Рішення № 92888137, 17.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 р. Справа№200/8664/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Меженного Ярослава Євгеновича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Меженного Ярослава Євгеновича (надалі-відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Донецькій області (надалі-відповідач 2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.08.2020 року № 672 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 (0124270).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 19.08.2020 року начальником Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Меженним Я.Е. було винесено наказ № 672 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Підставою для винесення наказу був висновок службового розслідування від 19.08.2020 року за фактом можливих порушень службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про Комісію з питань дотримання дисципліни і законності Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затвердженого наказом ГУНП в Донецькій області від 01.07.2017 № 1219, в частині не прибуття на засідання Комісії з питань дотримання дисципліни і законності Головного управління Національної поліції в Донецькій області без поважних причин.

Позивач вважає висновки службового розслідування помилковими та такими, що не відповідають дійсності, а отже не може погодитися із твердженням відповідача-1 і з його діями щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарного проступку не вчиняв.

З огляду на наведене позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 28.10.2020 о 16:00.

У судове засідання 28.10.2020 року з`явився позивач та підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. Також в судовому засіданні було вирішено питання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року витребувано від Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області докази.

Бахмутським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області надано письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 52-56), в обґрунтування якого зазначив, що службове розслідування було проведено відповідно до вимог чинного законодавства. За результатами проведеного службового розслідування затверджено висновок від 19.08.2020 року, яким встановлено порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилась в неприбутті на засідання Комісії з питань дотримання дисципліни і законності Головного управління Національної поліції в Донецькій області без поважних причин, тому наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнятий законно й обґрунтовано та скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області також надано письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 41-46), в обґрунтування якого зазначив, що Меженний Я.Є. як керівник Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області наділений повноваженнями застосовувати дисциплінарні стягнення та відповідно призначити проведення службових розслідувань.

Меженним Я.Є. затверджено висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором СРПП № 3 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яким підтверджено факт порушення службової дисципліни, що стало підставою для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні службової дисципліни.

Наказом Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 23.06.2020 року № 519 ОСОБА_1 оголошено догану, у зв`язку з чим наказом від 19.08.2020 року № 672 позивачу оголошено сувору догану, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Таким чином, наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнятий законно й обґрунтовано та скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 5-6). Згідно паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , позивач має статус учасника бойових дій та з 22 червня 2016 року має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 8).

ОСОБА_1 проходить службу в територіальному підрозділі Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в званні старшого лейтенанта поліції, на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, що також підтверджується копією посвідчення ДОП № 006092 виданого 12 жовтня 2017 року (а.с. 7).

19 серпня 2020 року наказом № 672 начальника Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни у вигляді суворої догани (а.с. 9, 83). З наказом № 672 від 19 серпня 2020 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани позивач був ознайомлений під підпис 27 серпня 2020 року, що підтверджується відомістю ознайомлення (а.с. 84).

Підставою для винесення наказу був висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни інспектором СРПП № 3 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с. 62-65).

Як зазначено у висновку службового розслідування, 18 липня 2020 року до канцелярії Бахмутського відділу поліції електронною поштою надійшла службова телеграма Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13 липня 2020 № 1775 «Про забезпечення прибуття до ГУНП в Донецькій області підпорядкованих працівників» (а.с. 66), яка зареєстрована у журналі реєстрації вхідних документів Бахмутського відділу поліції 18 липня 2020 року за № 7793 (а.с. 67-68).

В службовій телеграмі зазначена вимога щодо забезпечення прибуття 20 липня 2020 року об 11:00 годині до конференц зали ГУНП в Донецькій області на засідання Комісії з питань дотримання дисципліни і законності ГУНП в Донецькій області (далі - Комісія) т.в.о. начальника Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковника поліції А.Дзицюка та інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Позивача ознайомлено з телеграмою, про що свідчить особистий підпис (а.с. 66). Крім того, позивачу повідомлено про те, що для прибуття 20 липня 2020 року до ГУНП в Донецькій області керівництвом Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області буде надано службовий транспорт, про що зазначає інспектор сектору кадрового забезпечення Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітан поліції С.Рудик в особистих письмових поясненнях (а.с. 81).

У зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 20 липня 2020 року на засідання Комісії, начальником сектору реагування патрульної поліції № 2 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції О.Дорошком на ім`я т.в.о. начальника Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області надано рапорт (а.с. 61).

Наказом т.в.о начальника Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 24 липня 2020 року № 616 призначено службове розслідування за фактом порушень службової дисципліни (а.с. 57), 19 серпня 2020 затверджено висновок службового розслідування та 19 серпня 2020 видано оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважає, що встановленні у висновку обставини не відповідають дійсності, оскільки дисциплінарного проступку не вчиняв, а отже наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є протиправним.

Не погоджуючись з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (надалі-Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відтак, згідно ст. 1 Закону № 580-VIII, національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Статут).

Відповідно до його преамбули, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно ст. 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Статуту визначає дисциплінарний проступок як протиправну винну дію чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Службове розслідування відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженій Міністерством внутрішніх справі від 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин.

Відповідно до пункту 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Такі ж норми закріплені і в Інструкції № 230.

Пунктами 5.2. та 5.3 Інструкції № 230 передбачено, що початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно з ч.ч 1, 2, 7, 15 ст. 15 Статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до ст. 16 Статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строки застосування дисциплінарних стягнень визначені статтею 21 Статуту, відтак, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що за порушення службової дисципліни а саме не прибуття на засідання Комісії до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді сурової догани, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, зазначені обставини не є спірними оскільки не заперечуються сторонами.

Спірним питанням даної справи є правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення, яке на думку позивача він не скоював.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.06.2020 року по справі № 2240/2329/18 зазначив, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Під час проведення службового розслідування відповідачем 1 встановлено, що позивачем порушено службову дисципліну, що виразилось у недотриманні вимог ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про Комісію з питань дотримання дисципліни і законності Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затвердженого наказом ГУНП в Донецькій області від 01.07.2017 № 1219, в частині не прибуття на засідання Комісії з питань дотримання дисципліни і законності Головного управління Національної поліції в Донецькій області без поважних причин.

Суд зазначає, що відповідно до Законів України «Про запобігання корупції», «Про Національну поліцію», статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою покращення стану дотримання дисципліни та законності в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, а також роботи з особовим складом щодо надійної охорони прав і законних інтересів громадян, на виконання вимог наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», наказом ГУНП в Донецькій області від 01.07.2017 № 1219 утворено постійно діючу Комісію (а.с. 69), затверджено Положення та персональний склад Комісії (а.с. 70-72).

Пунктом 1.1 розділу І Положення визначено, що Комісія - це постійний дорадчий орган, який створюється в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області для покращення стану дотримання дисципліни та законності, бездоганного виконання вимог Присяги працівника поліції України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвитку і підтримання у працівників Національної поліції свідомого ставлення до виконання службових обов`язків честі і гідності.

Пунктом 4.2 розділу IV Положення визначено, що Комісія має право викликати, заслуховувати на засіданнях працівників підпорядкованих органів (підрозділів) та їх безпосередніх керівників, отримувати від них письмові та усні пояснення з питань, що є предметом розгляду Комісії.

Одночасно, пунктом 5.6. Положення визначено, що на засіданнях Комісії з питань персонального заслуховування окремих працівників поліції забезпечується їх присутність. Засідання Комісії переноситься; якщо працівник не може прибути з поважних причин.

Розділом V Положення врегульовано процедуру виклику поліцейського до Комісії для дачі пояснень на її засіданні. Однак, Положення не містить в собі перелік поважних причин, які можуть бути визнаними Комісією достатніми для переносу засідання, на якому поліцейський згоден бути давати свої пояснення, а також не зрозумілим є порядок надання таких документів Комісії. У зв`язку із чим дисциплінарна комісія вважає, що поважними причинами пропуску засідання Комісії можуть бути відрядження, лікарняний (період тимчасової непрацездатності) відпустка, чергування, перебіг яких, відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не зараховується до строку проведення службового розслідування у разі їх документального підтвердження.

У зв`язку з тим, що положенням не передбачені поважні причини, відповідачем під час здійснення службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни були здійсненні відповідні дії, які направлені на встановлення об`єктивної істини щодо поважності неприбуття ОСОБА_1 на засідання Комісії.

Відповідачем під час проведення службового розслідування були досліджені накази Головного управління Національної поліції в Донецькій області по особовому складу «Про службові відрядження» та «Про надання відпусток» та встановлено, що ОСОБА_1 20 липня 2020 року ні у службовому відрядженні, ні у відпустці не перебував.

Дослідивши графіки чергувань слідчо-оперативних груп, інших нарядів Бахмутського відділу поліції, а також розрахунку особового складу та список службового транспорту СРПП Бахмутського ВП, задіяних для несення служби, встановлено, що ОСОБА_1 20 липня 2020 року до несення служби у жодному із нарядів не залучався (а.с. 78-79).

Крім того, з метою встановлення інформації щодо можливого перебування ОСОБА_1 20 липня 2020 року на лікарняному, здійснено запити до КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» № 17515/201/08-2020 від 29.07.2020 року та до КНП «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» № 17516/201/08-2020 від 29.07.2020 року (а.с. 75-76).

Листами від 29.07.2020 року № 1163 та від 18.08.2020 року № 5097 КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» та КНП «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» повідомили, що ОСОБА_1 у період з 19 липня 2020 року по 21 липня 2020 року за медичною допомогою не звертався (а.с. 77).

Таким чином відповідачем здійснювались дії які направлені на встановлення поважності причин не прибуття на засідання Комісії та встановлено, що ОСОБА_1 не прибув на засідання без поважних причин.

Позивач напроти в позовній заяві зазначає, що 20 липня 2020 року о 06:05 годині смс-повідомленням повідомив начальника сектора кадрового забезпечення Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_2 про тимчасове погіршення здоров`я (а.с. 80), однак в наданих письмових поясненнях від 04 серпня 2020 року (а.с. 73) ОСОБА_1 взагалі не зазначає про тимчасове погіршення здоров`я та смс-повідомлення начальника сектора кадрового забезпечення Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, проте зазначає, що вранці 20 липня 2020 року прибув до автовокзалу м. Бахмут та встановив відсутність квитків до м. Маріуполя, що свідчить про намагання останнього ввести в оману як комісію з службового розслідування так і суд для уникнення відповідальності за порушення службової дисципліни.

Суд наголошує, що висновком службового розслідування встановлено порушення службової дисципліни, а позивачем не спростовано та не надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують поважність причини не прибуття на засідання Комісії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до начальника Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Меженного Ярослава Євгеновича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволенню не підлягає.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до начальника Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Меженного Ярослава Євгеновича (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, буд. 149), Головного управління Національної поліції в Донецькій області (87517, Донецька область. М. Маріуполь, пр-т. Нахімова, буд. 86, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 17 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова