Рішення № 92887696, 16.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13910/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А. Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДАВТО ГРУП" до Волинської митниці Дермитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДАВТО ГРУП" звернулось в суд із позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 червня 2020 року ТзОВ "ТРЕЙДАВТО ГРУП" з метою декларування товару - трактор колісний, марка - CLAAS, модель - AXION, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2008, на митний пост "Рівне" Поліської митниці ДМС подано митну декларацію відповідно до положень ст. 264 Митного кодексу України за № UA204020/2020/234778 від 25.06.2020. Декларантом були надані до митного оформлення документи на підставі яких транспортний засіб був придбаний та ввезений з Федеративної Республіки Німеччина, вартістю 15 300 Євро.

Проте, уповноважений орган 28 серпня 2020 року видав картку про відмову у прийнятті митної декларації №UА204000/2020/00209 на основі рішення про коригування митної вартості №UА204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару.

Таким чином позивач наголошує, що ним дотримані вимоги статті 53 Митного кодексу України, а відтак, просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року.

Ухвалою судді від 28 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву від 23 жовтня 2020 року за №7.13-10/09/591 представник відповідача заперечив пред`явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що під час здійснення процедур митного контролю перевірка правильності визначення декларантом митної вартості товарів встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, які унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару та свідчили про необхідність витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: до митного оформлення не подано зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2020 №03/08-20 та МД країни відправлення (Німеччина), а також в поданій експортній митній декларації країни (Бельгія) від 13.08.2020 зазначено рахунок, що відрізняється від реквізитів рахунку, який заявлено до МД. З огляду на вказане, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У зв`язку з неподанням повного переліку документів та у відповідності до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UА204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року. Митну вартість визначено на рівні 26 568,67 Євро.

З огляду на викладене, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від №UА204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Просив в задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 01 серпня 2020 року між ТзОВ "ТРЕЙДАВТО ГРУП" (покупцем) та Фірмою "Arka Service UG" (продавцем) укладено контракт №03/08-20, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар: автомобілі легкові нові та бувші у використанні, кузова до легкових автомобілів та запчастини до них нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи та напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нові та бувші у використанні, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1 Контракту №03/08-20 сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Контракту №03/08-20 від 01.08.2020 позивачу поставлено трактор колісний, марка - CLAAS, модель - AXION, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2008 та відповідно до рахунку-фактури № Ro-200812-01-An/-Re від 12.08.2020 вартість товару становить 15 300 Євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA204020/2020/234778, у якій визначено митну вартість товару 15 300 Євро на рівні 493 296,48 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA204020/2020/234778 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура від 12.08.2020 №Ro-200812-01-An/Re; сертифікат з перевезення (походження) товару №е 5.835.385 від 13.08.2020; висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними установами від 25.08.2020; контракт № 03/08-20 від 01.08.2020; договір про надання послуг митного брокера № 15 від 01.05.2020; копія митної декларації країни відправлення №20ВЕЕ0000034918979 від 13.08.2020; митна декларація, за якою було відмовлена у випуску товарів №UA204020/2020/234778 від 25.08.2020; письмові пояснення від 27.08.2020 та відповідь від експортера №27/08 від 27.08.2020.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання в десятиденний строк додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію експортної митної декларації країни відправлення (Німеччина); зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2020 №03/08-20; банківські платіжні документи у разі здійснення оплати за товар.

Листом від 27 серпня 2020 року за №27/08 ТзОВ "ТРЕЙДАВТО ГРУП" надано виписку із бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни на трактор, що був у користуванні CLASS, VIN - A0934EAA0902393, 2008 року виготовлення; переклад виписки; копія зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2020 №03/08-20.

28.08.2020 Поліською митницею ДМС відмовлено у митному оформленні товару, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2020/00209 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА2204000/2020/000153/2 від 28.08.2020.

Як убачається із графи 33 вказаного рішення - Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки виявлені окремі неточності. До митного оформлення заявлено зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2020 №03/08-20, однак такий до митного оформлення не подано. В наданій копії експортної митної декларації країни (Бельгія) від 13.08.2020 №20ВЕЕ0000034918979 у якій зазначено рахунок від №RO-200212-01-AN/-Re, що відрізняється від реквізиту рахунку від 12.08.2020 №Ro-200812-01-An/-Re, заявленого до МД та подано до митного оформлення. МД країни Німеччина, яка є країною відправлення, до митного оформлення не подано. В листі фірми-експортера ARKA SERVICE UG від 27.08.2020 з перекладом, відсутні комерційні умови поставки на яких сформовано ціну товару, також відсутня Інформація з якого бухгалтерського документу зроблено цю виписку. Однак будь-яких бухгалтерських документів (актів, розрахунків, накладних, тощо) щодо обстеження товару, його оцінки з урахуванням амортизації, загального стану, року виготовлення, не надано. Помилка у митній декларації країни Бельгія пояснюється імпортером, а не організацією, яка фактично видала даний документ, а тому також не може бути прийнята як доказ вартості за даним документом.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Поліської митниці Держмитслужби №UA204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року про визначення коду товару, оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказана правова позиція щодо застосування наведених вище правових норм узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 6 лютого 2020 року у справі №804/454/16.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме трактора колісного, марки CLAAS, модель AXION, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 15 300 Євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, а також не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано додаткові документи, то митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 26 568,67 Євро.

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, вбачається, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення ТЗ було виявлено, що зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2020 №03/08-20, не подано; в наданій копії експортної митної декларації країни (Бельгія) від 13.08.2020 №20ВЕЕ0000034918979 у якій зазначено рахунок від №RO-200212-01-AN/-Re, що відрізняється від реквізиту рахунку від 12.08.2020 №Ro-200812-01-An/-Re, заявленого до МД та подано до митного оформлення. МД країни Німеччина, яка є країною відправлення, до митного оформлення не подано; в листі фірми-експортера ARKA SERVICE UG від 27.08.2020 з перекладом, відсутні комерційні умови поставки на яких сформовано ціну товару, також відсутня Інформація з якого бухгалтерського документу зроблено цю виписку.

Однак, даний зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2020 №03/08-20, переклад виписки та виписка з бухгалтерської документації були подані митному органу 27 серпня 2020 року разом із поясненням та повідомленням про надання додаткових документів.

Щодо зазначення в наданій копії експортної митної декларації країни (Бельгія) від 13.08.2020 №20ВЕЕ0000034918979 рахунку від №RO-200212-01-AN/-Re, а поданому рахунку зазначено реквізит «від 12.08.2020 №Ro-200812-01-An/-Re», суд вважає опискою в експортній митній декларації країни (Бельгія) від 13.08.2020 №20ВЕЕ0000034918979.

До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що у всіх документах поданих ТОВ до митного оформлення немає жодних розбіжностей щодо ціни товару (15 300 євро).

Інші недоліки, які вказані Митницею у спірному Рішенні, на думку суду не впливають на митну вартість оцінюваного товару. В свою чергу Митницею не обґрунтовано чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Такий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 29 травня 2019 року у справі №818/6493/13-а.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості придбаного позивачем ТЗ та протиправність оскаржуваного Рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішень про визначення коду товару від 16.12.2019 №КТ-UA205000-0001-2019, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, пов`язані із залученням перекладача у цій справі, підтверджуються копіями таких документів: договору на надання правової допомоги від 29 серпня 2019 року, рахунка-фактури від 14.09.2020 №1-000000109, виданого адвокатом Крючковим В.О., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-000000109 на суму 5 000 грн; квитанція №1-к від 16 вересня 2020 року про оплату ТзОВ "ТРЕЙДАВТО ГРУП" за надання правової допомоги в сумі 5 000 грн та попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на загальну суму 7 102 грн, з них: витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн та 5 000 грн витрати, пов`язані із наданням правової допомоги.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000153/2 від 28 серпня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборності, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДАВТО ГРУП" (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, будинок 15, код ЄДРПОУ 43028919) понесених судових витрат в розмірі 7 102 (сім тисяч сто дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк