано реєстраційного посвідчення на РРО, довідку про опломбування РРО, книгу обліку розрахункових операцій на РРО, розрахункові книжки, журнал обліку доходів фізичної особи-підприємця, журнали та книги обліку нафтопродуктів та скрапленого вуглеводного газу, змінні звіти, акти приймання, ведення яких передбачено Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 № 332, що, на думку відповідача, є порушенням п. 85.2 ст. 85 ПК України. Про вказане порушення додатково складено відповідний акт про відмову у наданні документів до перевірки від 03.01.2020 № 69/05-99-32-01.

Також, під час перевірки посадовими особами відповідача досліджено наземну ємність об`ємом 10,00 кубічних метрів, з якої відбувався відпуск продукції за ціною 11,99 грн./л. Під час проведення обстеження зазначеного резервуару встановлено, що рівень заповнення відображається на рівнемірі з окремим виділенням максимального допустимого заповнення 85%. Під час проведення перевірки резервуар, з якого позивачем відпускається продукція, було заповнено на 45 % у відповідності до показань рівнеміра, з чого посадові особи відповідача зробили висновок про те, що фактичний залишок скрапленого газу у резервуарі становить 10000х45%=4500,00 літрів.

Згідно наданого під час перевірки звіту РРО (фіскальний номер 3000203866, заводський номер TN80080148) залишок газу скрапленого за даними обліку позивача на момент зняття залишків 28.12.2019 об 11 год. 51 хв. складає 2161,48 л, з чого посадовими особами відповідача зроблено висновок про наявність надлишку газу скрапленого за місцем його зберігання у кількості 2338,52 л на загальну суму 28038,85 грн., що, на думку відповідача, є порушенням вимог п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР (а.с.151-155).

Позивачем до ГУ ДПС у Донецькій області 20.02.2020 надано заперечення на акт (довідку) про результатами фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального, у якому він зазначив, що встановлений рівнемір застосовується для приблизного вимірювання залишків газу скрапленого у резервуарі та не застосовується під час бухгалтерського обліку (а.с.80-81).

Відповідачем розглянуто заперечення та надано відповідь від 27.02.2020 №17127/10/05-99-05-05-19, з якої вбачається, що на АЗС, яка належить позивачеві, здійснюється збереження та відпуск пального - скрапленого газу обсягом 9,96 кубічних метрів, об`єм якої встановлено відповідачем з наданої до заперечення копії посвідчення про якість виготовлення посудини, яке не було надано позивачем під час перевірки, та викладені роз`яснення, аналогічні вказаним в акті (довідці) від 08.01.2020, та з розрахунку об`єму резервуару зроблено висновок про наявність залишків газу скрапленого під час перевірки у розмірі 4482,00 л (9960х45%) та, відповідно, здійснено перерахунок залишку газу скрапленого за місцем його зберігання у розмірі 2320,52 л, на загальну суму 27823,03 грн. (а.с. 62-63).

За результатами вказаної перевірки, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 № 0001660505 про застосування штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 на суму 55646,06 грн. (а.с. 60).

Дане податкове повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Також позивачем до матеріалів справи додано:

- реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2 , видане Мангушською ДПІ Волновасько-Мангушського управління ДФС у Донецькій області суб`єкту господарювання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на РРО фіскальний номер 3000203866, модель АЗС POS Mini заводський номер TN80080148 (а.с 73);

- довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій АЗС POS Mini, заводський номер TN3000203866 від 06.01.2016 № 3/16 (а.с 74);

- посвідчення про якість виготовлення посудини - резервуару СВГ-10Н УХЛ1, об`ємом 9,96 метрів кубічних ТУ У 28.2-32276928-003:2009, заводський номер 498, виготовлений 13.12.2011 ТОВ «Шельф-Оіл» із написом технічного експерта від 19.12.2019 про проведення перевірки манометрів та сигналізаторів рівня, оскільки їх показання не відповідають дійсному рівню заповнення резервуару (а.с. 84-85);

- видаткову накладну № РН-0001829 від 04.12.2019 та товарно-транспортну накладну до неї за рахунком-фактурою № СФ-0002004 від 04.12.2019 на придбання газу скрапленого об`ємом 2421,05 л (а.с. 83);

- видаткову накладну № РН-0001860 від 09.12.2019 та товарно-транспортну накладну до неї за рахунком-фактурою № СФ-0002032 від 09.12.2019 на придбання газу скрапленого об`ємом 2910,76 л (а.с. 83);

- видаткову накладну № РН-0001921 від 19.12.2019 та товарно-транспортну накладну до неї за рахунком-фактурою № СФ-0002095 від 19.12.2019 на придбання газу скрапленого об`ємом 2074,30 л (а.с. 82);

- видаткову накладну № РН-0001968 від 25.12.2019 та товарно-транспортну накладну до неї за рахунком-фактурою № СФ-0002095 від 25.12.2019 на придбання газу скрапленого об`ємом 2008,11 л (а.с.82);

- Х-звіт за 28.12.2019 з 10 год. 04 хв. по 11 год. 25 хв. із зазначенням газу скрапленого на початок зміни об`ємом 2183,16 л та залишком об`ємом 2161,48 л (а.с. 69);

- типову форму № 14-ГС за зміну з 08-00 год. 26.12.2019 по 08-00 год. 27.12.2019 із зазначенням об`єму газу скрапленого на початок зміни у розмірі 2708,85 л та на кінець зміни - 2564,30 л (а.с. 66);

- типову форму № 14-ГС за зміну з 08-00 год. 27.12.2019 по 08-00 год. 28.12.2019 із зазначенням об`єму газу скрапленого на початок зміни у розмірі 2564,30 л та на кінець зміни - 2228,16 л (а.с.65);

- типову форму № 14-ГС за зміну з 08-00 год. 28.12.2019 по 08-00 год. 29.12.2019 із зазначенням об`єму газу скрапленого на початок зміни у розмірі 2228,16 л та на кінець зміни - 1965,61 л (а.с.64).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами визначений ст.80 Кодексу.

Згідно п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

За унормуванням пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою суб`єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За правилами статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

У свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, що використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлений Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, яка затверджена наказом Міністерство палива та енергетики України від 03 червня 2002 року № 332 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 року за № 331/7652 (далі - Інструкція № 332).

За змістом пунктів 5.2.2, 5.2.4 Інструкції № 332 приймання скрапленого вуглеводного газу (СВГ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (далі - ТТН) та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов`язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою №3-ГС. Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства. Інформація про кількість СВГ, що надійшов на підприємство в автоцистернах, зазначається у журналі оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС і після здавання звіту матеріально відповідальною особою в бухгалтерію оприбутковується за бухгалтерським обліком.

Пунктами 10.3, 10.4 Інструкції № 332 передбачено, що усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають за реєстрами в бухгалтерію підприємства за підписом. Усі первинні документи перевіряються і групуються в бухгалтерії підприємства за постачальниками і споживачами.

Згідно пунктів 4.1, 4.2, 4.6 Інструкції облік скрапленого вуглеводневого газу на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на АГЗС та АГЗП - в одиницях об`єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97).

Кількість СВГ визначається одним із методів, передбачених ГОСТ 26976-86:

- масовий - у разі визначення маси шляхом зважування на вагах для статичного зважування (ГОСТ 29329-92);

- об`ємний - у разі визначення об`єму в резервуарах бази зберігання та автоцистернах, а також для обліку СВГ під час продажу на АГЗС, АГЗП;

- об`ємно-масовий - у разі визначення маси СВГ за об`ємом і густиною в умовах фактичної температури.

Для забезпечення достовірності та єдності вимірювань маси СВГ повинні використовуватися засоби вимірювальної техніки, які допущені до застосування Держспоживстандартом України. Не допускаються до застосування ЗВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, у порядку, встановленому Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та ДСТУ 2708-99 і ДСТУ 3215-95, відповідно, та такі, що не мають відтисків державного повірочного товару або свідоцтва про державну метрологічну атестацію.

Отже, при визначенні об`єму газу здійснюється його вимірювання засобами вимірювальної техніки, які пройшли перевірку у встановленому чинним законодавством порядку.

Суд зазначає, що Акт перевірки не містить інформації щодо методів, способів та обладнання, яким здійснювалось зняття фактичних залишків СВГ, та не приймає доводів відповідача щодо достовірності показників рівнеміра, встановленого на резервуарі СВГ-10Н УХЛ1, об`ємом 9,96 метрів кубічних, оскільки останній на час проведення перевірки знаходився у несправному стані.

Крім того, згідно п. 9.1 Інструкції на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС.

Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів (п. 9.2. Інструкції).

Згідно п. 9.3 Інструкції після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

Ненадання звіту форми №14-ГС свідчить про відсутність обліку товарів за місцем їх реалізації та/або зберігання, однак, у даному випадку встановлено, що на момент початку проведення перевірки, а саме 28.12.2019 об 11 год. 20 хв. змінного звіту за формою №14-ГС на АЗС ФОП ОСОБА_1 не могло бути, оскільки змінний звіт роздруковується оператором на АЗС в кінці зміни, яка триває з 08 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступної доби.

Крім того, реалізація газу здійснюється через РРО, які у встановленому порядку забезпечують друкування відповідних фіскальних та обов`язкових звітних документів.

Разом з тим, єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС, та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №823/1917/16.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем під час проведення перевірки АЗС ФОП ОСОБА_1 здійснювались вимірювання фактичних залишків СВГ у резервуарі приладами, точність яких не засвідчена у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій під час фактичної перевірки АЗС ФОП ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Як встановлено судом, відповідач при проведенні фактичної перевірки та прийнятті спірного рішення діяв не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а отже податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 № 0001660505 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 на суму 55646,06 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.03.2020 № 0001660505 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 на суму 55646,06 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 09.11.2020. Повний текст рішення складено 19.11.2020.

Суддя С.В. Ушенко