Ухвала суду № 92887610, 17.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

17 листопада 2020 р. Справа № 120/6682/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії, встановлення юридичного факту

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії, встановлення юридичного факту.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак цієї вимоги Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не дотримано.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як видно із матеріалів позовної заяви позивач просить:

- визнати неправомірним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком від 02.10.2019 № 024950002438;

- встановити юридичний факт страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , довідки про заробітну плату в ММП «Олест», електронного реєстру соціального страхування по пенсійній справі від 23.09.2019 № 1169393902.

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої суми пенсійного забезпечення від 23.09.2019 за страховий стаж набутий в Україні.

Аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що виділені в окремі абзаци прохальної частини позовні вимоги є похідними від першої позовної вимоги, а тому розцінюються як одна вимога немайнового характеру.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, при перевірці позовної заяви встановлено, що позивачем подано клопотання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовується тим, що позивач є безробітнім, доглядає за своєю матір`ю, яка є інвалідом ІІ групи, а також із посиланням на те, що 05.10.2020 позивач захворів на COVID-19.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд ураховує, що Закон від 08.07.2011 № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим, що він є безробітнім, доглядає за своєю матір`ю, яка є інвалідом ІІ групи, а також із посиланням на те, що 05.10.2020 позивач захворів на COVID-19.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем подано довідку Вінницького обласного центру зайнятості від 07.10.2020 № 21-01-33/850-20 про те, що ОСОБА_2 на обліку, як безробітній у Вінницькій районній філії Вінницького обласного центру зайнятості не перебуває.

Однак зміст наданої довідки не дає суду можливості перевірити обставини щодо наявності у позивача інших джерел доходів.

Аналізуючи норми ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 по справі № 0840/4075/18 дійшов висновку, що підставою для звільнення від сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI.

Поряд з цим, сама лише наявність умов, визначених цією статтею, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, у разі, якщо він не підтвердить належними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє йому сплатити судовий збір, або якщо його сплата призведе до погіршення майнового стану сторони.

Відтак, позивачем не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об`єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема довідка органів Державної податкової служби України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із інших джерел, тощо.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 215/4837/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення чи звільнення позивача від сплати судового збору.

Окрім того, як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач також посилається на положення п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, згідно з якими від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники – у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак, на позов ОСОБА_1 не поширюються норми п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить 840,80 грн. (2102,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн. або подати до суду достатні докази отриманих у 2019 році доходів для вирішення питання про його звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Так, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати неправомірним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком від 02.10.2019 № 024950002438.

Втім у додатках до позовної заяви оскаржуване рішення відповідача від 02.10.2019 № 024950002438 відсутнє, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 161 КАС України.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

- письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.);

- достатніх доказів сум отриманих позивачем у 2019 році доходів (зокрема у виді довідки органів Державної податкової служби України, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки про отримання інших виплат, тощо).

- належним чином засвідченої копії рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком від 02.10.2019 № 024950002438.

Керуючись ст. 132, 160, 161, 169, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії, встановлення юридичного факту, залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович