
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
16 листопада 2020 р. Справа №200/6547/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Приватного акціонерного товариства “АВК” про закриття провадження у справі у адміністративній справі за позовною заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 30)
до Приватного акціонерного товариства “АВК” (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 42)
про стягнення штрафу у розмірі 3400 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “АВК”, відповідно якого просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства “АВК” штраф у розмірі 3400,00 грн. до Державного бюджету України.
Зазначив, що відповідачем було допущено правопорушення на ринку цінних паперів, а саме за фактом не подання до комісії річної інформації емітента за 2018 рік його було притягнуто до відповідальності шляхом застосування штрафної санкції на загальну суму 3400 грн., відповідно до Постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 533-СХ- 6-Е від 21.11.2020 року (в тесті позову позивачем допущена описка - вірна дата прийняття Постанови 21.11.2019 року).
Ухвалою від 15 липня 2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства “АВК” про стягнення штрафу та відкрив провадження в адміністративній справі №200/6547/20-а. Справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 03 серпня 2020 року.
03.08.2020 року суд відклав розгляд справи з 03.08.2020 року на 14.09.2020 року у зв`язку з тим, що не прибув до судового засідання представник сторони, щодо якого немає відомостей, про вручення йому повідомлення про судовий виклик.
14.09.2020 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку від представника відповідача надійшло клопотання, підписане цифровим електронним підписом про закриття провадження у справі.
Зазначене клопотання вмотивоване тим, що 22.10.2016 ухвалою Господарського суду Донецької області порушено провадження у справі №905/2852/16 про банкрутство ПрАТ «АВК», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Правовим обґрунтуванням клопотання представником відповідача визначені ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 14.09.2020 року суд ухвалив подальший розгляд справи №200/6547/20-а здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 28 вересня 2020 року.
28 вересня 2020 року суд відклав розгляд справи на 13.10.2020 року.
13.10.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та на підтримання заявлених позовних вимог.
13.10.2020 року суд відклав розгляд справи на 26.10.2020 року.
Ухвалою від 26.102020 року закрив підготовче провадження у справі призначивши судовий розгляд по справі на 09 листопада 2020 року.
Сторони у судове засідання не забезпечили явку своїх представників, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.
У відповідності до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Процесуальним моментом розгляду зазначаної справи є можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно частини 1 пункт 7статті 4 КАС України під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Так, у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень до суду для вирішення публічно-правового спору.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства «АВК» про закриття провадження, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази та з`ясувавши всі обставини з даного приводу, суд дійшов таких висновків.
Предметом розгляду цієї справи є стягнення з відповідача штрафу, накладеного позивачем внаслідок порушення допущеного відповідачем на ринку цінних паперів, а саме неподання інформації до позивача за 2018 рік у сумі 3400 грн.
Як встановлено в ході розгляду справи провадження у справі №905/2852/16 про банкрутство ПрАТ "АВК" (далі - боржник) порушено ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.10.2016 (залишена без змін постановою апеляційного суду 06.12.2016 і постановою касаційного суду 16.05.2017) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Русток" ( ініціюючий кредитор) за результатами підготовчого засідання за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство) із введенням щодо боржника процедури розпорядження майном та призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В.; цією ж ухвалою визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 1 467 043, 01 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Інформація щодо наявності відповідного провадження наявна у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, 21 жовтня 2018 року було прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21 квітня 2019 року. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.
Згідно із пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу не залежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною чотирнадцятою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (заборгованість виникла після відкриття провадження у справі та є поточною заборгованістю).
Згідно зі статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства - спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
В силу пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідач не визнаний в установлений Законом спосіб банкрутом на час прийняття цієї ухвали.
Суд встановив, що заявлений до стягнення у даній справі штраф є поточною заборгованістю відповідача перед Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оскільки він виник після відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АВК» у справі № 905/2852/1615.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.02.2019 в справі № 826/1866/17.
Отже, системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відтак, розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку про стягнення штрафу Приватного акціонерного товариства "АВК", щодо якого порушена справа про банкрутство та тривають судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, повинен здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.
Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 15 січня 2020 року у справі 607/6254/15-ц.
На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду Донецької області та не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вище викладене та враховуючи предмет позову, суб`єктний склад учасників справи, суд приходить висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження по даній справі необхідно закрити.
Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Суд роз`яснює позивачеві, що на дані правовідносини поширюється юрисдикція господарського суду, зокрема Господарського суду Донецької області у провадження якого перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АВК».
З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України необхідно закрити провадження у справі та роз`яснити позивачу, що за захистом своїх прав йому необхідно звертатися до суду господарської юрисдикції юрисдикції, на розгляді якого знаходиться справа про банкрутство відповідача.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника Приватного акціонерного товариства “АВК” про закриття провадження у справі у адміністративній справі за позовною заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 30) до Приватного акціонерного товариства “АВК” (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 42) про стягнення штрафу у розмірі 3400 грн. – задовольнити.
Провадження у справі за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства “АВК” про стягнення штрафу у розмірі 3400 грн. - закрити.
Роз`яснити позивачу про право на звернення з цим позовом до Господарського суду Донецької області в порядку господарського судочинства.
Повідомити позивача, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко
Судове рішення № 92888201, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/6547/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: